Ухвала суду № 81426286, 24.04.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/16958/19

Провадження № 1-кс/761/11959/2019

У Х В А Л А

Іменем України

24 квітня 2019 року

слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Бугіль В.В., при секретарі Калініченко Є.Г., розглянувши у судовому засіданні, клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України Стасюка Романа Олександровича, про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019000000000681 від 28.03.19, -

ВСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 23.04.2019 року передано вищевказане клопотання.

Клопотання обґрунтовано тим, що Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42019000000000681 від 28.03.19 за фактом розтрати майна в особливо великих розмірах (зернових культур) службовими особами ТОВ "Долинський комбікормовий завод", а також окремими працівниками правоохоронних органів Кіровоградської області, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України.

Розслідуванням установлено, що 25.06.2018 року між ТОВ «Агрокомплекс» (поклажодавець) в особі директора ОСОБА_2 та ТОВ "Долинський комбікормовий завод" (Зерновий склад) в особі директора ОСОБА_3 укладено договір №12 складського зберігання, приймання, сушіння, очищення та відпуску зерна, відповідно до якого ТОВ "Долинський комбікормовий завод" (далі - ТОВ «ДКЗ») взяло на себе зобов'язання зберігати сільськогосподарські культури врожаю 2018 року, що на праві власності належать ТОВ «Агрокомплекс» строком до 10.07.2019 року.

Відповідно до пункту 1.1. Договору №12 від 25.06.18 поклажодавець передає, а Зерновий склад приймає на відповідальне зберігання сільськогосподарські культури врожаю 2018 року.

Пунктом 1.4 вказаного договору передбачено, що право власності на зерно до складу не переходить. Склад не має права розпоряджатися зерном або його частиною.

Крім того, в пункті 4.1.5 Договору зазначено, що зерновий склад не здійснює відвантаження, передачу та відчуження у будь-який спосіб переданого поклажодавцем зерна третім сторонам без його згоди.

Таким чином, передане на відповідальне зберігання товариству «ДКЗ» зерно кукурудзи було йому ввірене та знаходилось в нього на законних підставах.

Згідно вказаного договору ТОВ «Агрокомплекс», протягом 2018 року, передало на відповідальне зберігання до ТОВ "ДКЗ" зерна кукурудзу у кількості 8 424, 510 тонн, на загальну суму 41 280 099,00 гривень, що підтверджується: актом надання послуг №14 від 30.09.2018 року; актом приймання-передачі №206 від 22.10.2018 року; актом приймання-передачі №209 від 23.10.2019 року; актом приймання-передачі №213 від 25.10.2018 року; реєстрами накладних на прийняте зерно з визначенням показників якості за середньодобовим зразком; товаро-транспортними накладними; платіжним дорученням №4 від 08.11.2018 щодо сплати ТОВ «Агрокомплекс» послуг, наданих ТОВ "Долинський комбікормовий завод", довідкою ТОВ «Агрокомплекс» про вартість зерна кукурудзи за №97 від 29.03.19.

Після цього, 15.03.2019року, ТОВ "Агрокомплекс" письмово попередило керівництво ТОВ "ДКЗ" про свій намір забрати з відповідального зберігання частину належного йому майна - зерно кукурудзи у кількості 50 тонн, яке зберігається у складських приміщеннях (Зернового складу ТОВ «ДКЗ») за адресою: Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Чумацький шлях, буд. 1 та буд. 1А. Повідомлення про відвантаження направлялось письмово та за домовленістю сторін.

З метою вивезення майна, 15.03.2019 року, до складських приміщень ТОВ «ДКЗ» було направлено вантажні автомобілі для завантаження кукурудзи, однак з незрозумілих причин відпуск та завантаження з боку службових осіб ТОВ «ДКЗ» не було здійснено.

