Ухвала суду № 81427412, 23.04.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

23 квітня 2019 року об 11 год. 21 хв.Справа № 280/896/19 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Новікової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі

за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – позивач, НКРЕКП) до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з ПАТ «Запоріжжяобленерго» в розмірі 1 190 265,00 грн. в доходів Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21084000 «Внески на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»).

23 квітня 2019 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд закрити провадження у справі, на підставі приписів п.1 ч.1 ст.238 КАС України. В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача послався на те, що Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі – Закон №1540-VІІІ) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Вказує, що відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону №1540-VІІІ, Регулятор має право звертатися до суду з підстав, передбачених законом, та здійснювати захист своїх прав та законних інтересів у суді. На думку відповідача, позивач нормативно та документально не обґрунтував та не довів свого права, визначеного (передбаченого) законами України, на звернення із вказаним позовом до адміністративного суду. Зазначає, що за вказаних обставин підлягає встановленню право НКРЕКП на звернення з позовом про стягнення в дохід Держбюджету внесків на регулювання відповідно до ст.13 Закону №1540-VІІІ саме до суду адміністративної юрисдикції, оскільки таке право повинно прямо бути передбачено у законі.

Представник позивача проти задоволення поданого клопотання заперечив та зазначив, що право позивача на звернення до суду прямо передбачено у п.6 ч.2 ст.17 Закону №1540-VІІІ, у зв’язку з чим провадження у справі не підлягає закриттю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши клопотання про закриття провадження у справі, дійшов висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі, з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З матеріалів справи судом встановлено, що предметом розгляду даної адміністративної справи є стягнення в доходів Державного бюджету України з ПАТ «Запоріжжяобленерго» внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» в розмірі 1 190 265,00 грн.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.

За змістом частини 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно статті 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року №1540-VIII (далі - Закон №1540) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

За змістом пункту 6 частини 2 статті 17 Закону №1540, регулятор має право звертатися до суду з підстав, передбачених законом, та здійснювати захист своїх прав та законних інтересів у суді.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №1540, платниками внесків на регулювання є суб'єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, визначену статтею 2 цього Закону.

Частиною 4 статті 13 Закону №1540 передбачено, що внески на регулювання сплачуються платниками до спеціального фонду Державного бюджету України щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, та є джерелом фінансування Регулятора.

Отже, суб’єкт владних повноважень звернувся в даному випадку у відповідності з вимогами Закону №1540 та пункту 5 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданого клопотання про закриття провадження у справі та відсутність підстав для його задоволення.

Керуючись ст. 19, 238, 241, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу суду можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Суддя І.В. Новікова