Рішення № 81428064, 25.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1174/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.09.2018 року, рішень про застосування штрафних санкцій від 14.09.2018 року, податкових вимог від 14.09.2018 року

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області, за результатом розгляду якого, позивач просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.09.2018 року № 0441531305, № 0441521305, № 0441541305, № 0441551305, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 14.09.2018 року № 0441501305 та № 0441411305, вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф0441481305 та № Ф0441491305, винесені ГУ ДФС в Одеській області.

В обґрунтування адміністративного позову, позивач зазначає, що працівниками ГУ ДФС в Одеській області у період з 08.08.2018 року по 14.08.2018/ року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06.07.2015 по 31.12.2017 року. За результатами перевірки складено акт від 21.08.2018 року № 1817/15-32-13-05/НОМЕР_25 та винесено податкові повідомлення-рішення № 0441531305 на суму 106700,56 грн., № 0441521305 на суму 8950,24 грн., № 0441541305 на суму 720 грн., № 0441551305 на суму 510,00 грн. від 14.09.2018 року, винесено рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0441501305 на суму 84098,59 грн. та № 0441511305 на суму 774,40 грн. від 14.09.2018 року, винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф0441481305 на суму 704,00 грн. та № Ф0441491305 на суму 74882,37 грн. від 14.09.2018 року. На думку позивача, висновки акту перевірки та вищевказані податкові повідомлення-рішення є такими, що винесені із порушенням норм матеріального та процесуального права. В акті перевірки включено до розрахунку сум валового доходу кошти в сумі 193314,85 грн., які були помилково пробиті на касовому апараті продавцем ОСОБА_2, після чого вказаний працівник не змогла в установленому порядку виключити суму помилкової реалізації з денного звіту про реалізацію, який знімається на касовому апараті за підсумками робочого дня. Таким чином, фактична реалізація товарів, робіт, послуг, тощо не відбувалась. Виручка з помилково проведеної через касовий апарат операції до каси або розрахункового рахунку не надходила. Після чого, ФОП ОСОБА_1 ще 03.05.2017 року повідомив про це відповідний структурний підрозділ ДФС за місцем реєстрації про помилкове відображення в фіскальній пам'яті касового апарату сум реалізації, яка фактично не відбувалась. Позивач, також зазначає, що договір, укладений між ним та ТОВ КФ «Домініон» 01.05.2016 року цілком відповідає за змістом актам виконаних робіт та має безпосередній зв'язок із веденням підприємницької діяльності. Позивач, також, зазначає, що інформація про використання ним найманої праці найманого працівника на прізвище ОСОБА_3, взагалі нічим не обґрунтована.

Ухвалою суду від 26.03.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.04.2019 року.

05.04.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який, ГУ ДФС в Одеській області заперечує щодо задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 Так, представник відповідача зазначає, що перевіркою встановлено заниження доходу з 2017 рік на суму 1933314,85 грн. Позивач надав пояснювальну записку продавця ОСОБА_2 з приводу того, що 01.05.2017 року чек № 04950 є помилковим, у зв'язку з неправильним зазначенням коду товару та кількості. У подальшому продавцем зроблено з помилкою повернення. ФОП ОСОБА_1 листом від 03.05.2017 року просить вважати чеки за 01.05.2017 року № 04950-04963 недійсними. Лист наданий до ДПІ у Малиновському р-ні. 23.05.2017 року без реєстраційного номеру до функцій якої не належить вирішення даного питання. До контролюючого органу, до компетенції якого входить розгляд подібних листів, заяви не надавались. До перевірки не надавались інші документи, як б довели помилковість обсягу продажу за 01.05.2017 року за адресою: Люстдорфська дорога, 152. Також, відповідач вказує, що позивач завищив витрати, які документально не підтверджені за договором з ТОВ КФ «Домініон» від 01.05.2016 року. ФОП ОСОБА_1 надав суду копію договору про надання послуг від 01.05.2016 року відмінну від копії, яка була надана під час перевірки. Також, під час перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 використовував працю найманої особи, яка мала матеріально-відповідні функції, а саме: гр. ОСОБА_3 зроблена відмітка на видатковій накладній № ОД17-000002837 від 09.01.2017 року без укладення трудового договору.

