Рішення № 81427328, 25.04.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

25 квітня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1176/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20.03.2019 на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1М.) до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі – відповідач, УПФУ в Попаснянському районі Луганської області), в якому позивач просить: визнати неправомірним та скасувати рішення УПФУ в Попаснянському районі Луганської області від 19.10.2018 щодо відмови позивачу у зарахуванні частки пільгового стажу відповідно до списку № 1 та в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»; зобов’язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу періоди роботи: з 05.06.1989 по 10.12.1989 та з 02.03.1992 по 21.12.2000 учнем підземного гірничого та підземним гірничим на шахті «Пролетарська» Виробничого об’єднання «Стахановвугілля»; зобов’язати відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах за віком згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 10 жовтня 2018 року.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що має необхідний трудовий стаж для призначення йому пенсії на пільгових умовах, а тому звернувся із відповідною заявою про призначення пенсії до відповідача. Однак, УПФУ в Попаснянському районі Луганської області відмовило позивачу у задоволенні його заяви, оскільки необґрунтовано та з порушенням норм діючого законодавства не здійснено зарахування до пільгового стажу позивача спірних періодів його роботи, що стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду.

Ухвалою суду від 22.03.2019 позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 05.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

22.04.2019 відповідач на адресу суду надав відзив на позовну заяву (арк. спр. 29-31), в обґрунтування якого зазначив, що 10.10.2018 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Згідно записів трудової книжки БТ-ІІ № 4787152 від 12.06.1989 ОСОБА_1 працював на шахті «Пролетарська» в/о «Стахановвугілля» у період з 05.06.1989 по 10.12.1989 та у період з 02.03.1992 по 21.12.2000 в якості учня підземного гірника та підземного гірника.

Однією з основних умов зарахування відповідних періодів стажу є зайнятість на цих роботах повний робочий день. Але записи трудової книжки позивача не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах учнем гірника, гірником підземним на зазначеному підприємстві. Довідку, яка б уточнювала пільговий характер виконуваних робіт, ОСОБА_1 не надав.

Саме тому зарахувати періоди роботи позивача на шахті «Пролетарській» виробничого об’єднання «Стахановвугілля» з 05.06.1989 по 10.12.1989 та з 02.03.1992 по 21.12.2000 в якості учня підземного гірника та підземного гірника до пільгового стажу роботи тільки на підставі записів у його трудовій книжці управління вважає не можливим.

Також відповідач зазначив, що територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії, і його повноваження з цих питань є дискреційними.

Щодо вимог до терміну призначення пенсії з 10 жовтня 2018 року відповідач зазначив, що відповідно до п. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Тобто, за наявності необхідного пільгового стажу роботи ОСОБА_1 мав би право на пенсію з 10.10.2018.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

Судом установлено, що відповідно до записів трудової книжки серії БТ-ІІ № 4787152 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, в спірний період, зокрема:

05.06.1989 прийнято на роботу на шахту «Пролетарська» Виробничого об’єднання «Стахановвугілля» учнем підземного гірника з повним робочим днем під землею, ділянка ШТ;

20.07.1989 переведено підземним гірником ІІІ розряду з повним робочим днем під землею, ділянка ШТ;

10.12.1989 звільнено в зв’язку з призовом на військову службу;

02.03.1992 прийнято на роботу на шахту «Пролетарська» Виробничого об’єднання «Стахановвугілля» підземним гірником ІІІ розряду з повним робочим днем під землею;

25.03.1998 переведено підземним гірником по ремонту гірських виробок з повним робочим днем під землею;

18.11.1998 внесено запис, що на підставі атестації робочих місць професії: гірник, гірник по ремонту гірських виробок з повним робочим днем на підземних роботах користуються правом переходу на пенсію на пільгових умовах сп. 1, розд. 1 підрозд. 1;

21.12.2000 звільнено в зв’язку з ліквідацією підприємства (арк. спр. 8-10).

10.10.2018 позивач звернувся до УПФУ в Попаснянському районі Луганської області з заявою про призначення пенсії за віком (арк. спр. 14).

Рішенням від 19.10.2018 УПФУ в Попаснянському районі Луганської області відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного пільгового стажу роботи (арк. спр. 15).

Відповідно до оскарженого рішення відповідачем не зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи:

з 05.06.1989 по 10.12.1989 та з 02.03.1992 по 21.12.2000 учнем підземного гірника, підземним гірником на шахті «Пролетарська» в/о «Стахановвугілля» за відсутності пільгових довідок.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Основного Закону України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі – Закон № 1788), «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058).

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788.

Порядок звернення за призначенням пенсії, строки призначення та виплати пенсії, припинення та поновлення виплати пенсії передбачені статтями 44, 45, 49 Закону № 1058.

Частиною першою статті 114 Закону № 1058 передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

Відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Щодо незарахування відповідачем спірних періодів роботи позивача з 05.06.1989 по 10.12.1989 та з 02.03.1992 по 21.12.2000 учнем підземного гірника, підземним гірником на шахті «Пролетарська» в/о «Стахановвугілля» суд зазначає таке.

Як на підставу для відмови в зарахуванні до пільгового стажу спірного періоду роботи відповідач посилається на відсутність пільгових довідок.

