Рішення № 81427776, 25.04.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2019 р. № 400/499/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНЗАС УКРАЇНА", вул. Лєскова, 3-а,Миколаїв,54002

до відповідача:Головне управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001

про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.11.2018 № 00108791411 та № 00108801411,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транзас Україна" звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.11.2018 р. № 00108791411 і № 00108801411.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що не порушував правил класифікації товарів, оскільки товар SAILOR 5051 AIR SART є портативним приладом із вбудованою системою самоідентифікації та GPS, який підпадає під визначення товарної позиції за кодом 8526918090 згідно з УКТ ЗЕД, а не стаціонарним передавачем окремого короткого сигналу SOS. Жодних доказів порушення позивачем вимог законодавства з питань державної митної справи відповідач не надав. Фактів подання позивачем недостовірних документів перевіркою не встановлено.

15.03.2019 р. відповідач подав відзив на позов (а. с. 49-51), в якому вказав, що з урахуванням характерних особливостей "радіонавігаційне обладнання SAILOR 5051 AIR SART", наявних у мережі Інтернет, простий портативний пристрій, який може бути встановлений на стіну на борту або зберігається всередині рятувального судна, неможливо віднести до однієї категорії з товарами, які класифікуються в товарній групі 8526. Отже, відповідно до вимог УКТ ЗЕД та пояснень до товарної позиції 8517 класифікація автоматичних передавачів аварійних сигналів повинна здійснюватися в товарній підкатегорії 8517699000 (ставка мита пільгова 0%, повна 6%).

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

У жовтні 2018 р. відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань державної митної справи в частині правильності класифікації товару "радіонавігаційне обладнання SAILOR 5051 AIR SART" за митними деклараціями від 07.09.2018 р., 31.08.2017 р., 10.03.2017 р., 05.07.2016 р. і 16.11.2015 р., результати якої оформлені актом від 31.10.2018 р. № 2607/14-29-14-11/19285560 (а. с. 17-25).

Перевіркою встановлено наступні порушення:

- ст. 69 Митного кодексу України (далі - МК України), Закону України "Про митний тариф України", правил 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД (далі - Основних правил), в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 5505,87 грн за митними деклараціями від 31.08.2017 р. і від 07.09.2018 р.;

- п. 187.1 ст. 187, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ПДВ на загальну суму 1101,17 грн за митними деклараціями від 31.08.2017 р. і від 07.09.2018 р.

21.11.2018 р. відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 00108791411 на суму 1376,46 грн і № 00108801411 на суму 6882,34 грн (а. с. 28-31). Оскарживши вказані рішення в адміністративному порядку, позивач отримав рішення Державної фіскальної служби України про залишення скарги без задоволення (а. с. 32-43).

Склад податкових правопорушень, покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, доводиться відповідачем з посиланням на неправильне визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, визначеного позивачем при розмитненні імпортного товару, що обумовило необхідність додаткового нарахування ввізного мита та податку на додану вартість.

Так, у зоні діяльності Миколаївської митниці ДФС позивачем здійснено декларування товару "радіонавігаційне обладнання SAILOR 5051 AIR SART" за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8526918090 (ставка ввізного мита 0%).

Висновки акту перевірки мотивовані тим, що до товарної позиції 8526 згідно з УКТ ЗЕД включається обладнання, яке є дуже складним. Згідно з даними мережі Інтернет SAILOR 5051 AIR SART призначений для використання тільки в надзвичайних ситуаціях для автоматичної передачі аварійного сигналу судна. До товарної позиції 8517 згідно з УКТ ЗЕД включається апаратура, до товарної підкатегорії 8517699000 входять, у тому числі, автоматичні передавачі сигналів "SOS" з кораблів. З урахуванням характерних особливостей "радіонавігаційне обладнання SAILOR 5051 AIR SART", наявних у мережі Інтернет, відповідно до вимог УКТ ЗЕД та пояснень до товарної позиції 8517, класифікація автоматичних передавачів аварійних сигналів повинна здійснюватися в товарній підкатегорії 8517699000 (ставка мита пільгова 0%, повна 6%).

За змістом ч. 1 та ч. 4 ст. 69 МК України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Відповідно до п. 1 Основних правил, назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

(a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

Відповідно до правила 3 (а) у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару.

Пунктом 6 Основних правил передбачено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Оцінюючи обставини справи, суд виходить з того, що визначення за товарною позицією 8526 сформульовано в поясненнях до УКТ ЗЕД, затверджених наказом ДФС України від 09.06.2015 р. № 401, які побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів версії 2012 р. і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу. Так, до товарної позиції 8526 включається, серед іншого, обладнання навігаційне радіолокаційне суднове.

З посиланням на сайт виробника ввезеного товару позивач обґрунтовує, що SAILOR 5051 AIR SART є складним портативним пристроєм, призначеним для використання на рятувальних плотах або рятувальних шлюпках.

Будь-яких доказів на спростування вказаного вище відповідач не надав. Доводи про те, що ввезений товар є простим, а тому не підпадає під визначення товарної позиції 8526, є лише припущеннями перевіряючих, які не є спеціалістами в радіонавігаційному обладнанні.

Посилання відповідача непідтвердження позивачем країни походження товару згідно з наданими інвойсами, не заслуговують на увагу, оскільки позивачем до митних декларацій були надані інвойси, в яких визначено країну походження товару.

Виходячи зі змісту ч. 6 ст. 69 МК України, штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями, серед іншого, є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відсутність або недоведеність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій за таке правопорушення.

Посадові особи митного посту здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.

Отже, відсутність рішення про визначення коду товару та випущення товару у вільний обіг свідчить про класифікацію його митним органом відповідно до коду, заявленого у митній декларації.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 р. по справі № 808/278/13-а.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Частиною 2 ст. 351 МК України визначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач не довів наявності в діях позивача факту порушення митного законодавства при митному оформленні ввезеного товару. Викладене є підставою для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 1921,00 грн (а. с. 4), що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Транзас Україна" (вул. Лєскова, 3-А, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 1928560) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.11.2018 р. № 00108791411 і № 00108801411 - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 21.11.2018 р. № 00108791411 і № 00108801411.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) судовий збір у сумі 1921,00 грн (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна грн 00 коп.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транзас Україна" (вул. Лєскова, 3-А, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 1928560).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 25.04.2019 р.

Суддя Н.В. Лісовська