15.04.2019 року розгляд справи перенесено на 22.04.2019 року у зв'язку із перебуванням головуючого судді Бжассо Н.В. на лікарняному.

Позивач у судове засідання не з'явився, належним чином та своєчасно повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, 15.04.2019 року від позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч. 9 ст. 205 КАС України.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

У період з 08.08.2018 року по 14.08.2018 року посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06.07.2015 року по 31.12.2017 року, дотримання законодавства щодо укладення трудових відносин із працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 06.07.2015 року по 31.12.2017 року .

За результатами перевірки ГУ ДФС в Одеській області складено акт перевірки № 1817/15-32-13-05/НОМЕР_25 від 21.08.2018 року, згідно з висновками якого, встановлено порушення позивачем:

-пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 44.1 ст. 44, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України та «Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену системуоподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність», затверджений Наказом ДПА України від 16.09.2013 №481, зареєстрований в Мінюсті України 04.10.2013 за № 1686/24218 підприємець не належно проводив облік доходів в Книзі, що призвело до завищення даних отриманого доходу, які перенесені до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016-2017 рік;

- п. 177.1. п. 177.2, пп. 177.3.1 п. 173.1, п. 177.4, п. 177.5 ст.177 Податкового кодексу України занижено податку на доходи фізичних осіб, який підлягає сплаті до бюджету у період 06.07.2015 - 31.12.2017 на суму 85360,45 грн., за рахунок завищення у 2015 р. на 68.90 грн., 2016- заниження на суму 15496,68 грн., 2017 р. - заниження на 69932,67 грн.;

- п.1 ч.2 ст.7 та п.8 ст.9 Закону України «Про збір таоблік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне старування» із змінами та доповненням заниження суми єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваногодоходу складає - 74882,37грн., у т.ч. за 2016р. - 17279,84грн., 2017 р.- 57602,53грн;

- ч.8, ч.11 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - порушеннятермінів сплати єдиного внеску нарахованого фізичною особою - підприємцем по Звіту зарік 2016 №9268718596 від 01.02.2017 по строку сплати 09.02.2017 року з затримкою на 159календарних днів;

- пп. 14.1.180 п. 14.1 ст.14, абз. «б» п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України, Наказу МДЗ України від 21.01.2014 N 49 та Наказу МДЗ України від 13.01.2015 року № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого)на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N ІДФ) та Порядкузаповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку»включені відомості з недостовірними даними, а саме: не відображені в податковому розрахунку за формою 1 ДФ за І квартал 2016, II квартал 2016 року суми доходу» нарахованого (сплаченого) на користь платників податку за ознакою доходу « 157», які буливиплачені (нараховані) фізичним особам - підприємцям;

- п.п. 1.2, п.п. 1.3. п.п. 1.4. п.п. 1.5 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX. п.163.1 ст. 163, п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164, с. 176, п.п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України платником донараховано військового збору на загальну суму у розмірі 7160,19 грн., у т. ч. з доходів від підприємницької діяльності 7112,19 грн., з доходів громадян -48,0 грн.

- вимог Постанови КМУ від 17.06.2015р. № 413 не надання до органів Державної фіскальної служби за місцем обліку «Повідомлення про прийняття працівника на роботу» (додаток до Постанови КМУ від 17.06.2015 р.);

- ст. 24 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971р., а саме не оформлення належним чином трудових відносин;

- п.п.162.1.3 п.162.1 ст.162, п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.2 п.164.2 ст.164. ст.167, ст.168, ст. 171, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, - донараховано податку з доходів фізичних осіб з доходів громадян за період січень 2017 у розмірі 576,00 грн.

- п. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7, п 5. ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», донараховано єдиного внеску на суми заробітної плати, нарахованої особам,які працюють на умовах трудового договору (контракту)на суму 704,0 грн., у т.ч. січень -704.0 грн.

14.09.2018 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0441531305 про збільшення позивачу податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності на 1069700,56 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням - 85360,45 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 21340,11 грн.;

№ 0441541305 про збільшення позивачу податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами під час нарахування та виплати доходів громадянам на 720,00 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням - 576,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 144,00 грн.;

№ 0441551305 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій у сумі 510,00 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами;

№ 0441521305 про збільшення позивачу податкового зобов'язання з військового збору на 8950,24 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням - 7160 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1790,05 грн.

