Рішення № 81427849, 16.04.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2019 р. Справа № 590/23/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Терехової О.Ю.,

представників позивача: Ключникова В.О., Даниленка О.В.,

представника відповідача - Мельник Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 590/23/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Агроінвест"

до Управління Держпраці у Сумській області

про визнання протиправними та скасування припису і постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Росагроінвест" звернулося до Ямпільського районного суду Сумської області з позовною заявою до Управління Держпраці у Сумській області, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову № СМ1963/50/ЛВ/ТД-ФС віл 15 листопада 2018 року, винесену заступником начальника управління Держпраці у Сумській області, і якою на ТОВ «РОСАГРОІНВЕСТ» накладено штраф у розмірі 1 005 210,00 грн.

Ухвалою Ямпільського районного суду Сумської області від 15.01.2019 адміністративну справу № 590/23/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Росагроінвест" до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови передано за підсудністю до Сумського окружного адміністративного суду.

08.02.2019 справа № 590/23/19 надійшла до Сумського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 первісного позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Росагроінвест" замінено правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба Агроінвест" у зв'язку із зміною найменування юридичної особи.

19.03.2019 позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, з урахуванням якої просить:

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень від 16 листопада 2018 року № СМ 1963/50/АВ/П;

- визнати протиправною та скасувати постанову № СМ 1963/50/АВ/ТД-ФС від 15 листопада 2018 року, винесену заступником начальника управління Держпраці у Сумській області, якою на ТОВ «РОСАГРОІНВЕСТ» накладено штраф у розмірі 1 005 210 (один мільйон п 'ять тисяч двісті десять) гривень 00 коп.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 24.10.2018 по 25.10.2018 посадовими особами відповідача було проведено інспекційне відвідування позивача щодо дотримання законодавства про працю, за результатами якого складено акт № СМ1963/50/АВ від 25.10.2018. Перевіркою встановлено порушення трудового законодавства, а саме: допуск до виконання робіт дев'яти працівників: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 без укладання трудового договору. 15.11.2018 відповідачем прийнято постанову № СМ1963/50/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу в розмірі 111690,00 грн. 16.11.2018 на підставі вищезазначеного акту відповідачем складено припис № СМ1963/50/АВ/П, яким позивача зобов'язано усунути виявлені під час перевірки порушення шляхом зобов'язання у подальшому укладати виключно трудові договори. Позивач вважає, що припис та постанова підлягають скасуванню, оскільки прийняті всупереч чинного законодавства, а саме: відповідачем не доведено факт допущення позивачем до виконання робіт дев'яти працівників без укладання трудових договорів, оскільки вказані особи виконували роботи на підставі цивільно-правових договорів.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що в ході інспекційного відвідування встановлено, що ТОВ «Росагроінвест» проводились роботи з фасування мінеральних добрив, роботи з розвантажування - навантажування автокраном вагонів відкритого типу та автомашин мінеральними добривами, роботи з ремонту залізничного полотна та роботи з ремонту обладнання, обслуговування контрольно-вимірювальних приладів, на здійснення яких було залучено 9 осіб: ОСОБА_5 в період з 25.01.2018 по 31.01.2018 та з 06.02.2018 по 12.02.2018 виконувала роботи з фасування мінеральних добрив; ОСОБА_6 в період з 01.01.2018 по 31.01.2018, з 01.02.2018 по 28.02.2018, з 01.03.2018 по 31.03.2018, з 01.04.2018 по 30.04.2018, з 01.05 2018 по 31.05.2018 та з 01.06.2018 по 30.06.2018 виконувала ремонтні роботи обладнання, обслуговувала контрольно-вимірювальні прилади, навантажувала та фасувала мінеральні добрива; ОСОБА_7 у період з 24.08.2018 по 31.08.2018 та з 01.09.2018 по 30.09.2018 виконував роботи з фасування мінеральних добрив; ОСОБА_8 період з 01.01.2018 по 31.01.2018 та з 01.02.2018 по 01.02.2018 по 11.02.2018 виконував роботи з розвантажування-навантаження автокраном вагонів відкритого типу та автомашин мінеральними добривами. Крім того, ряд осіб систематично залучався до виконання робіт по ремонту залізничного полотна, а саме: ОСОБА_9 в період з 01.01.2018 по 29.01.2018; з 01.02.2018 по 28.02.2018; з 01.03.2018 по 31.03.2018; 01.04.2018 по 30.04.2018 та з 01.05.2018 по 31.05.2018 виконував роботи з ремонту залізничного полотна; ОСОБА_10 в період з 01.01.2018 по 31.01.2018; з 01.02.2018 по 28.02.2018; з 01.03.2018 по 31.03.2018, з 01.04.2018 по 30.04.2018; з 01.05.2018 по 31.05.2018; з 01.06.2018 по 1 30.06.2018; з 01.07.2018 по 31.07.2018 та з 01.08.2018 по 28.08.2018 виконував роботи з ремонту залізничного полотна; ОСОБА_11 в період з 01,02.2018 по 20.02.2018, з 05.03.2018 по 31.03.2018; з 01.04.2018 по 30.04.2018; з 21.05.2018 по 31.05.2.018; з 01.06.2018 по 30.06.2018; з 01.07.2018 по 22.07.2018 та з 15.08.2018 по 31.08.2018 виконував роботи з ремонту залізничного полотна; ОСОБА_12 у період з 17.09.2018 по 30.09.2018 викопував роботи з ремонту залізничного полотна; ОСОБА_13 виконував роботи з ремонту залізничного полотна з 11.09.2018 по 30.09.2018 та з 01.10.2018 по теперішній час.

