Рішення № 81428083, 16.04.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №1.380.2019.000268

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Карпа А.В.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання незаконним та скасування наказу від 17.08.2018 року №2919 в частині,-

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (81400, АДРЕСА_1) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м.Львів, пл.Генерала Григоренка, буд.3) про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 17.08.2018 року №2919 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого слідчого СВ Самбірського ВП Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_1, а саме: накладення дисциплінарного стягнення - догана.

Ухвалою суду від 21.01.2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Первинну професійну спілку «Правозахисники країни».

11.04.2019 року суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити судовий розгляд адміністративної справи по суті на 16 квітня 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що згідно статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. Проте, відповідачем порушені строки проведення службового розслідування, оскільки наказ на проведення службового розслідування був винесений 30.05.2018 року, а висновок службового розслідування 24.07.2018 року. Крім того, на переконання позивача, відповідачем порушена процедура проведення службового розслідування, а саме: видавати наказ на проведення службового розслідування щодо старшого слідчого наділений лише керівник органу досудового розслідування, проте не начальник чи т.в.о. начальника ГУНП у Львівській області. Позивач наголошує, що відповідно до п.4 Розділу VI Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, утручання в процесуальну діяльність слідчих осіб, що не мають на те законних повноважень, не допускається.

Також позивач зазначає, що відповідачем не підтверджено жодними доказами порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України, при здійсненні досудового розслідування у кримінальних провадженнях. В оскаржуваному наказі не було конкретизовано в чому полягало порушення з боку ОСОБА_1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», положень Конституції України, законів та інших нормативно- правових актів, що регламентують діяльність поліції. Таким чином, позивач вважає, що застосоване щодо неї дисциплінарне стягнення є протиправним та таким, яке підлягає скасуванню. Позивач позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві та наданих поясненнях в судовому засіданні.

Відповідач позовні вимоги заперечує в повному обсязі. На адресу суду надійшов відзив 11.04.2019 року за вх.№12342, в якому зазначено, що всі обставини та мотиви які були враховані при прийнятті рішення викладені у висновку службового розслідування і оскаржуваному наказі. Зазначає, що позивачем порушено ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, порушення вимог ст.ст.2, 9, 28, 40, 91-94 КПК України, допущенні при здійсненні досудового розслідування у кримінальних провадженнях. Представник відповідача у судове засідання не прибув.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» на адресу суду 12.02.2019 року за вх.№4925 надійшли пояснення по справі. З наведеного пояснення слідує, що оскаржуваний наказ є необгрунтований, тобто винесений без урахування всіх обставин що мають значення для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача; наказ не містить достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв’язку між ним і дією (бездіяльністю).

Дослідивши доводи позову, зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, третьої особи, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить службу в Національній поліції України та перебуває на посаді старшого юрисконсульта Головного управління Національної поліції в Львівській області. В період з 01.12.2016 року по 30.09.2018 року позивач перебувала на посаді старшого слідчого СВ Самбірського ВП ГУНП у Львівській області й у липні 2017 року їй присвоєно спеціальне звання капітан поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Львівській області (далі- ГУНП у Львівській області) від 17 серпня 2018 року №2919 «Про накладення дисциплінарних стягнень на працівників СВ Самбірського ВП ГУНП» (надалі – Наказ №2919) на позивача - старшого слідчого СВ Самбірського ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді – догани, що виразилось у порушенні службової дисципліни, зокрема, порушень вимог ст.ст.2, 9, 28, 40, 91-94 КПК України, що допущені при здійсненні досудового розслідування у кримінальних провадженннях №№12017140290001123, 12018140290000292, 17140290000625, 12018140290000177, порушень вимог ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів та нормативно правових актів, що регламентують діяльність поліції.

Підставою для прийняття оспорюваного наказу слугував висновок службового розслідування від 24.07.2018 року, затверджений 24.07.2018 року т.в.о. начальника ГУНП у Львівській області полковником поліції ОСОБА_2 На підставі наказу ГУНП у Львівській області від 30 травня 2018 року за №1914 слідчий ОМВС СУ ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3, спільно з старшим слідчим ОМВ СУ ГУНП у Львівській області майором поліції ОСОБА_4 та слідчим ОМВ СУ ГУНП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_5 провели службове розслідування за результатами проведеної планової перевірки 22.05.2018 року СВ Самбірського ВП ГУНП у Львівській області.