Згідно з частиною першою статті 48 КЗпП України та статтею 62 Закону № 1788 основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до абзаців 1, 2 п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Як установлено судом, відповідно до записів трудової книжки позивача в спірний період ОСОБА_1 працював на шахті «Пролетарська» Виробничого об’єднання «Стахановвугілля» на таких посадах: учень підземного гірника з повним робочим днем під землею, підземний гірник ІІІ розряду з повним робочим днем під землею, підземний гірник по ремонту гірських виробок з повним робочим днем під землею.

Таким чином, судом установлено, що в спірний період (який не зараховано позивачу до пільгового стажу) ОСОБА_1 працював на шахті «Пролетарська» Виробничого об’єднання «Стахановвугілля» повний робочий день на підземних роботах.

Записи у трудовій книжці проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.

Суд зазначає, оскільки частиною третьою статті 114 Закону № 1058 прямо визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають, зокрема, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах, трудова книжка позивача містить всі необхідні відомості, що визначають право позивача на пенсію на пільгових умовах, а тому підтвердження спеціального трудового стажу уточнюючими довідками є зайвим.

Таким чином, посилання відповідача на ту обставину, що для підтвердження пільгового стажу необхідно надання уточнюючих довідок, передбачених п. 20 Порядку № 637, суд не бере до уваги, оскільки робота позивача з повним робочим днем під землею у спірний період підтверджується записами в трудовій книжці.

Разом з тим, судом приймається до уваги, що позивач на час звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії та на час розгляду судом справи по суті не має можливості надати належні уточнюючі довідки, які вимагаються відповідачем, за незалежних від волі позивача причин, так як відповідні підприємства розташовані в населених пунктах, які згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р віднесено до переліку населених пунктів, на території який органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Тобто, отримати відповідні довідки вказаних підприємств позивачевів будь-який спосіб не можливо. Окрім того, вимога відповідача про надання такої довідки є необґрунтованою, оскільки в розумінні п. 20 Порядку № 637 така довідка надається лише в випадках відсутності трудової книжки або відповідних записів у них, а в даному випадку всі відповідні записи, які дають право позивачу на оформлення пільгової пенсії, в трудовій книжці позивача наявні.

Суд наголошує, що статтею 62 Закону № 1788 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такої вимоги, як проведення атестації робочих місць за умовами правці частина третя статті 114 Закону № 1058 не містить.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), проти Молдови та Росії (зокрема, "Mozer v/ the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia"), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibiacase), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Як зазначив ЄСПЛ у справі «Andrejeva v. Latvia» (п.77 рішення Великої палати ЄСПЛ від 18.02.2009 р.) стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції не накладає ніяких обмежень на свободу держави, що ратифікувала Конвенцію, приймати рішення про те, чи створювати якусь схему соціального забезпечення, або обирати тип або розмір виплат, які надаються відповідно до будь-якої такої схеми. Однак якщо в державі існують чинні законодавчі норми, що передбачають такі виплати на основі права на соціальну підтримку незалежно від того, чи обумовлені вони попередньою сплатою внесків ці норми слід вважати такими, що створюють майновий інтерес, що потрапляє в сферу дії статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції для осіб, що відповідають пропонованим до благоотримувачів вимогам.

У справі «Будченко проти України» (рішення від 24 квітня 2014 року, заява № 38677/06) ЄСПЛ також зазначив, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам.

Отже, враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема, ст. 14 Закону № 1788, стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку. ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України», п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України», п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» тощо). Суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, тобто людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично. Більше того, відповідно до ст.14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

Аналізуючи наведені положення законодавства, яке дає позивачу право на пенсію за віком на пільгових умовах суд зазначає, що відсутність у позивача уточнюючих довідок про характер роботи та характеристики виконуваної роботи, що стало підставою для відмови позивачу у призначенні такої пенсії, не спростовує наявність у позивача пільгового стажу, що дає йому право на пенсію на пільгових умовах.

При цьому позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обстави суд дійшов висновку, що рішення відповідача, яким не зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи з 05.06.1989 по 10.12.1989 та з 02.03.1992 по 21.12.2000, та яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком, було прийнято відповідачем з порушенням принципів, визначених ч. 2 ст. 2 КАС України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до положень статті 3 Основного Закону України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

За таких обставин суд вважає, що рішення від 19.10.2018 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 є протиправним та таким, яке слід скасувати.

Щодо вимоги про зобов’язання відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах за віком згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 10 жовтня 2018 року суд зазначає таке.

Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який, зокрема, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.10.2018 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періоди його роботи на шахті «Пролетарська» Виробничого об’єднання «Стахановвугілля» з 05.06.1989 по 10.12.1989 та з 02.03.1992 по 21.12.2000 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду по цій справі.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду в постанові від 07 березня 2018 року по справі № 233/2084/17.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, які слід задовольнити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з матеріалами справи позивач при зверненні до суду з позовом сплатив 768,40 грн судового збору (арк. спр. 2).

Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню повністю, лише з корегуванням способу захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку, що всі судові витрати в сумі 768,40 грн, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_2) до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (код за ЄДРПОУ 21792608, Луганська область, м. Попасна, вул. Шкільна, буд. 2) про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 19 жовтня 2018 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10 жовтня 2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періоди його роботи на шахті «Пролетарська» Виробничого об’єднання «Стахановвугілля» з 05.06.1989 по 10.12.1989 та з 02.03.1992 по 21.12.2000, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду по цій справі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя ОСОБА_2