Відповідач зазначає, що періодичність укладення договорів свідчить про системний характер залучення даних працівників до роботи. Крім того, факт щомісячного переукладання договорів свідчить про оплату саме процесу діяльності. На думку відповідача, вказані роботи повинні виконуватися виключно на умовах трудового договору. Проте, накази на прийняття працівників на роботу та повідомлення до органів ДФС про прийняття на роботу відсутні. Натомість, інспектору праці надано цивільно-правові договори укладені з зазначеними особами. Крім того, на переконання відповідача, підтвердженням факту існування саме трудових відносин є те, що всі зазначені особи забезпечувалися у відповідності до норм ст. 166 Кодексу законів про працю України засобами захисту - рукавицями, та зобов'язані були утримувати робоче місце у належному стані.

Таким чином, відповідач стверджує, що генеральним директором ТОВ «Росагроінвест» Ключниковим Віктором Олексійовичем фактично допущено до роботи ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку і встановленому Кабінетом Міністрів України, чим порушено вимоги частини першої та третьої статті 24 КЗпП України.

На думку відповідача, всі вимоги закону під час прийняття припису та постанови дотримані, вони є обґрунтованими та такими, що складені згідно вимог чинного законодавства.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 23.10.2018 начальником Управління Держпраці у Сумській області прийнято наказ № 1791 про проведення інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю Товариства з обмеженою відповідальністю "Росагроінвест" (а.с. 116).

На підставі наказу від 23.10.2018 № 1791 начальником Управління Держпраці у Сумській області видано направлення № 908/СМ 1963 на проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання дійсне у період з 24.10.2018 по 25.10.2018 (а.с. 117).

З 24.10.2018 по 25.10.2018 посадовою особою Управління Держпраці у Сумській області було проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Росагроінвест" щодо дотримання законодавства про працю, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № СМ1963/50/АВ від 25.10.2018 (а.с. 121).

Перевіркою встановлено порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме: допущення до виконання робіт ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу та без повідомлення органу центральної влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

15.11.2018 на підставі висновків акту інспекційного відвідування відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № СМ1963/50/АВ/ТД-ФС, якою на позивача за порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України накладено штраф в розмірі 1005210, 00 грн. (а.с. 127-128).