Висновком даного розслідування встановлено, що 22.05.2018 року на виконання плану завдань, затвердженого заступником начальника ГУНП у Львівської області – начальником слідчого управління полковником поліції ОСОБА_6, слідчими ОМВ СУ ГУНП у Львівській області здійснено перевірку службової діяльності СВ Самбірського ВП ГУНП у Львівській області, в ході якої виявлено ряд порушень.

Так, в ході зазначеної перевірки вивчено стан дотримання вимог кримінального процесуального законодавства під час проведення досудового розслідування в кримінальних провадженнях, за результатами чого виявлено ряд недоліків, допущених слідчими та керівництвом СВ Самбірського ВП ГУНП у Львівській області, що стало підставою для проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни кримінально процесуального законодавства (а.с.48).

З матеріалів справи вбачається, що проведеним службовим розслідуванням у висновку установлено, що за порушення службової дисципліни, зокрема ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, порушення вимог ст.ст.2, 9, 28, 40, 91-94 КПК України, допущенні при здійсненні досудового розслідування у кримінальних провадженнях №№12017140290001123, 12018140290000292, 12017140290000625, 12018140290000177 на старшого слідчого СВ самбірського ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення – догану (а.с.80).

У висновку службового розслідування зазначено, що вищевказані порушення виразились у непроведенні слідчих дій у кримінальному провадженні №12017140290001123 від 29.10.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, а допити потенційних підозрюваних здійснені оперативними працівниками Самбірського ВП ГУНП у Львівській області. Крім цього, у матеріалах кримінального провадження наявна заява потенційного підозрюваного ОСОБА_7 із пізнавальними показаннями, однак інформацію слідчими діями не перевірено упродовж поточного року. Аналогічні порушення старшим слідчим Прокопик І.О. допущено у кримінальних провадженнях №12018140290000098 від 08.05.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, №12018140290000292 від 08.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України, 12017140290000625 від 03.06.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України

При прийнятті рішення, суд керується такими правовими нормами:

Відповідно до п.17 ч.1 ст.4 та п.2 ч.1 ст.19 КАС України, спори з приводу проходження публічної служби віднесено до юрисдикції адміністративних судів. Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень і є одним із різновидів публічної служби. Отже, цей спір належить до юрисдикції адміністративних судів.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII (надалі по тексту - Закон №580-VIII).

Відповідно до статті 17 Закону №580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Стаття 18 Закону №580-VIII визначає основні обов’язки поліцейського. Зокрема, поліцейський зобов’язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов’язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов’язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 року №1179 під час виконання службових обов’язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов’язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Частина перша статті 19 Закону №580-VIII визначає види відповідальності поліцейських. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга статті 19 Закону №580-VIII ).

Згідно з пунктом 4 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580 -VIII, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 року №901-VIII визначено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (Відомості Верховної Ради України, 2006 року, №29, ст.245 із наступними змінами, надалі - Дисциплінарний статут).

Дисциплінарний статут визначає сутність службової дисципліни, обов’язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок – невиконання чи неналежне виконання особою службової дисципліни.

Згідно з частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов’язує кожну особу рядового і начальницького складу: - дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; - захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров’я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; - дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; - у службовій діяльності бути чесною, об’єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об’єднань та інших юридичних осіб; - стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов’язані зі службою; - постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; - сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; - з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; - берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту, визначено види дисциплінарних стягнень.

На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено порядок накладання дисциплінарних стягнень.

Згідно з частинами першою та другою цієї статті, з метою з’ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення (ч.ч.4, 5 ст.14 Дисциплінарного статуту ).

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. (ч.ч.6,7 ст.14 Дисциплінарного статуту).

Згідно ч.10 ст.14 Дисциплінарного статуту, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов’язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни (ч.11 ст.14 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, з метою належної організації заходів, спрямованих на захист прав і свобод людини, зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ, попередження надзвичайних подій за участю особового складу, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, а також підвищення ефективності роботи підрозділів кадрового забезпечення наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 року №230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі – Інструкція №230).

Стаття 15 Дисциплінарного статуту передбачає, що дисциплінарні стягнення за порушення кримінального процесуального законодавства на осіб рядового і начальницького складу можуть накладати лише начальники, яким надано право призначати цих працівників на посаду, їх заступники та керівники органу досудового розслідування в межах наданих їм повноважень.

