Ухвала суду № 81427884, 25.04.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 квітня 2019 р. Справа № 480/1445/19

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Осіпова О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Управління поліції охорони в Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів в рахунок відшкодування витрат, понесених у зв'язку із проходженням професійного навчання,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулося Управління поліції охорони в Сумській області із позовом про стягнення з ОСОБА_1 19060грн.08коп. в рахунок відшкодування витрат, понесених позивачем у зв'язку із проходженням відповідачем професійного навчання згідно з договором №86/1187 від 31.08.2015 року та утримання в начальному закладі.

Відповідно до ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

На виконання вказаної норми позивачем разом з позовною заявою подано клопотання про поновлення строків звернення до адміністративного суду, мотивоване тим, що протягом 2009-2019 років спори щодо стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи під час навчання у вищому навчальному закладі МВС, яка у подальшому перебувала на публічній/державній службі, розглядалися в порядку, передбаченому ЦПК України, проте 11.04.2019р. під час оголошення Липоводолинським районним судом Сумської області ухвали про закриття провадження у справі №581/8/19 Управлінню поліції охорони в Сумській області стало відомо про те, що в постанові від 12.12.2018 року у справі №804/285/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що вказані спори підлягають вирішенню за правилами адміністративного судочинства, як такі, що пов'язані з питанням реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних із утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби. Відтак внаслідок зміни судової практики щодо визначення юрисдикції цих спорів позивач не мав можливості звернутися до адміністративного суду із позовом у встановлені строки, а натомість звернувся 28.12.2018 року до Липоводолиннського районного суду Сумської області із позовом за правилами цивільного судочинства.

Враховуючи викладені обставини, позивач просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити строк на звернення до суду.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви та доводи, викладенні у клопотанні, вважає, що клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що зі змісту позову вбачається, що позивач, обґрунтовуючи поважність обставин пропущення строку звернення до суду, послався на зміну судової практики та подання ним позову до районного суду до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійне навчання в порядку цивільного судочинства, однак 11 квітня 2019 року у справі №581/8/19 провадження було закрито на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Відповідно до положень ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з п.17 ч.1 ст.4 КАС публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Суд зазначає, що спір стосується питань реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, з моменту прийняття її на відповідну посаду і до звільнення з публічної служби, а також у випадках вирішення питань відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування відповідних сум.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.12.2018 року у справі №804/285/16.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що у даному випадку відповідача звільнено зі служби в поліції наказом від 30.08.2018 року №210 о/с з 31.08.2018 року на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) згідно з поданим ним 17.08.2018 року рапортом.

В подальшому, Управлінням поліції охорони в Сумській області 19.09.2018 року на адресу відповідача було надіслано претензію з вимогою сплатити заборгованість в термін до 30.10.2018 року, проте вона відшкодована не була.

28.12.2018 року управління звернулося до Липоводолинського районного суду Сумської області із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, однак 11.04.2019 року провадження у справі було закрито.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач був обізнаний із несплатою відповідачем заборгованості, проте у період з 31.10.2018 року до 28.12.2018 року не звернувся до суду із позовом у передбачений ч.5 ст.122 КАС України місячний термін за захистом порушеного права, пов'язаного з процедурою проходження публічної служби.

З врахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про пропущення позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Суд зазначає, що матеріали позову містять клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, проте зазначені причини пропуску такого строку у період з 31.10.2018 року до 28.12.2018 року не є поважними, оскільки посилання на зміну судової практики є безпідставними, адже не спростовують відсутність об'єктивних перешкод для звернення позивача до адміністративного суду. Нестабільність судової практики хоча і створює певні незручності для подання позову, проте не унеможливлює цього.

Отже, враховуючи положення ч.1 ст.123 КАС України, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позову без руху.

Відповідно до положень ч.1 ст. 123 КАС України при цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позивачу необхідно вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ч. 1 ст. 123 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Управління поліції охорони в Сумській області про стягнення з ОСОБА_1 19060грн.08коп. в рахунок відшкодування витрат, понесених позивачем у зв'язку із проходженням відповідачем професійного навчання, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Осіпова