Рішення № 81427938, 24.04.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2019 р. № 520/1802/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (63601, Харківська область, Шевченківський район, с.Василенкове, вул. Молодіжна, 7, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) до Куп`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (63701, Харківська область, м.Куп`янськ, вул. Петра Іванова, 1) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Куп`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області , в якому просить суд :

- скасувати рішення комісії з розгляду питань, пов’язаних з призначенням та виплатою пенсій ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 08 червня 2018 року № 83;

-зобов'язати Куп'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області зарахувати до пільгового стажу при призначенні пенсії наступні періоди роботи: 05.1981р. - 12.1981р.; 01.12.1983 р. - 12.10.1987 р.; 01.11.1987р. - 22.11.2002 р.;21.12.2002р. - 31.03.2004р.; 14.07.2007р. - 06.09.2007р.;

- зобов'язати Куп'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області призначити та виплатити позивачу пільгову пенсію за віком з 8 листопада 2017 року на підставі п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ;

- судові витрати понесені позивачем стягнути з ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області.

В обґрунтування позову зазначено, що 06 лютого 2018 року звернувся за призначенням пенсії до відповідача. Рішенням № 114/5-18 від 18 квітня 2018 року комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області за результатами розгляду заяви позивача про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відмовлено в підтвердженні такого стажу роботи за 1981 р., з 01.11.1987 р. по 22.11.2002 р., з 21.12.2002 р. по 31.03.2004 р. 08 червня 2018 року рішенням № 83 комісії з розгляду питань, пов’язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, з урахуванням рішення № 114/5-18 від 18 квітня 2018 року комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, позивачу відмовлено в призначенні пенсії, оскільки його підтверджений стаж за професією тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства становить 01 рік 10 місяців 28 днів. Позивач зазначає, що наявність трудового стажу у нього підтверджено записами у трудовій книжці, яка є основним документом. Таким чином, загальний трудовий стаж складає 32 роки 2 місяці 19 днів, з якого позивач пропрацював на посаді тракториста – машиніста, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції більше 20 років, що дає ОСОБА_1 право на призначення пільгової пенсії згідно п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Позивач вважає бездіяльність відповідача, яка виразилась у відмові в призначенні йому пільгової пенсії протиправною, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав на належне йому пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 20.03.2019 відкрито спрощене провадження по справі.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача 05.04.2019 надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначивши, що із заявою про призначення пенсії позивач звернувся до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області 06.02.2018 року. Згідно до записів у трудовій книжці колгоспника УКР № 0175876 позивача 01.12.1981 прийнято в члени колгоспу "Комуніст" трактористом. 01 листопада 1987 року позивача прийнято в члени колгоспу ім. "Ватутіна" (згодом у зв’язку з реорганізацією - колгосп 8 Березня, СТОВ "8 Березня"), де він працював механізатором, з 03.08.2000 по 22.11.2002 старшим слюсарем МТФ, з 21.12.2002 по 31.03.2004 - механізатором. Згідно архівної довідки № 01-33/23 від 26.07.2018 року рішенням засновників від 12 травня 2005 року СТОВ "8 Березня" припинило свою виробничу діяльність, не залишивши правонаступників. Рішенням № 114/5-18 від 18 квітня 2018 року комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області за результатами розгляду заяви позивача про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відмовлено в підтвердженні такого стажу роботи за 1981 р., з 01.11.1987 р. по 22.11.2002 р., з 21.12.2002 р. по 31.03.2004 р. 08 червня 2018 року рішенням № 83 комісії з розгляду питань, пов’язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, з урахуванням рішення № 114/5-18 від 18 квітня 2018 року комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, позивачу відмовлено в призначенні пенсії, оскільки його підтверджений стаж за професією тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства становить 01 рік 10 місяців 28 днів. Представник відповідача вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки у позивача відсутній необхідний стаж для призначення пільгової пенсії.

Позивачем через канцелярію суду подано відповідь на відзив, в якому він зазначив, що в липні 2018 року отримав рішення №83 від 8 червня 2018 року комісії для розгляду питань, пов’язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області. На початку вересня 2018 року позивач звернувся до Шевченківського відділення обслуговування громадян ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області з проханням надати йому архівні довідки на, що отримав відповідь, що дані довідки ще не надійшли від Комісії та коли вони надійдуть, він буде повідомлений телефоном. Не отримавши інформації, позивач на початку грудня 2018 року повторно звернувся до Шевченківського відділення обслуговування громадян ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України та отримав довідки. В січні 2019 року позивач звернувся до суду, однак позов було повернуто ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року у зв'язку із несплатою судового збору. А тому, просив суд поновити строк звернення до суду пропущений з поважних причин, які не залежали від позивача.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що пенсія за своєю правовою природою є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції).

З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положень КАС України в системному зв'язку з положенням частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд дійшов до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Таким чином, право позивача на отримання пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань, а тому суд вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду та поновити строк звернення до суду з даною позовною заявою.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.

З адміністративного позову встановлено, що згідно архівної довідки Василенківської сільської ради Шевченківського району Харківської області № 69 від 14.02.2018 трудовий стаж позивача розпочато з травня 1981 року із зазначенням посади механізатор.

Судом з трудової книжки позивача № 0175876 встановлено, що з 01 грудня 1983 року позивача прийнято в члени колгоспу "Комуніст" Дворічанського району Харківської області та призначено на посаду тракториста.

З 01.11.1987 року позивача прийнятий в члени колгоспу ім. Ватутіна Шевченківського району Харківської області з направленням в тракторну бригаду на посаду механізатора.