Пункт 1.2. Інструкція №230 визначає службове розслідування як комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з’ясування інших обставин.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Якщо вину особи повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

З метою вдосконалення діяльності органів досудового розслідування, належного виконання ними законодавства про кримінальне провадження Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.07.2017 року №570 затверджено Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України.

Відповідно п.3 Розділ V Положення начальник слідчого управління:

1) організовує здійснення підпорядкованими слідчими підрозділами досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності слідчих органів Національної поліції України;

2) у межах компетенції дає обов’язкові для виконання працівниками ГУНП та його територіальних (відокремлених) підрозділів доручення та вказівки з питань, які стосуються досудового розслідування;

3) за наявності підстав приймає рішення про проведення службового розслідування за фактами невиконання службовими особами поліції покладених на них обов’язків, вживає інших заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчими Національної поліції України;

4) ознайомлюється з матеріалами досудового розслідування, яке здійснюється слідчими підпорядкованих слідчих відділів, відділень територіальних (відокремлених) підрозділів Національної поліції України, дає письмові вказівки слідчим, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора;

8) відсторонює слідчого підпорядкованого слідчого управління ГУНП, слідчого відділу, відділення підпорядкованого ГУНП територіального (відокремленого) підрозділу Національної поліції України від проведення досудового розслідування в установленому кримінальним процесуальним законодавством порядку та призначає іншого слідчого, а у випадку здійснення досудового розслідування слідчою групою відсторонює старшого слідчої групи та визначає іншого старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих з числа працівників підпорядкованих слідчих підрозділів, змінює склад цієї слідчої групи;

12) здійснює організаційно-методичне керівництво підпорядкованими органами досудового розслідування; забезпечує надання методичної та практичної допомоги в досудовому розслідуванні складних, багатоепізодних кримінальних правопорушень;

13) особисто здійснює контроль за станом досудового розслідування в слідчих відділах, відділеннях підпорядкованих ГУНП територіальних (відокремлених) підрозділів Національної поліції України тяжких і особливо тяжких злочинів.

Відповідно до п.п.12 п.3 Розділу VII Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, слідчий-методист за письмовою вказівкою, наказом (дорученням) керівника органу досудового розслідування у встановленому порядку проводить службові розслідування, у тому числі з виїздом до слідчих підрозділів, за фактами порушень слідчими норм кримінального процесуального законодавства та вносить пропозиції щодо притягнення винних службових осіб до відповідальності.

Службові особи органів та підрозділів поліції, крім безпосередніх керівників органів досудового розслідування, вищих керівників органів досудового розслідування, які діють у межах повноважень, визначених КПК України, не можуть мати доступу до матеріалів кримінальних проваджень, витребувати їх у слідчого для перевірки стану розслідування кримінального правопорушення, вивчення і надання вказівок, визначення кваліфікації кримінального правопорушення чи будь-яким іншим способом утручатися в процесуальну діяльність слідчого.

Утручання в процесуальну діяльність слідчих осіб, що не мають на те законних повноважень, не допускається. (п.4 Розділу VI Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України).

Згідно п.8 ч.1 ст.3 Кримінального процесуального кодексу України, керівник органу досудового розслідування - начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України та його заступники, які діють у межах своїх повноважень.

Стаття 24 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження – суд (ч.2 ст.28 Кримінального процесуального кодексу України).

Частиною 2 статтею 28 Кримінального процесуального кодексу України зазначено, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Згідно ч.5 ст.40 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

При прийнятті рішення суд керується такими міркуваннями та мотивами:

ОСОБА_1 - капітан поліції, перебуваючи на посаді старшого слідчого СВ Самбірського ВП ГУНП у Львівській області здійснювала досудове розслідування у кримінальних провадженнях №№12017140290001123, 12018140290000292, 17140290000625, 12018140290000177.

22 травня 2018 року працівниками ОМВ СУ ГУНП у Львівській області було проведено планову перевірку СВ Самбірського ВП ГУНП у Львівській області, під час якої були виявлені можливі порушення службової дисципліни. Начальником Головного управління Національної поліції у Львівській області генералом поліції ОСОБА_8 30.05.2018 року було призначено службове розслідування, згідно наказу №1914. Проте, як вбачається з матеріалів справи, висновок службового розслідування за результатами планової перевірки СВ Самбірського ВП ГУНП у Львівській області датований 24.07.2018 року, а оскаржуваний наказ про накладення дисциплінарного стягнення на позивача від 17.08.2018 року.

