Ухвала суду № 81427618, 25.04.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

25 квітня 2019 рокум. Ужгород№ ЗП/260/7/19

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилко С.Є. розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду заяву Начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, що подана до пред’явлення позову, -

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся Начальник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області ОСОБА_1 (89611, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Кендерешів, вул. Виноградна, 61, РНОКПП НОМЕР_1), із заявою про забезпечення адміністративного позову, яка подана до пред’явлення позову, в якій просив: "1. Прийняти дану заяву про забезпечення позову до свого провадження; 2. Зупинити дію Наказу Фонду державного майна України від 06.03.2019 р. № 232 "Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України"; 3. Заборонити Фонду державного майна України (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, Код ЄДРПОУ 00032945) вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення реорганізації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області; 4. Заборонити Фонду державного майна України (місцезнаходження: 01133, м.Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, Код ЄДРПОУ 00032945) приймати будь-які рішення, накази, акти, спрямовані на проведення реорганізації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області; 5. Зупинити дію Наказу Фонду державного майна України від 14.03.2019 р. № 256.".

Заява мотивована тим, що наказом Фонду державного майна України № 232 від 06 березня 2019 року "Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України", вирішено провести реорганізацію Регіонального відділення ФДМУ по Закарпатській області шляхом злиття трьох регіональних відділень – Регіонального відділення ФДМУ по Закарпатській області, Регіонального відділення ФДМУ по Волинській області, Регіональне відділення ФДМУ по Львівській області та створення на їх базі нового Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, яке на даний час вже зареєстроване в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців під кодом 42899921, згідно наказу ФДМУ № 256 від 14 березня 2019 року. Заявник вважає, що Фондом державного майна України, в особі в.о. голови ФДМУ ОСОБА_2, неправомірно з порушенням норм чинного законодавства України, з перевищенням повноважень прийнято рішення про проведення реорганізації Регіонального відділення ФДМУ по Закарпатській області та ФДМУ порушено процедуру проведення реорганізації Регіонального відділення ФДМУ по Закарпатській області, а тому вважає, що необхідним є застосування такого виду забезпечення позову, як зупинення дії індивідуального акту. Однак, правомірність (неправомірність) прийняття оскаржуваних наказів буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду адміністративної справи, а у випадку скасування судом вищенаведених наказів ФДМУ, невжиття таких заходів може істотно ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, оскільки Регіональне відділення ФДМУ по Закарпатській області, яке вже на сьогоднішній день знаходиться в стадії припинення, то відновити права працівників регіонального відділення буде взагалі неможливо, а як наслідок неможливо виконати ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів заявника, як начальника та інших працівників Регіонального відділення ФДМУ по Закарпатській області, а відповідно до статті 150 частини 4 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову. Таким чином, просив суд зупинити дію вказаних наказів та заборонити Фонду державного майна України вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення реорганізації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області та приймати будь-які рішення, накази, акти, спрямовані на проведення реорганізації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Відповідно до статті 154 частини 1 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Приписами статті 154 частин 2, 3 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження за відсутності учасників справи.

У зв'язку із наведеним, на підставі статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву, дослідивши необхідні для розгляду заяви, матеріали, що подані заявником, суд вважає, що така не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 150 частини 1 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із статтею 150 КАС України, її частиною 2, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов’язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється, а також із особою позивача. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб’єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов’язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника) або покладення додаткового обов’язку.

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує дане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.

Заявник, звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову просить зокрема, зупинити дію Наказу Фонду державного майна України від 06 березня 2019 року № 232 "Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України", заборонити Фонду державного майна України вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення реорганізації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, заборонити Фонду державного майна України приймати будь-які рішення, накази, акти, спрямовані на проведення реорганізації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, зупинити дію Наказу Фонду державного майна України від 14 березня 2019 року № 256.

Необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову, заявник мотивує незаконністю та прийняттям з порушенням процедури прийняття вказаних наказів, а також вказує на те, що захист та поновлення порушених прав та інтересів його, як начальника та інших працівників Регіонального відділення ФДМУ по Закарпатській області буде ускладнено.

Суд звертає увагу, що правомірність та оцінка прийнятих наказів, процедурні питання їх дотримання підлягають з’ясуванню під час розгляду справи по суті у випадку подання відповідного позову. Ці питання на стадії вирішення питання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не з’ясовуються та не досліджуються.

Крім цього, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. На стадії вирішення заяви про забезпечення адміністративного позову, що подана заявником до Закарпатського окружного адміністративного суду до пред’явлення адміністративного позову, суд позбавлений можливості встановити співмірність заявлених позовних вимог в майбутньому з заявленими заявником заходами забезпеченнями позову, не вжиття яких може ускладнити виконання судового рішення, оскільки заявником в заяві про забезпечення позову не вказано предмет розгляду адміністративного позову, що буде ним подано в майбутньому.

У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21 березня 2019 року, на підставі наказу Фонду державного майна України від 14 березня 2019 року № 256, зареєстровано новостворений орган державної влади Регіональне відділення ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (код ЄДРПОУ 42899921), за адресою Львівська обл., м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3.

Таким чином, судом встановлено, що наказ Фонду державного майна України № 232 від 06 березня 2019 року "Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України" про проведення реорганізації Регіонального відділення ФДМУ по Закарпатській області та наказ Фонду державного майна України від 14 березня 2019 року № 256, на підставі якого було створено юридичну особу - Регіональне відділення ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, станом на час розгляду заяви про забезпечення позову шляхом зупинення дії вказаних наказів, вважається реалізованим, а відтак відсутня необхідність для вжиття заходів забезпечення позову у спосіб зупинення дії цих наказів.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, заявник просить зупинити дію Наказу Фонду державного майна України від 14 березня 2019 року № 256, однак вказаний наказ в матеріалах справи відсутній, а відтак суд позбавлений можливості надати йому правову оцінку, для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії вказаного наказу.

При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суддя надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.

З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

За таких обставин судом резюмується, що вжиття заходів забезпечення позову є не доцільним.

Суд вважає недостатнім вказане посилання заявника на неможливість подальшого відновлення його прав та інтересів без вжиття судом тих заходів забезпечення адміністративного позову, про які йдеться у заяві.

На переконання суду, намір подання адміністративного позову предметом якого є визнання протиправними певних дій та скасування рішення не є єдиним та беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності таких дій чи рішень суб’єкта владних повноважень.

У випадку встановлення в ході розгляду справи порушення прав позивача, їх відновлення в даному випадку можливе лише за наслідками розгляду такої справи по суті, що не може підміняти собою необхідність вжиття заходів забезпечення позову у даному випадку та на даній стадії.

Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, при цьому, наведені позивачами обґрунтування не свідчать про існування обставин визначених статтею 150 частиною 2 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а саме не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Згідно з статті 154 частини 5 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Проаналізувавши зазначені норми, дослідивши матеріали справи в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даного клопотання про забезпечення позову, з огляду на те, що на підтвердження своїх доводів, заявником не надано жодних доказів в обґрунтування даного клопотання та достатніх доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, судом не вбачається можливість для використання законодавчо наданого йому права щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-154, 243, 248 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Начальнику Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Суддя ОСОБА_3