14.09.2018 року відповідачем прийнято рішення № 0441511305 та № 0441501305 про застосування до позивача штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

14.09.2018 року ГУ ДФС в Одеській області виставлено позивачу вимоги № Ф-0441481305 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску у сумі 704,00 грн. та № Ф-0441491305 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску у сумі 74882,37 грн.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України ( далі - ПКУ), для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Приписами п. 162.1 ст. 162 ПКУ передбачено, що платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно з п.п. 164.1.1, 164.1.2 п. 164.1, п.п. 164.2.1, 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору. При цьому при отриманні зазначених у цьому підпункті доходів від фізичних осіб - платників єдиного податку четвертої групи, їх отримувач зобов'язаний включити суми таких доходів до річної податкової декларації за звітний рік та самостійно сплатити з них установлені цим Кодексом податки та збори;

Відповідно до п. 168.1 ст. 168 ПКУ, оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Приписами п. 171.1, 171.2 ст. 171 ПКУ передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Відповідно до ст. 176 ПКУ, платники податку зобов'язані: а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку. Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку;в) подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим. На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку;г) подавати особам, які згідно з цим Кодексом визначені відповідальними за утримання (нарахування) та сплату податку до бюджету, документи на підтвердження права платника податку, який отримує такі доходи, на застосування соціальних податкових пільг;ґ) у порядку, визначеному законом, допускати посадових (службових) осіб контролюючого органу на територію або до приміщень, що використовуються платником податку для отримання доходів від провадження господарської діяльності;д) здійснювати заходи, передбачені цим Кодексом, у разі зміни підстав для отримання податкової соціальної пільги; е) своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку; в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу; ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з п. п. 177.1, 177.2, 177.4 ст. 177 ПКУ, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею;документально не підтверджені витрати.

Зазначені у цій статті підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів.

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів;ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення: земельні ділянки; об'єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі.

Відповідно до п. 1.1, 1.2,1.3, 1.4, 1.5, 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділ ХХ ПКУ, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Згідно з п. 127.1 ст. 127 ПКУ, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску є: 4) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;

Приписами п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: 1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; 2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;

Згідно з ч. ч. 1,5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Суд зазначає, що підставою для прийняття відповідачем 14.09.2018 року оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0441531305, № 0441541305, № 0441551305, № 0441521305, рішень № 0441511305 та № 0441501305 про застосування до позивача штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, вимоги № Ф-0441481305 та № Ф-0441491305 стали встановлені відповідачем порушення, що наведені в акті перевірки № 1817/15-32-13-05/НОМЕР_25 від 21.08.2018 року.

Так, відповідач встановив за період 06.07.2015 року по 31.12.2017 року заниження суми одержаного доходу на 190503,00 грн., яке виникло за рахунок не включення суми, яка надійшла на рахунок платника у 2016 році, арифметичної помилки за підсумками 2017 року.

Відповідно Книги обліку доходів та витрат у 2015 році ФОП ОСОБА_1 до графи 2 вносив суми, які пройшли через касовий апарат, до графи 4 перенесені суми, якає скоригованою за рахунок надходження та повернення по РРО. Але до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік перенесена сума з гр.2 Книги облікудоходів і витрат, що призвело до завищення суми доходу у 2015 році на 4864,50грн.

Відповідно банківським випискам по рахунку НОМЕР_24, відкритому вПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", який використовується ФОП ОСОБА_1 у підприємницькій діяльності, 15.02.2016 року надійшли грошові кошти, але сума у розмірі 2400,00 грн. не включена до складу загального оподатковуваного доходу за підсумками дня, місяця та 2016 року. За рахунок арифметичної помилки за підсумками березня 2016 рокута не включення до суми, яка надійшла по рахунку 15.02.2016 року заниження суми доходуу 2016 році складає 2052,65 грн.

Відповідно Книги обліку доходів та витрат ФОП ОСОБА_1 до графи 2 вносив суми, які пройшли через касовий апарат, надходження сум на розрахунковийрахунок. Але загальна сума отриманого доходу виведена з арифметичними помилками зарік та у свою чергу не коректно перенесена до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік, що призвело до заниження отриманого доходу на 193314,85 грн.

