Рішення № 81428188, 24.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6873/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.12.2018р. №0033145306,-

ВСТАНОВИВ:

Хлібодарське виробниче управління житлово-комунального господарства звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 07.12.2018р. №0033145306, посилаючись на те, що населення та бюджетні установи, котрі сплачували кошти за отримані житлово-комунальні послуги, не є платниками ПДВ, у зв'язку з чим, передбачена ст.120-1 Податкового кодексу України, відповідальність не повинна застосовуватися до Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства.

Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 19.02.2019р. вхід.№6058/19), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 07.12.2018р. №0033145306, оскільки Хлібодарським виробничим управлінням житлово-комунального господарства порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Податкового кодексу України, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 Податкового кодексу України покладено обов'язок щодо такої реєстрації.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито загальне позовне провадження у справі №420/6873/18 за позовом Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.12.2018р. №0033145306.

Ухвалою суду від 12.04.2019р., з урахуванням приписів п.3 ч.2 ст.183 КАС України, закрито підготовче провадження, та призначено справу до судового розгляду по суті.

Враховуючи наявність, передбачених приписами ч.9 ст.205 КАС України, підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, 19.11.2018р. головним державним ревізор-інспектором інспектором Чорноморського відділу камеральних перевірок податкової звітності управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС в Одеській області Ніколаєнко О.В., на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, абз.2 п.76.3 ст.76 Податкового кодексу України, проведено перевірку Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства з питань своєчасності реєстрації податкових накладних за лютий, березень, грудень, 2017р., січень, червень, липень 2018р.

За наслідками вказаної перевірки Головним управлінням ДФС в Одеській області складено Акт «Про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних ХВУЖКГ» від 19.11.2018р. №39929/15-32-12-07, у висновках котрого наголошено на порушенні Хлібодарським виробничим управлінням житлово-комунального господарства граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податки на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Податкового кодексу України, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 Податкового кодексу України покладено обов'язок щодо такої реєстрації.

На підставі складеного Акта перевірки від 19.11.2018р. №39929/15-32-12-07, Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення від 07.12.2018р. №0033145306.

Не погодившись з означеним податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС в Одеській області від 07.12.2018р. №0033145306, позивач - Хлібодарське виробниче управління житлово-комунального господарства звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання його протиправним, та скасування.

Так, на думку суду, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 07.12.2018р. №0033145306, винесено контролюючим органом правомірно, ґрунтовно, та з урахуванням положень чинного законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, за наслідками здійснення фінансово-господарської діяльності Хлібодарським виробничим управлінням житлово-комунального господарства складено Податкові накладні №24 від 31.12.2017р., №18 від 31.01.2018р., №20 від 30.06.2018р., №14 від 01.01.2018р., №17 від 31.07.2018р., №19 від 30.06.2018р., №2 від 28.02.2017р., №4 від 01.02.2017р., Розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 31.03.2017р. №2, від 31.03.2017р. №1.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, однією із умов формування податкового кредиту покупцем є факт реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність такої реєстрації виключає можливість формування податкового кредиту за такою податковою накладною.

За приписами пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить, зокрема, понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012року.

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що на продавця (постачальника) товарів (робіт/послуг), який в межах даної справи є позивачем - Хлібодарське виробниче управління житлово-комунального господарства, покладено обов'язок здійснювати реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України необхідна наявність двох обов'язкових складових, а саме: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій які звільнені від оподаткування, або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Згідно з положеннями Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015р. №1307, до графи 8 податкових накладних вноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.

Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, Податкові накладні №24 від 31.12.2017р., №18 від 31.01.2018р., №20 від 30.06.2018р., №14 від 01.01.2018р., №17 від 31.07.2018р., №19 від 30.06.2018р., №2 від 28.02.2017р., №4 від 01.02.2017р., Розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 31.03.2017р. №2, від 31.03.2017р. №1, котрі Хлібодарським виробничим управлінням житлово-комунального господарства в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано з порушенням граничних термінів, встановленого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, містять код ставки податку на додану вартість « 20», що відповідно свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість.

Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.09.2018р. по справі №816/1488/17, від 07.02.2019р. по справі №808/3250/17.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ДФС в Одеській області цілком правомірно застосовано до Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, судом не встановлено законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 07.12.2018р. №0033145306.

Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.12.2018р. №0033145306, не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.72-76, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства (67667, Одеська область, Біляївський район, смт.Хлібодарське, Маяцька дорога,22, код ЄДРПОУ 30342904) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська,5, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.12.2018р. №0033145306, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.