Керівництво ТОВ «Агрокомплекс» відразу намагалось з'ясувати причини такої відмови та перевірки наявності їх майна у складських приміщеннях ТОВ «ДКЗ», яке має там зберігатись відповідно до договору, однак працівниками товариства їм було безпідставно відмовлено та не допущено до складських приміщень, посилаючись на вказівку керівника ОСОБА_3, його дружини ОСОБА_4 та головного бухгалтера ОСОБА_5

Тривалий час керівник ТОВ «ДКЗ» ОСОБА_3 та головний бухгалтер ОСОБА_5 уникали зустрічі з службовими особами ТОВ «Агрокомплекс», на телефонні дзвінки не відповідали, на робочому місці та за місцем проживання постійно були відсутні, що вказувало на ухилення ними від відповідальності за привласнене майно.

Лише 02.04.19, директор ТОВ «ДКЗ» ОСОБА_3 допустив керівників ТОВ «Агрокомплекс» до складських приміщень, в результаті чого там було виявлено повну відсутність майна (зерна кукурудзи), переданого їм на відповідальне зберігання.

В цей же день, між ТОВ «ДКЗ» та ТОВ «Агрокомплекс» складено акт бухгалтерського обліку та звірки переданого на зберігання зерна кукурудзи, відповідно до якого у складських приміщеннях ТОВ «ДКЗ» станом на 02.04.19 має зберігається 8 424, 510 тонн кукурудзи.

Однак, згідно листа ТОВ «ДКЗ» від 02.04.19 за №54 зерно кукурудзи, яке належить ТОВ «Агрокомплекс» неможливо відвантажити у зв'язку з його відсутністю.

Таким чином, службові особи ТОВ «ДКЗ» зловживаючи своїм службовим становищем протягом 2018-2019 років розтратили майно (зерно кукурудзи) ТОВ «Агрокомплекс» в особливо великих розмірах.

Крім того, розслідуванням установлено, що 23.07.2018 року між ТОВ «ДКЗ» (Зерновий склад) в особі директора ОСОБА_3 та ТОВ «Плиски-Агро» (поклажодавець) в особі директора ОСОБА_6 укладено договір №24 складського зберігання, приймання, сушіння, очищення та відпуску зерна, відповідно до якого ТОВ "ДКЗ" взяло на себе зобов'язання зберігати зернові культури, що на праві власності належать ТОВ «Плиски-Агро». Строк зберігання зерна - до 10.07.2019 року.

Відповідно до пункту 1.1. Договору №12 від 25.06.18 поклажодавець передає, а Зерновий склад приймає на відповідальне зберігання сільськогосподарські культури врожаю 2018 року.

Пунктом 1.4 вказаного договору передбачено, що право власності на зерно до складу не переходить. Склад не має права розпоряджатися зерном або його частиною.

Крім того, в пункті 4.1.5 Договору зазначено, що зерновий склад не здійснює відвантаження, передачу та відчуження у будь-який спосіб переданого поклажодавцем зерна третім сторонам без його згоди.

Таким чином, передане на відповідальне зберігання товариству «ДКЗ» зерно кукурудзи було йому ввірене та знаходилось в нього на законних підставах.

На підставі вказаного договору ТОВ «Плиски-Агро» передало на відповідальне зберігання до ТОВ «ДКЗ» зерно кукурудзи у кількості 2 862, 120 тонн, вартістю -14 024 388,00 грн. Вказана передача підтверджується: реєстрами накладних про прийняття на відповідальне зберігання, актами надання послуг, актами приймання-передачі зернових культур на зберігання, довіреностями, товаро-транспортними накладними, журналами обліку та іншими документами.

Після цього, 15.03.2019 року ТОВ "Плиски-Агро" попередило керівництво ТОВ "ДКЗ" про свій намір забрати з відповідального зберігання частину належного йому майна - зерно кукурудзи.

Цього ж дня, ТОВ "Плиски-Агро" для вивезення зерна кукурудзи із складських приміщень ТОВ "ДКЗ", що знаходяться за адресою: Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Чумацький шлях, буд. 1 та буд. 1А, направило свої вантажні автомобілі.