Згідно відомостей підсистеми 1С «Податковий блок» виторги по РРО за травень 2017 року складають 252402,34грн ( з урахуванням повернення проведених через РРО). На підставі книг РРО, Z - звітів, касових стрічок, відомостей 1С «Податковий блок» встановлено, що виторги по РРО складають 252402,34 грн., у т.ч. за адресою м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 152 по MINI-T 400МЕ ( фіскальний номер 3000207264) -221332,65 грн. По Z-звіту №0349 від 03.05.2017 обіг за 01.05.2017 складає 212997,70грн (сума продажу 241956,80грн.-сума повернення 28980,00грн).

В ході перевірки ФОП ОСОБА_1 надана пояснювальна записка продавця ОСОБА_2, з огляду на яку, останній пояснює, що 01.05.2017 року чек № 04950 помилковий, у зв'язку з неправильним зазначенням коду товару та кількості. У подальшому продавцем зроблено з помилкою повернення. ФОП ОСОБА_1 листом від 03.05.2017 року просить вважати чеки за 01.05.2017 року № 04950-04963 недійсними. Лист наданий до ДПІ у Малиновському районі 23.05.2017 без реєстраційного номеру до функцій якої не належить вирішення даного питання. До контролюючого органу, до компетенції якого входить розгляд подібних листів, заяви не надавались. До перевірки не надавались інші документи, які б довели помилковість обсягу продажу за 01.05.2017 року за адресою м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 152.

Суд зазначає, що позивач надав до перевірки та суду пояснювальну записку продавця ОСОБА_2, з огляду на яку, останній помилково пробив чек № 0000004950 від 01.05.2017 року на суму 241800 грн., в якому невірно було вказано і кількість і вартість товару. При спробі повернення, продавець знову припустився помилки та вказав невірно кількість товару.

23.05.2017 року, на підставі вказаної пояснювальної записки, ФОП ОСОБА_1 звернувся до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області із заявою, відповідно до якої, просив вважати недійсними фіскальні чеки від 01.05.2017 року № 0000004950, 0000004951, 0000004952, 0000004953, 0000004954, 0000004955, 0000004956, 0000004957, 0000004958, 0000004959, 0000004960, 0000004961, 0000004962, 0000004963.

Зазначені фіскальні чеки щодо продажу товару на суму 241800,00 грн. та за якими продавець намагався вчинити повернення коштів, наявні в матеріалах справи.

Суд зазначає, що не погоджується з наведеними у акті перевірки доводами щодо недостатності документів, які б довели помилковість обсягу продажу за 01.05.2017 року, оскільки, на думку суду, надані фіскальні чеки, пояснювальна записка та заява позивача до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області повністю спростовують висновки контролюючого органу щодо заниження позивачем отриманого доходу на 193314,85 грн. у зв'язку із отримання коштів від продажу товару за фіскальним чеком від 01.05.2017 року № 0000004950.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача з приводу того, що ФОП ОСОБА_4 звернувся із заявою про визнання недійсними фіскальних чеків не до уповноваженого органу, оскільки позивач перебуває на обліку у ДПІ у Маиновському р-ні м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області та доказів з приводу того, що ДПІ повідомила позивача про неналежність заяви до її розгляду або відмови у заяві, відповідач суду не надав.

З приводу доводів відповідача щодо завищення ФОП ОСОБА_4 витрат щодо сплати коштів на адресу ТОВ КФ «Домініон» за договором від 01.05.2016 року, які документально не підтверджені, у розмірі 283645,15 грн. у т.ч. за 2015 рік - 4405.15 грн, 2016 рік - 84040,0 грн., за 2017 -195200,0 грн., суд зазначає наступне.

Під час перевірки ФОП ОСОБА_4 надав посадовим особам ГУ ДФС в Одеській області договір про надання послуг від 01.05.2016 року укладений з ТОВ КФ «Домініон». Відповідно до умов вказаного договору, замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати йому, у відповідності до умов договору, правову інформаційно-консультативну допомогу з юридичних питань, пов'язаних з господарською діяльністю замовника, а також, здійснювати бухгалтерське обслуговування, а замовник зобов'язується прийняти вказані послуги та сплатити їх.

