
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2019 року Справа № 280/1235/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізького приміського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
22 березня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Запорізького приміського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивача, на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.10.2018 року по справі №0840/3194/18 зі збільшенням пенсії передбаченої ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без застосування двоскладової формули;
зобов’язати відповідача встановити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком у розмірі 3914,99 грн. з 01.08.2018 року;
зобов’язати відповідача здійснити розрахунок та забезпечити виплату недоотриманої пенсії позивача, за період з 01.08.2018 року, з урахуванням вже виплачених сум.
Ухвалою суду від 27.03.2019 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі №0840/3194/18, зобов’язано відповідача починаючи з починаючи з 01 серпня 2018 року провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням положень частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи. Проте, листом від 27.07.2018 №75/Л-4 відповідач повідомив, що перерахунок пенсії згідно з рішенням суду від 10.10.2018 у справі №0840/3194/18 проводиться по двоскладовій формулі і з урахуванням того, що доплата за понаднормативний стаж нараховується навіть з урахуванням рішення суду за кожен повний рік страхового стажу понад 20 років, обчислений відповідно до статті 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, в результаті чого розмір пенсії зменшується, до виплати залишений розмір раніше встановленої пенсії, а тому виконання рішення суду для позивача є недоцільним. З такими діями відповідача позивач не погоджується, оскільки застосування відповідачем двоскладової формули при перерахунку пенсії згідно з рішенням суду суперечить чинному законодавству та рішенню суду, а тому просить визнати такі дії відповідача протиправними.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що відповідачем рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі №0840/3194/18 виконано належним чином та проведено перерахунок пенсії позивача шляхом встановлення доплати за понаднормовий стаж 1268,88 грн. Вказує, що заробітна плата для розрахунку пенсії складає 5767,63 грн. Крім того, позивач вказував на те, що оскільки позивачу пенсію призначено за ч.1, а не ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у позивача взагалі відсутнє право на застосування ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (Категорія 2) та отримує відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», як особа яка потерпіла від наслідків аварії на ЧАЕС.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі №0840/3194/18 задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1, серед іншого зобов’язано Запорізьке приміське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, починаючи з 01 серпня 2018 року перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до статей 27, 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі №0840/3194/18 набрало законної сили 10.01.2019.
За результатами набрання законної сили рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі №0840/3194/18 позивач звернувся до відповідача з заявою від 30.01.2019, в якій просив провести відповідні нарахування (обчислення), а саме провести перерахунок пенсії за віком з 01.08.2018 (як і зазначено в рішенні суду від 10.10.2018) з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років без застосування двоскладової формули та виплатити заборгованість у відповідності з вказаним рішенням суду.
Запорізьке приміське об’єднане УПФУ в Запорізькій області листом від 14.02.2019 №949/05 повідомило позивача про те, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі №0840/3194/18, з 1 серпня 2018 року пенсія позивача перерахована з урахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України №796-ХІІ від 28.02.1991 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначено, що з урахуванням зазначених норм закону, розмір пенсії позивача з 01.08.2018 склав 2928,90 грн., з 01.12.2018 – 3108,90 грн.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії, на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.10.2018 року по справі №0840/3194/18 зі збільшенням пенсії передбаченої ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без застосування двоскладової формули, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
За правилами ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Отже, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись, серед іншого, про наявність права на позов у матеріальному розумінні, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у цій справі є протиправність дій відповідача, вчинених в ході виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі №0840/3194/18, яке набрало законної сили 10.01.2019, а саме протиправна, на думку позивача, виплата збільшення пенсії не на підставі положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та в супереч рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі №0840/3194/18.
Позивач фактично не погоджується з розміром встановленого збільшення пенсії та вважає, що відповідачем не правильно зрозуміло та трактується рішення суду від 10.10.2018 у справі №0840/3194/18.
Тобто, спірні правовідносини між сторонами щодо наявності у позивача права на отримання збільшення пенсії, відповідно до положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Обов’язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки.
Згідно із вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Колегія суддів вважає за необхідне зауважити на те, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», пункт 68).
Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов’язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Однак, у разі невиконання рішення суду в добровільному порядку існує механізм примусового виконання рішення.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
В абз. 1 пп.3.2 п.3 рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009 зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина. Виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Згідно з положеннями ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб’єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім’я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред’явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред’явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та Кодекс адміністративного судочинства України
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З огляду на зазначене, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов’язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Тобто, якщо позивач вважав, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, або вважає, що рішення виконано не належним чином, то він повинен має право звернутись до суду в порядку ст.383 КАС України із заявою про визнання протиправним рішення дій чи бездіяльності відповідача, а не пред’являти новий адміністративний позов.
Отже, обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об’єкту порушеного права, тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним, при розгляді позовної вимоги позивача щодо виконання окремого судового рішення в іншій справі.
Також потрібно враховувати, що суд не має права зобов’язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки порушуються процесуальні норми КАС України.
У зв’язку з вказаним, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем по суті заявлено позовні вимоги щодо захисту своїх прав, які фактично стосуються питання повного виконання (неналежного виконання чи не виконання) рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі №0840/3194/18, яке набрало законної сили 10.01.2019, то відповідно, ним невірно обрано спосіб захисту свого порушеного права.
З приводу невиконання або неможливості виконання відповідачем рішення суду та необхідності його обов’язкового виконання, суд зазначає наступне.
Згідно зі ч.1 ст.325, ст.370 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Звернення позивача до Запорізького приміського об’єднаного УПФУ в Запорізькій області 30.01.2019 та повідомлення відповідача від 14.02.2019 №949/05 відбувались у межах виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі №0840/3194/18, а позивачем по справі в свою чергу не використано всі можливі засоби для сприяння виконання рішення суду або примусового виконання рішення суду із засобами Закону України «Про виконавче провадження», встановлення судового контролю за виконанням рішення, тощо.
Суд зазначає, що чинним законодавством України встановлено певний порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які не було вчинено позивачем. Обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту, а навпаки створює новий спір який пов’язаний з іншим спором, який вирішений судовим рішенням однак його виконання не є завершеним.
Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (70002, Запорізька область, Вільнянський район, с.Матвіївка, вул.Шевченко, буд.97, ІПН НОМЕР_1) до Запорізького приміського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69089, м.Запоріжжя, вул.Істоміна, буд.6, код ЄДРПОУ 41251296) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 23.04.2019.
Суддя І.В. Новікова
Судове рішення № 81427378, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 23.04.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 280/1235/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: