Рішення № 81428173, 24.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6867/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДФС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 9913,80 грн., на бюджетний рахунок - 31416699015009, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998, код 38016923, отримувач коштів УК у м. Одесі/Суворовський р-н/18050400.

Ухвалами суду від:

- 02.01.2019 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін;

- 31.01.2019 року: вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

В судове засідання 22.04.2019 року сторони та/або їх представники не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. (а.с.51-54)

25.03.2019 року представником позивача до суду подано заяву, вхід. 10636/19, в якій останній просить розглянути справу в порядку письмового провадження, без його участі. (а.с.48)

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв від нього до суду не надійшло.

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно змісту адміністративного позову (а.с.4-6), позивач обґрунтовує заявлені вимоги, із посиланням на пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, п. 15.1 ст. 15, пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 36.1 ст. 36, п. 58.3 ст. 58, п. 59.5 ст. 59, п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, із зазначенням таких фактичних обставин:

- відповідач зареєстрований у юридичному департаменті Одеської міської ради 02.11.2016 р. за № 25560000000126033. За даними позивача відповідач перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Суворовському районі Головного управління ДФС в Одеській області з 03.11.2016 року та зареєстрований за № 10898. Станом на 27.03.2018 року, відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки про суму податкового боргу, довідки-розрахунку станом на 27.03.2018 року та інтегрованих карток платника (ІКП), податкова заборгованість відповідача перед бюджетом по єдиному податку з фізичних осіб становить - 9913,80 грн. Дана заборгованість виникла в результаті самостійного визначення відповідачем податкового зобов'язання відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування платника від 03.11.2016 року № 10898 у розмірі 9913,80 грн. (основний платіж);

- в зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ф» № 37255-17 від 12.12.2017 року, яку 25.01.2018 року було направлено платнику рекомендованим листом та лист було повернуто за закінченням терміну зберігання.

Відзив відповідача на позовну заяву до суду не надійшов.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з таких підстав.

Судом встановлено, що 03.11.2016 року відповідачем до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування № 10898. (а.с.15)

12.12.2017 року відповідачу виставлена податкова вимога форми «Ф» № 37255-17 (а.с.16), згідно якої, загальна сума податкового боргу платника податків станом на 11 грудня 2017 року становить: 1280,00 грн., у тому числі за основні платежі: 1280,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи): 0,00 грн., пеня: 0,00 грн.

Зазначену податкову вимогу надіслано відповідачу 25.01.2018 року рекомендованим листом з повідомленням за адресою: АДРЕСА_1, який повернуто відправнику із зазначенням причини повернення: за закінченням строку зберігання. (а.с.16-17)

Згідно довідок - розрахунків заборгованості до бюджету станом на 27.03.2018 року (а.с.11, 12), загальна заборгованість відповідача з податку: єдиний податок з фізичних осіб, код бюджетної класифікації: 18050400, складає - 9913,80 грн., в тому числі: податкові зобов'язання - 9913,80 грн., пеня - 0,00 грн., штрафна санкція - 0,00 грн.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано, зокрема, копії (а.с.13-14, 18-19):

- інтегрованої картки платника податків (ІПК), відповідно до якої загальна заборгованість відповідача з єдиного податку з фізичних осіб станом на 31.03.2018 року складає - 9913,80 грн.;

- ідентифікаційних, реєстраційних, довідкових та інших даних щодо відповідача, згідно яких, зокрема:

- адреса відповідача: АДРЕСА_1;

- реєстрація в якості платника єдиного податку: реєстраційний номер заяви - 10898, дата реєстрації заяви - 03.11.2016 року, група платника - 2, ставка - 20.

- Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача станом на 22.03.2018 року, відповідно до якого, зокрема, місце проживання відповідача: АДРЕСА_1.

Станом на момент розгляду і вирішення справи доказів щодо оскарження або сплати відповідачем повністю або частково заявленої у позові суми заборгованості суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин).

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні: податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з до п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з п. 293.1 ст. 293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відповідно до пп. 293.2.1 п. 293.2 ст. 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Пунктом 294.1 статті 294 ПК України встановлено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

Згідно з п. 295.1 ст. 295 ПК України, зокрема, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Згідно з абз. 1-3 п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

На підставі встановлених судом обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновків про те, що на виконання вимог ч. 1 ст. 77 КАС України позивачем доведені обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, відповідно, подання даного позову є правомірним, позовні вимоги - обґрунтованими, відповідно даний адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись ст.ст. 205, 241-246, 250, 255, 257, 258, 262, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління ДФС в Одеській області (місцезнаходження: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код юридичної особи: 39398646) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 9913,80 грн., на бюджетний рахунок - 31416699015009, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998, код 38016923, отримувач коштів УК у м. Одесі/Суворовський р-н/18050400.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова

.