В зв'язку з ліквідацією колгоспу ім. Ватутіна та організацією нового колгоспу переведений до колгоспу "8-Березня" на посаду механізатора.

19 грудня 1992 року у зв’язку з реорганізацією колгоспу "8-Березня" в колективне сільгосппідприємство був переведений механізатором в КСП "8-Березня".

05 січня 2000 року відповідно до Указу Президента України від 03.12.1999 року №1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення аграрного сектору економіки" КСП "8 Березня" реорганізовано шляхом перетворення в СТОВ "8 Березня", куди позивача переведено трактористом.

03 серпня 2000 року призначений на МТР старшим слюсарем.

З 21 грудня 2002 року позивач прийнятий на роботу в СТОВ "8 Березня" на посаду механізатором.

З 02 квітня 2004 року по 27 травня 2004 року працював трактористом - машиністом в мгч "Агротехсервіс".

22 лютого 2005 по 25 листопада 2006 року позивач прийнятий до СТОВ ім. Ватутіна на посаду тракториста.

З 14 липня 2007 по 06 вересня 2007 позивач працював в агрофірмі "Базаліївський колос" на посаді комбайнера.

Згідно з посвідченням тракториста машиніста першого класу серії К №211966, виданого 21 квітня 1997 року, позивач має право керувати тракторами (а.с. 7).

З матеріалів справи встановлено, що 06 лютого 2018 року позивач звернувся за призначенням пенсії до відповідача.

Рішенням № 114/5-18 від 18 квітня 2018 року комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області за результатами розгляду заяви позивача про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відмовлено в підтвердженні такого стажу роботи за 1981 р., з 01.11.1987 р. по 22.11.2002 р., з 21.12.2002 р. по 31.03.2004 р.

08 червня 2018 року рішенням № 83 комісії з розгляду питань, пов’язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, з урахуванням рішення № 114/5-18 від 18 квітня 2018 року комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, позивачу відмовлено в призначенні пенсії, оскільки його підтверджений стаж за професією тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства становить 01 рік 10 місяців 28 днів.

Позивач зазначає, що наявність трудового стажу у нього підтверджено записами у трудовій книжці, яка є основним документом.

Стаття 46 Конституції України, передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи - машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості, зокрема, стосовно трактористів - машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Крім того, листом Міністерством соціального захисту України № 7 від 20 січня 1992 року роз'яснений порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства (далі - Порядок). Пунктом 1 вказаного Порядку визначено, що відповідно до статті 13 (пункт «в») Закону № 1788 правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються машиністи-трактористи, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства. До трактористів - машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами - машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи - машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист - машиніст" запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист - скреперист, грейдерист, комбайнер, машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора, машиніст скрепера, скреперист, машиніст чаєзбиральної машини, машиніст екскаватора, машиніст - водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки, механік - комбайнер, тракторист, тракторист - бульдозерист. До числа трактористів - машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами - машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист - машиніст, значення не має.

Згідно з "Загальносоюзним класифікатором професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів 186016", затвердженим постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27 серпня 1986 року № 016, введеним в дію з 01 січня 1987 року, та класифікатором професій ДК 003:2010 на зміну ДК 003:2005, затвердженим та введеним в дію наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року № 327, професія "механізатор" відсутня, а міститься професійна назва роботи тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва.

Суд також зауважує, що ч.1 ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №687/975/17 від 21.02.2018).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач приймаючи рішення № 83 від 08.06.2018р. за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії не врахувала усі обставини, що мали значення для його прийняття, отже дане рішення є необґрунтованим та таким що підлягає скасування.

Стосовно позовних вимог, про зобов'язати Куп'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області зарахувати до пільгового стажу при призначенні пенсії наступні періоди роботи: 05.1981р. - 12.1981р.; 01.12.1983 р. - 12.10.1987 р.; 01.11.1987р. - 22.11.2002 р.;21.12.2002р. - 31.03.2004р.; 14.07.2007р. - 06.09.2007р.; зобов'язати Куп'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області призначити та виплатити позивачу пільгову пенсію за віком з 8 листопада 2017 року на підставі п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суд зазначає наступне.

Відповідно до Рекомендацій ОСОБА_3 Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої ОСОБА_3 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Суд зазначає, питання щодо призначення та виплати пенсії, віднесено виключно до компетенції ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області та не входить до компетенції суду.

При цьому Управлінням Пенсійного фонду не обраховано стаж позивача з урахуванням роботи його на посадах механізатора.

Крім того суд приймає до уваги, що рішення комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області № 114/5-18 від 18.04.2018р. на час розгляду даної справи є чинним.

Враховуючи вищезазначене, оскільки суд не може перебирати на себе функцій суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області повторно розглянути заяву позивача від 06.02.2018 року № 71 щодо призначення йому пенсії відповідно до пп.3п.2 ст.114 розділу ХІV-1 "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, а також доводи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (63601, Харківська область, Шевченківський район, с. Василенкове, вул. Молодіжна, 7, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) до Куп`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (63701, Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Петра Іванова, 1) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення комісії з розгляду питань, пов’язаних з призначенням та виплатою пенсій ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 08 червня 2018 року № 83.

Зобов'язання ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.02.2018 року № 71 щодо призначення йому пенсії відповідно до пп.3п.2 ст.114 розділу ХІV-1 "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (63601, Харківська область, Шевченківський район, с. Василенкове, вул. Молодіжна, 7, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 2305,20 (дві тисячі триста п'ять гривень двадцять копійок) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Куп`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (63701, Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Петра Іванова, 1).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.