Ухвала суду № 81426998, 25.04.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 квітня 2019 рокум. Ужгород№ 260/581/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І., розглянувши заяву Приватного підприємства "Транс Бурда" про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Транс Бурда" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Державної фіскальної служби України, яким просить скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 05.04.2019 року № 267 "Про застосування статті 38 Конвенції МДП 1975 року".

Одночасно із адміністративним позовом, позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Державної фіскальної служби України від 05.04.2019 року № 267 "Про застосування статті 38 Конвенції МДП 1975 року".

Подана заява обгрунтована тим, що Державна фіскальна служба України наказом від 05.04.2019 року № 267 позбавила позивача тимчасово, строком на 2 роки, права на перевезення товарів на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року. Мотивуючи свій позов, Підприємство зазначає, що оскаржений наказ є передчасним, протиправним, незаконним і необгрунтованим, що зумовлює його скасування, оскільки належних доказів вчинення Підприємством будь-якого правопорушення не має, рішення суду про визнання особою винною у вчиненні порушенні митних правил не приймалося, а прийняття такого наказу суттєво впливає на можливість здійснення Підприємством своєї господарської діяльності і отримання ним прибутку.

Ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заявлене Приватним підприємством "Транс Бурда" клопотання та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

Так, обґрунтовуючи заявлене клопотання позивач посилається виключно на наявність очевидних ознак протиправності такого рішення Державної фіскальної служби України, що, на його думку, є безумовною підставою для його скасування.

Разом з тим, проаналізувавши мотиви, якими Приватне підприємство "Транс Бурда" обґрунтовує заявлене клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України, наявність яких є необхідною умовою для вжиття заходів забезпечення позову.

Суд зазначає, що наявність очевидних ознак протиправності такого рішення може бути виявлено судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Тому, враховуючи долучені позивачем до поданої заяви докази на її обґрунтування, суд на даному етапі позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності такого рішення суб'єкта владних повноважень.

При цьому, суд зазначає, що забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу буде фактично вирішенням справи по суті до постановлення рішення в даній справі.

У зв'язку з наведеним, виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених позивачем на її обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, а тому не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову до його пред'явлення.

Керуючись ст.ст. 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Приватного підприємства "Транс Бурда" про забезпечення позову - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини ухвали - протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного рішення.

Суддя ОСОБА_1