Однак, за вказівкою керівництва ТОВ "ДКЗ" (директора ОСОБА_3.) було відвантажено лише 3 автомобілі, а надалі у поверненні їх майна було категорично відмовлено без будь-якого пояснення та причин.

Керівництво ТОВ «Плиски Агро» відразу намагалось з'ясувати причини такої відмови та перевірки наявності їх майна у складських приміщеннях ТОВ «ДКЗ», яке має там зберігатись відповідно до договору, однак працівниками товариства їм було безпідставно відмовлено та не допущено до складських приміщень, посилаючись на вказівку керівника ОСОБА_3, його дружини ОСОБА_4 та головного бухгалтера ОСОБА_5

Згодом, на неодноразові вимоги директор ТОВ «ДКЗ» ОСОБА_3 допустив керівників ТОВ «Плиски Агро» до складських приміщень в результаті чого там було виявлено повну відсутність майна (зерна кукурудзи), переданого на зберігання.

Крім того, між ТОВ «ДКЗ» та ТОВ «Плиски Агро» складено акт бухгалтерського обліку та звірки переданого на зберігання зерна кукурудзи, відповідно до якого у складських приміщеннях ТОВ «ДКЗ» станом на 02.04.19 повинно зберігатись 2 862, 120 тонн кукурудзи, яка на праві власності належить ТОВ «Плиски Агро».

Однак, відповідно до листа ТОВ «ДКЗ» від 02.04.19 за №53 вказане зерно кукурудзи, неможливо відвантажити у зв'язку з його відсутністю.

Під час розслідування також установлено, що власник ТОВ «ДЗК» ОСОБА_3, головний бухгалтер ОСОБА_5 та працівник ОСОБА_4 з метою погашення своєї грошової заборгованості перед іншими власниками сільськогосподарської продукції, а також погашення кредитної заборгованості перед банківськими установами, через ряд підприємств, які їм належать, а саме ТОВ «Агроконтракт-2011» (ЄДРПОУ 37530422),ТОВ «Промспецторг» (ЄДРПОУ 33464351),) ТОВ "Агрометал-Трейд" (ЄДРПОУ 37530438) продали зерно кукурудзи ТОВ «Агрокомплекс» та ТОВ «Плиски Агро» у кількості 11 286,63 тонн, на загальну вартість 55 304 487,00 грн.

Допитані в ході досудового розслідування посадові особи ТОВ "Агрокомплекс" (31394728) ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили факт постачання зерна кукурудзи та не допуску до складських приміщень ТОВ "ДКЗ", що розташовані за адресою: Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Чумацький шлях, буд. 1 та буд. 1-А.

Крім того, ОСОБА_7 повідомив, що під час спілкування з головним бухгалтером ТОВ "ДКЗ" (34201037) ОСОБА_9 йому стало відомо, що зерно на складських приміщеннях відсутнє, відвантажувати нічого, та всі виниклі питання необхідно з'ясовувати з керівництвом ТОВ "ДКЗ" ОСОБА_3 та ОСОБА_10

Проведеним оглядом податкової звітності ТОВ "Промспецторг" (код 33464351), ТОВ "Агрометал-Трейд" (37530438) та ТОВ "Агроконтракт 2011" (37530422) встановлено, що вказані товариства відображають аналогічну до отриманої на зберігання ТОВ "ДКЗ" на зберігання, згідно умов договорів продукції, в адресу підприємств-експортерів. Крім того, встановлено, що ТОВ "Агрометал-Трейд" звітує про придбання товарів у низки підприємств з високим рівнем ризику.

Так, в ході досудового розслідування ТОВ "Агрокомплекс" визнано потерпілим, та в якості представника залучено директора товариства ОСОБА_2

Також з боку ТОВ "Агрокомплекс" заявлено цивільний позов в рамках кримінального провадження на загальну суму позову 41 280 099,00 грн., відповідачем вказано ТОВ "Долинський комбікормовий завод" (ЄДРПОУ 34201037).

