Рішення № 81426782, 15.04.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2019 р. Справа№200/1117/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасенка І.М.,

при секретарі судового засідання: Ковальовій А.В.,

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов’язання вчинити дії щодо виплати пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов’язання вчинити дії щодо виплати пенсії. Просив Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 03.12.2018 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1.

Зобов’язати Покровське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) від 04.09.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року «про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням при цьому до страхового стажу періодів роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1): з 15.05.1991 року по 22.06.1992 року в Ворошиловградській автобазі; з 09.07.1992 року по 14.05.1994 року в Слов’яносербському ОРС; з 22.04.1997 року по 01.10.1997 року в Слов’яносербському державному торгівельно – виробничому підприємстві; та із врахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України № 1058-VI від 09.07.2003 року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи ОСОБА_1 з 24.07.1986 року по 13.04.1990 року на шахті «Черкаська» та з 13.10.1998 року по 01.06.2002 року на ДП «Шахта «Черкаська», та з врахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області йому було відмовлено у призначенні пенсії з відстав відсутності у ОСОБА_1 необхідного пільгового стажу.

Отже, позивач вважає що відповідачем невірно підрахований пільговий та страховий стаж, у зв’язку із чим він був змушений звернутися із позовом до суду.

25 січня 2019 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року вирішено питання щодо розгляду справи з повідомлення (викликом) сторін за правилами загального позовного провадження, замінено спрощене провадження на засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою суду від 01 квітня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач до судового засідання не з’явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. Через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав відзив на позовну заяву, в якому крім іншого зазначив, що позивачу було відмовлено у призначені пенсії, оскільки управлінням пенсійного фонду не зараховано до його страхового стажу періоди роботи: з 15.05.1991 року по 22.06.1992 року в Ворошиловградській автобазі; з 09.07.1992 року по 14.05.1994 року в Слов’яносербському ОРС, оскільки печатки не відповідають назвам підприємств при прийомі на роботу; з 22.04.1997 року по 01.10.1997 року в Слов’яносербському державному торгівельно – виробничому підприємстві, оскільки запис завірено нечітким відтиском печатки. До пільгового стажу ОСОБА_1В не зараховано період роботи з 24.07.1986 року по 13.04.1990 року на шахті «Черкаська» та з 13.10.1998 року по 01.06.2002 року на ДП «шахта «Черкаська», оскільки в пенсійній справі ОСОБА_1 відсутні довідки підтверджуючи пільговий характер роботи та накази про проведення атестації робочих місць. На підставі вищевикладеного просив відмовити у задоволенні позову та розглядати справу за його відсутністю.

Дослідивши заяви по суті справи, письмові докази, наявні у справі, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1.

04 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». До заяви позивачем були долучені документи, які підтверджують його стаж.

03 грудня 2018 року рішенням Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області позивачу відмовлено в призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового та страхового стажу, оскільки не зараховано його страхового стажу періоди роботи: з 15.05.1991 року по 22.06.1992 року в Ворошиловградській автобазі; з 09.07.1992 року по 14.05.1994 року в Слов’яносербському ОРС, оскільки печатки не відповідають назвам підприємств при прийомі на роботу; з 22.04.1997 року по 01.10.1997 року в Слов’яносербському державному торгівельно – виробничому підприємстві, оскільки запис завірено нечітким відтиском печатки. До пільгового стажу ОСОБА_1В не зараховано період роботи з 24.07.1986 року по 13.04.1990 року на шахті «Черкаська» та з 13.10.1998 року по 01.06.2002 року на ДП «шахта «Черкаська», оскільки в пенсійній справі ОСОБА_1 відсутні довідки підтверджуючи пільговий характер роботи та накази про проведення атестації робочих місць.

Отже, відповідачем обчислено страховий стаж ОСОБА_1 загальною тривалістю 29 років 09 місяців 06 днів, у тому числі пільговий стаж за Списком № 1 шахтарі – 00 років 00 місяців 00 днів.

Суд, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі – ОСОБА_2 №1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закону №1058-ІV).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі – ОСОБА_2 № 1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

ОСОБА_2 гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України № 1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_2 і старші після досягнення ними такого віку:

45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;

45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;

46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;

46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;

47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;

47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;

48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;

48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;

49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;

49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;

50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п’ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року;

Згідно статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно пункту 1.1 Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до пункту 2.14 Інструкції якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, внесені до «Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461.

За результатами судового розгляду встановлено, що у трудовій книжці БТ-І № 9995339, наданій позивачем, відомості про період роботи:

- запис № 7 від 24.07.1986 року, вчинений адміністрацією шахти «Черкаська»

об’єднання «Ворошиловградвугілля» - прийнятий учнем підземного гірника з повним робочим днем під землею; Навчався при УП шахти «Черкаська» за професією гірник – машиніст підземних установок;

- запис № 8 від 20.11.1986 року – переведений гірником з повним робочим днем

під землею 3 розряду;

- запис № 9 від 08.05.1987 року – переведений учнем гірника по ремонту

гірничих виробіток з повним робочим днем під землею (при цьому, на цій сторінці трудової книжки, у правому верхньому куті, вказується: «виправленому «по ремонту гірничих виробіток» у п. 9 – вірити». Запис завірено підписом посадової особи відділу кадрів та печаткою підприємства);

- запис № 10 від 29.06.1987 року – переведений гірником з ремонту гірничих

виробіток з повним робочим днем під землею третього розряду;

- запис № 11 від 27.12.1989 року – переведений гірником по ремонту гірничих

виробіток 4-го розряду з повним робочим днем під землею;

- запис № 12 від 13.04.1990 року – звільнений за ст. 38 КЗпП УРСР за власним

бажанням. Запис завірено печаткою підприємства, містяться посилання на накази про прийом на роботу, про переведення та про звільнення з роботи;

- запис № 29 від 13.10.1998 року, вчинений адміністрацією ДП «Шахта

«Черкаська» ДХК «Луганськвугілля» - прийнятий гірником 3 р. з повним робочим днем під землею;

- запис № 30 від 25.04.1995 року та 19.07.2000 року – проведена атестація за

професією гірник підземний, гірник по ремонту гірничих виробіток, підземний гірничомонтажник.