Суд звертає увагу, що в даному випадку наявне порушення частини першої та другої статті 14 Дисциплінарного статуту. А саме: з метою з’ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Суд не приймає доводи відповідача про те, що рапорт від 15.06.2018 року заступника начальника СУ ГУНП у Львівській області до т.в.о. начальника ГУНП у Львівській області з проханням продовження строків службового розслідування, є належним документом, який свідчить про продовження терміну службового розслідування (а.с.47). Суд зазначає, що відповідач, отримавши рапорт від 15.06.2018 року, повинен був діяти відповідно до Інструкції з організації контролю за виконанням документів у Національній поліції України затвердженої наказом МВС України 13.06.2016 року №503, а саме - належним чином

накласти резолюцію на документі: прізвище та ініціали виконавця (виконавців), зміст доручення (конкретні дії щодо виконання документа), термін виконання, особистий підпис керівника, дата. Крім того, як вбачається на рапорті відсутні позначки реєстрації документа підрозділом документального забезпечення відповідного органу чи підрозділу поліції, що не відповідає положенням п.2 розділу ІІІ даної Інструкції.

Судом неодноразово (в тому числі ухвалою від 21.01.2019 року про відкриття загального позовного провадження в адміністративній справі) від відповідача витребовувались належним чином завірені копії матеріалів службового розслідування, проте останній не надав суду доказів на обгрунтування правомірності строку проведення службового розслідування.

Суд на підставі наявних в справі доказів, вважає що відповідачем було порушено процедуру проведення службового розслідування, чим порушено ряд законодавчих норм, зазначених вище: статтю 15 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.2.6 Розділу ІІ Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника; п.п.12 п.3 розділ VII Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України; п.4 Розділу VI Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України.

За таких конкретних обставин, суд, проаналізувавши вищенаведені правові норми, вважає, що правом видавати наказ на проведення службового розслідування, в даному випадку щодо старшого слідчого СВ Самбірського ВП ГУНП у Львівській області, затверджувати відповідний висновок службового розслідування та накладати дисциплінарні стягнення наділений лише керівник органу досудового розслідування, а начальник чи т.в.о. начальника ГУНП у Львівській області таких повноважень не мав.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Цей принцип так само застосовується до процедур, що були використані для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, включаючи процес прийняття оскаржуваного наказу.

На переконання суду, не знайшов свого підтвердження аргумент відповідача про те, що позивачем порушено вимоги Кримінального процесуального кодексу України, при здійсненні досудового розслідування у кримінальних провадженнях.

В матеріалах справи відсутні будь-які рішення слідчого судді щодо розгляду скарг на дії, бездіяльність старшого слідчого Прокопик І.О. в порядку, передбаченому ст.303 Кримінального процесуального кодексу України щодо досудового розслідування. Крім того, щодо слідчого не виносилась жодна постанова про відсторонення останнього,у зв’язку з неефективним службовим розслідуванням, протилежне, у передбаченому законом порядку суду не доведено.

Що стосується виду дисциплінарного стягнення - догана, яке застосовано до позивача в наказі від 17.08.2018 року №2919, то суд зауважує, що відповідачем не було враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи, її ставлення до виконання службових обов’язків, рівень кваліфікації тощо.

Суд не приймає доводи відповідача щодо аргументів, викладених в оскаржуваному наказі, які полягають в неефективній роботі старшого слідчого капітана поліції ОСОБА_1 та порушення нею ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки твердження відповідача, викладені без вдавання до будь-якого аналізу чи оцінювання вихідних даних для таких висновків, і без відповідного обґрунтування, яке повинно базуватись на фактах і обставинах та із застосуванням чітких й зрозумілих критеріїв.

Принцип обґрунтованості рішення суб’єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, в силу частини другої статті 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В процесі судового розгляду відповідач не довів правомірність наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 17.08.2018 року №2919 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого слідчого СВ Самбірського ВП Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_1, а саме накладення дисциплінарного стягнення - догана.

Таким чином, на позивача неправомірно накладено дисциплінарне стягнення, у зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача «Первинної профспілки «Правозахисники країни» про визнання незаконним та скасування наказу від 17.08.2018 року №2919 в частині задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 17.08.2018 року №2919 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого слідчого СВ Самбірського ВП Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_1, а саме - накладення дисциплінарного стягнення - догана.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м.Львів, пл.Генерала Григоренка, буд.3; код ЄДРПОУ 40108833) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (81400, Львівська обл., м.Самбір, вул.Володимира Великого, 42/68; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 25 квітня 2019 року.