Про те, що до вчинення вказаного злочину причетні службові особи ТОВ «Долинський кКоваля О.В., ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розтратили їх майно, яке було ввірене їм на відповідальне зберігання, матеріалами МОУ ОВПП ДФС України, договором №24 від 23.07.18 та №12 від 25.06.18 про передачу зерна на відповідальне зберігання, актом бухгалтерської звірки, листами ТОВ «ДКЗ» №53 та №54 від 02.04.19, іншими документами, які містяться в матеріалах провадження.

Таким чином, на даний час в діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років відповідно, є особливо тяжким.

Враховуючи викладене матеріалами кримінального провадження встановлено, що для прикриття своєї протиправної діяльності невстановлені досудовим розслідуванням група осіб для прикриття реалізації отриманої на відповідальне зберігання сільськогосподарської продукції ймовірно використали реквізити ТОВ "Агрометал-Трейд" (37530438), ТОВ "Агроконтракт 2011" (37530422), ТОВ "Промспецторг" (33464351) та відобразивши у податковій звітності вдавані фінансово-господарські взаємовідносини з СГД, які мають ознаки ризиковості, чим вдалось безпідставно завищити суму податкового кредиту з ПДВ та таким чином зменшити відрахування до бюджету.

Враховуючи вищевикладене, є достатні підстави вважати, що сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по указаним суб'єктам підприємницької діяльності, на яку вказані платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є предметом протиправної діяльності, отримані внаслідок проведення незаконної діяльності. На даний час є достатні підстави вважати, що сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по підприємствам - учасникам протиправної схеми, може бути використана для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, що призведе до їх втрати і унеможливить відшкодування шкоди державі та встановлення причетних до злочину осіб.

Крім того, з метою припинення злочинної діяльності, попередження збитків, що заподіюються Державі, діями групи осіб за рахунок використання фіктивного підприємництва, проведення псевдорозрахункових фінансово-господарських операцій, не сплати податків, виникла необхідність у накладенні арешту на сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ).

Враховуючи вище наведене, існує загроза використання для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, що призведе до їх втрати і унеможливить відшкодування шкоди державі та встановлення причетних до злочину осіб, оскільки є достатні підстави вважати, що співробітники ДФС обізнані у вчинені кримінального правопорушення, у зв'язку з чим орган досудового розслідування клопоче про розгляд даного клопотання без участі представників органів фіскальної служби.

Прокурор просив слідчого суддю проводити розгляд клопотання без його участі.

Власник майна в судове засідання не викликався на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вважаю що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до положень ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Прокурором не доведено, що вказане ним у клопотанні майно є предметом кримінального правопорушення, набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення та на нього спрямовано кримінальне правопорушення, таким чином майно, на яке слідчий просить накласти арешт, не відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Водночас, слідчим не доведено наявності ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України та не обґрунтовано при цьому правових підстав для такого арешту та необхідності у його накладенні, а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Крім того, суми ліміту ПДВ - це розрахунковий показник, який визначений відповідно до положень п. 2001.3. ст. 2001 ПК України, і дані про який зберігаються в електронній системі адміністрування ПДВ, адміністратором і зберігачем даних якої є державний орган - ДФС України, такий облік здійснюється автоматично і втручання в ці показники заборонено.

Ліміти ПДВ в системі електронного адміністрування є елементом податкових правовідносин, вони не є грошовими коштами і в цілому не є майном підприємства для забезпечення цілей ст. 170 КПК України. Суми ліміту в СЕА ПДВ не є матеріальним об'єктом, тому не можуть вважатися доказом та не можуть бути конфісковані.

Отже, стороною обвинувачення необґрунтовано зазначено про відповідність майна, на яке прокурор просить накласти арешт, а саме: суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Тому арештоване майно не відповідає вимогам ст. 98 КПК України.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в рамках якого подано дане клопотання, а також необґрунтованість і недоведеність необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя не знаходить правових підстав для задоволення вказаного клопотання.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 376, 395, 532 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України Стасюка Романа Олександровича, про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019000000000681 від 28.03.19 - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя Бугіль В.В.