Вказані записи внесено на підставі наказів № 133к від 25.04.1995 року та 159к від 19.07.2000 року по підприємству. При цьому, на цій сторінці трудової книжки, у лівому верхньому куті, вказується: «Дописаному в п. 30 вірити». Запис завірено підписом посадової особи відділу кадрів та печаткою підприємства.

Наступник запис – навчався без відриву від виробництва за професією гірничомонтажник підземний з 01.03.2000 року по 28.04.2000 року;

- запис № 31 від 28.04.2000 року – переведений гірничомонтажником підземним

4 р. з повним робочим днем під землею;

- запис № 32 від 30.07.2004 року – підприємство перейменоване у ДВАТ «Шахта

«Черкаська» ДП ДХК «Лугансьвугілля»;

- запис № 33 від 01.06.2002 року – звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним

бажанням.

Вказані обставини також містять усі необхідні відомості, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV.

Згідно з абз. 1 п. 20 Порядку 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючи довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Таким чином, уточнюючі довідки про пільговий характер роботи надаються у тих випадках, коли трудова книжка відсутня, або відсутні відповідні записи у трудовій книжці, або у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.

Відповідач у своєму рішенні від 03.12.2018 року не вказує, з яких із вищенаведених у ст. 62 Закону України № 1788-ХІІ та п.п. 1, 20 Порядку 637 підстав виникла необхідність у наданні довідко про пільговий характер праці.

Натомість трудова книжка позивача, а саме вищевикладені записи у ній, містять усі відомості, необхідні для віднесення цих періодів до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України № 1058-IV.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі – Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 10 зазначеного Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку № 383, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі – Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі – Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Підтвердженням (доказом), що позивач, у вищезазначені періоди (які не зараховані позивачу до пільгового стажу) працював повний робочий день на підземних роботах - є записи в його трудовій книжці, що відповідає вимогам законодавства і не потребує інших способів доведення цього факту.

У зв’язку з цим, період роботи позивача з 24.07.1986 року по 13.04.1990 року взагалі не повиненя підтверджуватися атестацією робочих місць за умовами праці (оскільки Порядок 442 набрав чинності лише 21.08.1992 року). Період роботи ОСОБА_1 з 13.10.1998 року по 01.06.2002 року підтверджується атестацією робочих місць за умовами праці, за результатами якої оформлено накази № 133к від 25.04.1995 року та 159к від 19.07.2000 року по підприємству. Витяги з цих наказів містяться у трудовій книжці позивача (запис № 30).

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу ОСОБА_1 його періоди роботи з 24.07.1986 року по 13.04.1990 року на шахті «Черкаська» та з 13.10.1998 року по 01.06.2002 року на ДП «Шахта «Черкаська».

Щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 15.05.1991 року по 22.06.1992 року в Ворошиловградській автобазі; з 09.07.1992 року по 14.05.1994 року в Слов’яносербському ОРС; з 22.04.1997 року по 01.10.1997 року в Слов’яносербському державному торгівельно – виробничому підприємстві, суд зазначає наступне.

За змістом абзацу 1 частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону №1058).

Відповідач не зарахував до страхового стажу позивача вищезазначені періоди оскільки в періоді роботи з15.05.1991 року по 22.06.1992 року в Ворошиловградській автобазі та з 09.07.1992 року по 14.05.1994 року в Слов’яносербському ОРС, та у зв’язку із тим, що запис завірено нечітким відтиском печатки не зараховано період роботи ОСОБА_1 з 22.04.1997 року по 01.10.1997 року в Слов’яносербському державному торгівельно – виробничому підприємстві.

Разом з цим, матеріали справи не містять, а суд не вбачає підстав вважати вищевказані записи у трудовій книжці позивача недійсними чи підробленими. Жодних зовнішніх ознак (витирання, виправлення, замазування тощо), які б указували на можливе підроблення цих записів, суд не вбачає.

З аналізу вищевказаних законодавчих положень вбачається, що умовами пенсійного забезпечення у випадку ОСОБА_1 є: пенсійний вік – 53 роки (60 років згідно ст. 26 Закону України № 1058-IV із зменшенням на 7 років за кожний повний рік стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці); тривалість пільгового стажу 7 років; тривалість страхового стажу – 22 роки.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов’язання вчинити дії щодо виплати пенсії, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний ОСОБА_1 до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов’язання вчинити дії щодо виплати пенсії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 03.12.2018 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1.

Зобов’язати Покровське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) від 04.09.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року «про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням при цьому до страхового стажу періодів роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1): з 15.05.1991 року по 22.06.1992 року в Ворошиловградській автобазі; з 09.07.1992 року по 14.05.1994 року в Слов’яносербському ОРС; з 22.04.1997 року по 01.10.1997 року в Слов’яносербському державному торгівельно – виробничому підприємстві; та із врахуванням до вільгого стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України № 1058-VI від 09.07.2003 року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи ОСОБА_1 з 24.07.1986 року по 13.04.1990 року на шахті «Черкаська» та з 13.10.1998 року по 01.06.2002 року на ДП «Шахта «Черкаська», та з врахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: 85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Олега Кошового, 33, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення виготовлена та проголошена у судовому засіданні 15 квітня 2019 року.

Повний текст рішення виготовлений 25 квітня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Тарасенко І.М.