Під час судового розгляду справи, ФОП ОСОБА_4 надав копію договору про надання послуг № 1, що укладений між ним та ТОВ КФ «Домініон», згідно з умовами якого ТОВ КФ «Домініон» зобов'язується надати ФОП ОСОБА_4 послуги по забезпеченню і підтримці наявності у продажу тютюнових виробів.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що виконавець зобов'язується: забезпечувати на постійній основі. На протязі дії вказаного договору, інформацією щодо наявності в пунктах продажу замовника асортименту продукції; інформувати замовника про наявність асортименту продукції; надавати замовнику послуги з проведення заходів, необхідних для забезпечення споживачів достовірною та своєчасною інформацією про продукцію.

Суд зазначає, що під час розгляду справи доказів на підтвердження факту визнання недійсними вказаних договорів відповідачем не надано.

Акти прийому-передачі виконаних робіт, за якими позивач сплатив кошти ТОВ КФ «Домініон» за надання послуг з підтримки наявності та асортименту продукції у пунктах продажу, що були надані до перевірки, містять посилання лише на дату договору, без зазначення номеру договору.

На думку суду, відсутність у актах прийому-передачі виконаних робіт посилання на номер договору, на виконання якого надані послуги, не спростовує факту надання та оплати таких послуг.

Послуги, що отримані ФОП ОСОБА_4 від ТОВ КФ «Домініон» відповідають умовам договору № 1 від 01.05.2016 року, а ненадання вказаного договору до перевірки, не спростовує факту його укладення.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на ненадання позивачем до перевірки на запит додаткових документів щодо підтвердження витрат та їх зв'язку із господарською діяльністю ФОП ОСОБА_4, оскільки отримані послуги безпосередньо стосуються діяльності позивача щодо продажу тютюнових виробів, та на думку суду, додаткового підтвердження не потребують.

Щодо доводів відповідача з приводу того, що позивач використовував працю найманої особи, яка мала матеріально-відповідні функції в крамниці за адресою м. Одеса, вул. Коснева, 33, а саме: гр. ОСОБА_3 зроблена відмітка на видатковій накладній №ОД17-000002837 від 09.01.2017 року про одержання товару тютюнові вироби у кількості 79 блоків, 782 пачки на суму 14911,25 грн. без укладення трудового договору, суд зазначає, що в даному випадку висновки відповідача ґрунтуються лише за результатом дослідження видаткової накладної № ОД17-000002837 від 09.01.2017 року, будь-яких інших доказів, які б підтверджували факт використання ФОП ОСОБА_4 найманої праці особи на прізвище «Почтаренко» відповідач суду не надав. Таким чином, суд робить висновок, що виявлене відповідачем порушення ґрунтується не на встановлених фактах, що підтверджені доказами, а на припущеннях, оскільки відповідач, навіть, не встановив повного ім'я особи, яка, на його думку, є найманим працівником позивача.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що прийняті 14.09.2018 року відповідачем податкові повідомлення-рішення від № 0441531305, № 0441541305, № 0441551305, № 0441521305, рішення № 0441511305 та № 0441501305 про застосування до позивача штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, вимоги № Ф-0441481305 та № Ф-0441491305 є протиправними та належать до скасування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов не належить зо задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що за звернення до суду із вказаним позовом, позивач сплатив судовий збір у сумі 2773,41 грн. відповідно до квитанції № 25805652-1 від 27.02.2019 року та вказана сума коштів має бути стягнута з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 139, 205, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.09.2018 року, рішень про застосування штрафних санкцій від 14.09.2018 року, податкових вимог від 14.09.2018 року.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 14.09.2018 року № 0441531305, № 0441521305, № 0441541305, № 0441551305.

Визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску Головного управління ДФС в Одеській області від 14.09.2018 року № 0441501305 та № 0441411305.

Визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф0441481305 та № Ф0441491305, винесені Головним управлінням ДФС в Одеській області.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_25) сплачений судовий збір у розмірі 2773,41 грн. (дві тисячі сімсот сімдесят три гривні 41 копійка).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_25).

Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5, код ЄДРПОУ: 39398646).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 25.04.2019 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.