Рішення № 81428260, 25.04.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/789/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гіглави О.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

05 березня 2019 року Головне управління ДФС у Полтавській області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в загальному розмірі 163130,75 грн / з урахуванням заяви від 03 квітня 2019 року, а.с. 32/.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на несплату відповідачем в строки, визначені податковим законодавством, узгодженої суми грошового зобов’язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 60020,35 грн та податку на нерухомість у розмірі 103110,40 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

До суду представником позивача 23 квітня 2019 року подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судові засідання, призначені на 04 та 23 квітня 2019 року не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Повістки направлялись відповідачу за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Білоуська, 17, с.Абазівка, Полтавський район, Полтавська область, 38715, та повернулись до суду з відміткою поштового відділення "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення: адресат відсутній" /а.с. 27-31, 37-38/.

За приписами статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Виходячи з приписів вказаної норми, суд вважає повістку такою, що вручена відповідачу належним чином.

Також про дату, місце і час проведення судового засідання 23 квітня 2019 року відповідач був повідомлений телефонограмою (а.с. 39).

Згідно з частиною дев'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 29.07.1998. Як платник податків відповідач взятий на облік в Полтавській ОДПІ 30.07.1998, а як платник єдиного внеску - 23.11.2006.

Пунктами 287.1 та 287.2 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

Відповідно до положень статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідачем подано до Полтавської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік (з урахуванням наявної переплати на суму 2585,04 грн) на загальну суму 60020,35 грн /а.с. 9/.

Проте, у строки, встановлені нормами Податкового кодексу України, вказана сума самостійно задекларованих податкових зобов'язань з орендної плати з фізичних осіб відповідачем в добровільному порядку сплачена не була.

Також судом встановлено, що контролюючим органом 07.06.2018 прийнято податкове повідомлення-рішення №0399534-1309-1624, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у загальному розмірі 103110,40 грн /а.с. 10/.

Підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості;

ґ) за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а" - "г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Згідно підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення вказаного податкового повідомлення-рішення) податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Податкове повідомлення-рішення від 07.06.2018 №0399534-1309-1624 вручене ФО-П ОСОБА_1 03.07.2018, про що свідчить підпис останнього на корінці зазначеного рішення.

Пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відомостей про скарження податкового повідомлення-рішення від 07.06.2018 №0399534-1309-1624 суду не надано.

Станом на момент розгляду справи за вказаним податковим повідомленням-рішенням рахується заборгованість в розмірі 103110,40 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Отже, суму грошових зобов'язань по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 60020,35 грн та податку на нерухомість у розмірі 103110,40 грн правомірно віднесено контролюючим органом до складу податкового боргу відповідача.

Згідно положень статті 59 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення податкової вимоги) у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Встановлено, що на виконання приписів статті 59 Податкового кодексу України контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 28.09.2016 №829-17, яку отримано відповідачем 11.10.2016.

В силу положень пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України вимога вважається врученою відповідачу.

Згідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріали справи не містять доказів оскарження вказаної вимоги.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу в матеріалах справи відсутні. Натомість, наявні у матеріалах справи облікові картки особового рахунку відповідача з орендної плати з фізичних осіб та податку на нерухомість свідчать про наявність у останнього податкового боргу з даних видів податків у загальному розмірі 163130,75 грн.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи зазначену норму, суд дійшов до висновку, що чинним законодавством контролюючому органу надано право звертатись до суду з позовами про стягнення суми податкового боргу з платника податку - фізичної особи.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Полтавській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39461639) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вул. Білоуська, 17, с. Абазівка, Полтавський район, Полтавська область, 38715, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вул. Білоуська, 17, с. Абазівка, Полтавський район, Полтавська область, 38715, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) податковий борг:

- з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 60020,35 грн (шістдесят тисяч двадцять гривень тридцять п'ять копійок) на розрахунковий рахунок: назва одержувача Управління ДКСУ у Полтавському районі Полтавської області, код одержувача 38019526, МФО банку 899998, номер рахунку 33213815016652, код платежу 18010900;

- з податку на нерухомість у розмірі 103110,40 грн (сто три тисячі сто десять гривень сорок копійок) на розрахунковий рахунок: назва одержувача Управління ДКСУ у Полтавському районі Полтавської області, код одержувача 38019526, МФО банку 899998, номер рахунку 31411512016652, код платежу 18010300.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_2