16.11.2018 відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень № СМ1963/50/АВ/П, яким з метою забезпечення належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Росагроінвест" забезпечити виконання вимог статті 24 КЗпП України, не допускати до виконання роботи працівників без укладання трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу та без повідомлення органу центральної влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. (а.с. 178).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень, встановлено Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2012 року № 390, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за № 1291/21603 (далі по тексту - Порядок № 390).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 390, право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці. Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Планові перевірки проводяться з періодичністю, яка визначається відповідно до Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), наведених у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2010 року № 1059.

Відповідно до п.п. 6, 7 Порядку № 390, перевірка складається з таких етапів: 6.1. Робота з документами, наданими суб'єктами господарювання на вимогу Інспектора; 6.2. Оформлення документів за результатами перевірки; 6.3. Ознайомлення суб'єктів господарювання з документами, оформленими за результатами перевірки; 6.4. Проведення за результатами перевірки роз'яснювальної роботи з питань застосування норм законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування (за згодою посадових осіб).

За результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Обставини, які б свідчили про порушення суб'єктом владних повноважень вимог чинного законодавства при проведенні перевірки додержання ТОВ «Росагроінвест» законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування судом не встановлені.

Щодо виявлених під час перевірки порушень позивачем законодавства про працю суд зазначає наступне.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до статті 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 23 КЗпП України).

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Судом встановлено, що між ТОВ "Росагроінвест" (Замовник) та ОСОБА_15 (Виконавець) укладено договори підряду від 24.08.2018 № 15, від 01.09.2018 № 2, відповідно до п. 1.1 яких Виконавець зобов'язується на свій страх і ризик у міру виробничої необхідності Замовника виконати наступні роботи (надати послуги): фасування мінеральних добрив у б/бег (а.с. 24, 25).

ТОВ "Росагроінвест" (Замовник) уклало з ОСОБА_13 (Виконавець) договори підряду від 11.09.2018 № 15, від 01.10.2018 № 5, відповідно до п. 1.1 яких Виконавець зобов'язується на свій страх і ризик у міру виробничої необхідності Замовника виконати наступні роботи (надати послуги): ремонт залізничного полотна (а.с. 26, 27).

Позивач (Замовник) уклав з ОСОБА_8 (Виконавець) договори підряду від 01.02.2018 № 24, від 01.01.2018 № 23, відповідно до п. 1.1 яких Виконавець зобов'язується на свій страх і ризик у міру виробничої необхідності Замовника виконати наступні роботи (надати послуги): розвантаження-навантаження автокраном вагонів відкритого типу та автомашин мінеральними добривами (а.с. 28, 29).

ТОВ "Росагроінвест" (Замовник) уклало з ОСОБА_12 (Виконавець) договір підряду від 17.09.2018 № 16, відповідно до п. 1.1 якого Виконавець зобов'язується на свій страх і ризик у міру виробничої необхідності Замовника виконати наступні роботи (надати послуги): ремонт залізничного полотна (а.с. 30).

Позивач (Замовник) уклав з ОСОБА_5 (Виконавець) договори підряду від 25.01.2018 № 9, від 06.02.2018 № 9, відповідно до п. 1.1 яких Виконавець зобов'язується на свій страх і ризик у міру виробничої необхідності Замовника виконати наступні роботи (надати послуги): фасування мінеральних добрив у б/бег (а.с. 31, 32).

ТОВ "Росагроінвест" (Замовник) уклало з ОСОБА_16 (Виконавець) договори підряду від 01.01.2018 № 6, від 01.02.2018 № 6, від 01.03.2018 № 1, від 01.04.2018 № 1, від 01.05.2018 № 1, від 01.06.2018 № 1, відповідно до п. 1.1 яких Виконавець зобов'язується на свій страх і ризик у міру виробничої необхідності Замовника виконати наступні роботи (надати послуги): ремонтні роботи обладнання; обслуговування КІП; навантаження та фасування мінеральних добрив (а.с. 33-38).

