Рішення № 81427037, 22.04.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 квітня 2019 року Справа № 280/822/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 (зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1; проживає: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Макарова, 103г)

до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71118, Запорізька область, місто Бердянськ, вул. Консульська, 23-Л, код ЄДРПОУ 37963785)

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо невиплати ОСОБА_1, пенсії за віком з 01 березня 2018 року.

- зобов'язати ОСОБА_2 об'єднане управління пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1, нарахування та виплату пенсії за віком з 01 березня 2018 року.

Ухвалою суду від 04 березня 2019 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику осіб), а справу призначено до розгляду на 02 квітня 2019 року.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивач є пенсіонером за віком та особою, переміщеною з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції. Позивач отримує пенсію за віком. Позивач вказує, що відповідачем протиправно зупинено виплату пенсії з 01 березня 2018 року.

ОСОБА_1 просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№12167 від 23 березня 2019 року), відповідно до якого зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ОСОБА_2 об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як внутрішньо переміщена особа згідно зі статтею 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» на підставі внесення її в реєстр внутрішньо переміщених осіб та довідки від 05 грудня 2014 року за №2306004802 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Вказує, що 13 березня 2018 року на адресу ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України надійшла інформація про прийняття рішення № 602 від 05 березня 2018 року про скасування довідок на основі інформації щодо перетинання державного кордону України, отриманої від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби, згідно пункту 3 статті 12 Закону України «Про забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб». На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 136 від 18 лютого 2016 року "Про затвердження порядку здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, соціальних виплат, заробітної плати, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів держаного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування" виплата пенсії припинена з 01 березня 2018 року. Зазначає, що 27 серпня 2018 року Позивач звернувся до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою про поновлення виплат пенсії з 01 березня 2018 року, додавши довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 0000603227/25000 від 27 серпня 2018 року. Стосовно позивача ОСОБА_2 об'єднаним управління Пенсійного фонду України направлено запит від 27 серпня 2018 року до управління праці та соціального захисту населення виконкому ОСОБА_2 міської ради щодо перевірки факту проживання внутрішньо переміщених осіб та вирішення питання на Комісії з питань щодо поновлення або припинення соціальних виплат. Відповідь не надходила. 30 жовтня 2018 року направлено повторний запит для отримання відповідного рішення. На теперішній час відповідь з УП та СЗН до управління не надходила. До теперішнього часу рішення комісії, або повідомлення про відсутність підстав для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стосовно позивача від органів соціального захисту населення не надходило. Таким чином, виходячи з вищенаведеного, підстави для поновлення пенсії позивачеві відсутні.

Представник ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Позивач є пенсіонером та йому призначена пенсія за віком.

Відповідно до Довідки від 05 грудня 2014 року за №2306004802 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції ОСОБА_1 перемістився з тимчасово окупованої території в місто ОСОБА_2.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до наданої особистої заяви, як особа, яка має статус «Внутрішньо переміщеної особи».

13 березня 2018 року до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надійшов лист від Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради Запорізької області від 07 березня 2018 року, згідно якого Рішенням №602 від 05 березня 2018 року довідку ОСОБА_1 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції скасовано.

ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 27 серпня 2018 року про поновлення виплати пенсії з 01 березня 2018 року.

В матеріалах справи також наявна Довідка від 29 жовтня 2018 року №0000603227/25000 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Листом від 12 листопада 2018 року №600/Б-4 відповідач повідомив позивача, що після надходження заяви ОСОБА_1 від 27 серпня 2018 року про поновлення виплати пенсії ОСОБА_2 об'єднаним управління Пенсійного фонду України направлено запит від 27 серпня 2018 року до управління праці та соціального захисту населення виконкому ОСОБА_2 міської ради щодо перевірки факту проживання внутрішньо переміщених осіб та вирішення питання на Комісії з питань щодо поновлення або припинення соціальних виплат. Проте відповідь не надходила, отже підстави для поновлення пенсії позивачеві відсутні.

ОСОБА_1 не погоджуючись із такими діями відповідача щодо припинення виплати пенсії з 01 березня 2018 року звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги приписи Конституції України (статтями 3, 19, 46), Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (статтями 5, 49), Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (статтями 1, 4, 7, 12), постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05 листопада 2014 року за №637 (пункт 1), «Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», затвердженого 01 жовтня 2014 року постановою Кабінету Міністрів України №509 (пункт 1, п.7-1), «Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування», затвердженого 08 червня 2016 року постановою Кабінету Міністрів України №365 (пункт 16, пункт 18), та інших норм права у редакціях на час виникнення спірних правовідносин.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач є внутрішньо переміщеною особою.

Скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи не може бути підставою для позбавлення конституційного права позивача на отримання соціального захисту, а саме – отримання пенсії.

Відповідачем не надано до суду доказів наявності обставин передбачених статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для припинення виплати позивачу пенсії та відповідного рішення територіального органу Пенсійного фонду України або рішення суду.

Звідси, суд вважає, що відповідачем припинено виплату пенсії позивачу у порушення вимог статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, суд зазначає, що застосування норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до спірних правовідносин є пріоритетним, а тому доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України є безпідставними.

Таким чином відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав для припинення позивачеві виплати пенсії, а, отже, порушені права та інтереси позивача мають бути невідкладно поновлені.

Дана справа відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №805/402/18 (Пз/9901/20/18) (яке набрало законної сили 04 вересня 2018 року).

Звідси, суд враховує при ухваленні рішення у цій справі правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи №805/402/18 (Пз/9901/20/18).

Суд також зазначає, що оскільки позивач звернувся до суду з позовом про поновлення виплати пенсії, право на яку відповідачем не заперечується, однак було піддано формальним обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції та законів України, згідно частини 2 статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” виплата пенсії позивачу підлягає поновленню з моменту її припинення.

Аналогічну позицію у справах цієї категорії викладено в постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №573/1759/17 (К/9901/3564/18).

За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням з’ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи (частина 1 статті 132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб’єктом владних повноважень у справі є ОСОБА_2 об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 704 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 263, КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, проживає: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Макарова, 103г) до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71118, Запорізька область, місто Бердянськ, вул. Консульська, 23-Л, код ЄДРПОУ 37963785) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71118, Запорізька область, місто Бердянськ, вул. Консульська, 23-Л, код ЄДРПОУ 37963785) щодо невиплати ОСОБА_1 (зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, проживає: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Макарова, 103г) пенсії за віком з 01 березня 2018 року.

Зобов'язати ОСОБА_2 об'єднане управління пенсійного фонду України в Запорізькій області (71118, Запорізька область, місто Бердянськ, вул. Консульська, 23-Л, код ЄДРПОУ 37963785) здійснити ОСОБА_1 (зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, проживає: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Макарова, 103г) нарахування та виплату пенсії за віком з 01 березня 2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, проживає: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Макарова, 103г) за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Консульська, 23-Л; код ЄДРПОУ 37963785) судові витрати в сумі 768 грн. 40 коп.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 22 квітня 2019 року.

Суддя Д.В. Татаринов