Позивач (Замовник) уклав з ОСОБА_9 (Виконавець) договори підряду від 01.01.2018 № 4, від 01.02.2018 № 4, від 01.03.2018 № 4, від 01.04.2018 № 4, від 01.05.2018 № 4, відповідно до п. 1.1 яких Виконавець зобов'язується на свій страх і ризик у міру виробничої необхідності Замовника виконати наступні роботи (надати послуги): ремонт залізничного полотна (а.с. 39-44).

ТОВ "Росагроінвест" (Замовник) уклало з ОСОБА_11 (Виконавець) договори підряду від 01.02.2018 № 3, від 05.03.2018 № 3, від 01.04.2018 № 3, від 21.05.2018 № 5, від 01.06.2018 № 5, від 01.07.2018 № 1, від 15.08.2018 № 12, відповідно до п. 1.1 яких Виконавець зобов'язується на свій страх і ризик у міру виробничої необхідності Замовника виконати наступні роботи (надати послуги): ремонт залізничного полотна (а.с. 45-50).

Позивач (Замовник) уклав з ОСОБА_10 (Виконавець) договори підряду від 01.01.2018 № 5, від 01.02.2018 № 5, від 01.03.2018 № 5, від 01.04.2018 № 5, від 01.05.2018 № 5, від 01.06.2018 № 3, від 01.07.2018 № 3, від 01.08.2018 № 3 відповідно до п. 1.1 яких Виконавець зобов'язується на свій страх і ризик у міру виробничої необхідності Замовника виконати наступні роботи (надати послуги): ремонт залізничного полотна (а.с. 50-58).

На підтвердження виконання вищевказаних договорів позивачем надано акти прийому-здачі виконаних підрядних робіт (зворотній бік а.с. 24-58), платіжні доручення, відомості на виплату грошей, відомості нарахування коштів (а.с. 59-76).

Дослідивши вищенаведені документи, суд дійшов висновку, що предметом укладених договорів позивача з фізичними особами є процес праці, а не її кінцевий результат. Фізичні особи повинні були виконувати систематично певні трудові функції на підприємстві відповідно до визначеного виду виконуваної роботи, у встановлений строк. При цьому, в укладених договорах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов'язання виконувати роботи (надавати послуги).

Як в самих договорах, так і в актах прийому-здачі підрядних робіт не зазначено, який конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її обсягу, кількості, одиниць виміру тощо.

Крім того, відповідно до п.п. 5.1, 6.2 наданих позивачем договорів усі працівники забезпечувалися відповідно до норм ст. 166 Кодексу законів про працю України засобами захисту - респіраторами, рукавицями, та зобов'язані були утримувати робоче місце у належному стані, що свідчить про факти існування саме трудових відносин, а не цивільно-правових.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що договори, укладені позивачем з фізичними особами, мають ознаки трудового характеру.

Згідно із частинами першою, другою статті 265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац другий частини другої статті 265 КЗпП України).

Частиною четвертою статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 19, 23 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. N 295 (далі - Порядок № 295) за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» від 17 липня 2013 року № 509 (далі по тексту - Порядок № 509).

Відповідно до п. 2 Порядку № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, у тому числі, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Відповідно до п. 3 Порядку № 509, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Згідно з п. 8 Порядку № 590, за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Аналізуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що у межах спірних правовідносин позивачем не дотримано вимог статті 24 КЗпП України в частині обов'язкового укладання трудових договорів у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання наказу, або розпорядження та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України,

Згідно із п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи, що відповідачем під час прийняття оскаржуваних постанови та припису дотримано вимоги Порядку № 295, Порядку № 509, суд вважає їх обґрунтованими та правомірними, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, клопотання позивача про відшкодування на його користь судових витрат задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Агроінвест" до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправними та скасування припису і постанови - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст рішення складений та підписаний 25.04.2019.