Рішення № 81426266, 18.04.2019, Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/804/18

Провадження №2/568/291/19

18 квітня 2019 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участі секретаря судового засідання Саган В.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Радивилів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 сільської ради Радивилівського району Рівненської області, третя особа ОСОБА_4, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

встановив:

в Радивилівський районний суд Рівненської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 сільської ради Радивилівського району Рівненської області про визнання права власності на нерухоме майно. Свою позовну заяву мотивує тим, що 01.03.2017 року помер її батько ОСОБА_5, який до дня смерті проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1. До спадкового майна померлого входить земельна ділянка, площею 1,46 га, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Радивилівського району Рівненської області, в с. Іващуки, Радивилівського району, Рівненської області. При звернені до нотаріальної контори, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а саме на земельну ділянку, право власності на яку посвідчено Державним актом про право власності на землю, що належала спадкодавцеві ОСОБА_5, у зв’язку із відсутністю правовстановлюючих документів.

Позивач та її представник підтримали позовні вимоги і просили їх задовольнити у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Радивилівського району Рівненської області, в судове засідання не з’явився, до суду надійшла заява, щодо розгляду справи за відсутності їхнього представника, позовні вимоги ОСОБА_1 визнають.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася. Про день, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Заяв чи клопотань про відкладення судового засідання до суду не надійшло, про причини неявки суд не повідомляла.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, повно всебічно та об'єктивно оцінивши інші докази у їх сукупності, суд вважає, що позов про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом доведений і підлягає задоволенню.

З копії свідоцтва про смерть серії І-ГЮ №209071 встановлено, що ОСОБА_5 помер 01.03.2017 року (а.с. 4).

Із витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 48340371 від 08.07.2017 р. вбачається реєстрація спадкової справи після смерті ОСОБА_5, номер у спадковому реєстрі – 60904745, номер у нотаріуса – 117/2017 (а.с. 6).

Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 232202 від 21.08.2009 р., ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 1,46 га, кадастровий номер: 56:258:834:00:05:008:0032 (а.с.7).

Із заповіту від 20.09.2013 р. (а.с. 21), встановлено, що ОСОБА_5 заповів своїй дочці ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, його земельну ділянку розміром 1,46 га, згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 232202 від 21.08.2009 р.

У відповіді №29-17-0.30-71/113-18 від 23.02.2018 р., даної Відділом у Радивилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області на звернення про видачу дубліката державного акта вказано про неможливість надання такого дубліката (а.с. 8).

Згідно свідоцтва про народження позивача І-АГ № 400711, паспорта ОСОБА_1 серії АС 209497, виданого 29.04.1997 року Луцьким МУ УМВС України, свідоцтва про смерть ОСОБА_5, серії І-ГЮ №209071, виданого 08.07.2017 року виконавчим комітетом ОСОБА_3 сільської ради Радивилівського району Рівненської області та заповіту від 20.09.2013 року вбачається, що ОСОБА_5 є батьком позивача ОСОБА_1 (а.с.19, 21, 22, 23).

Суд, встановивши наявність приватно-правового спору, який виник із спадкових правовідносин, при вирішенні останнього вбачає за необхідне застосування наступних норм права.

Норми ст.1217 ЦК України вказують на те, що одним із видів спадкування є спадкування за заповітом.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що спадкоємцем за заповітом спірної земельної ділянки після смерті ОСОБА_5 є його дочка ОСОБА_1, відомості щодо інших осіб, які вправі претендувати після смерті ОСОБА_5 в порядку спадкування повністю або частково на дану земельну ділянку в ході судового розгляду не встановлено, що об’єктивно підтверджується матеріалами справи, зокрема спадкової справи № 117/2017, заведеної після смерті ОСОБА_5 (а.с. 18-28), поясненнями позивача та не оспорюється відповідачем, чи третьою особою.

З матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини, на підставі чого заведена спадкова справа № 117/2017.

Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, держава бере на себе обов'язок у забезпеченні реалізації та захисту права на власність.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Враховуючи, що неотримання свідоцтва про право на спадщину не залежить від волі позивача та причина неотримання останнього є об'єктивною, а відтак на державу покладений обов'язок у її вирішенні.

А отже, ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5, належним чином оформила свої спадкові права, так як звернулась у встановлений строк з відповідною заявою до нотаріуса.

Як вбачається із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З огляду на те, що ОСОБА_5, будучи власником земельної ділянки розміром 1,46 га, розташованої на території Іващуківської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №232202 від 21 серпня 2009 року, розпорядився на випадок своєї смерті своїм майном - земельною ділянкою, шляхом встановлення спадкоємцем такого майна свою дочку ОСОБА_1, описавши останнє у заповіті, та враховуючи визнання відповідачем позову, суд зробив висновок про обгрунтованість позову ОСОБА_1 та наявність підстав для визнання за позивачем права влансності на земельну ділянку.

Керуючись ст.ст.12, 13, 89, 141-142, 206, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місце проживання: 43000, м. Луцьк, пр-к. Відродження, 55/23, Волинська область) до ОСОБА_3 сільської ради Радивилівського району Рівненської області (код ЄДРПОУ: 04386485, місцезнаходження: 35523, с. Козин, вул. Берестецька, 145, Радивилівський район, Рівненська область), третя особа ОСОБА_4 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2, місце проживання: 35524, с. Білогорівка, Радивилівський район, Рівненська область), про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 56:258:834:00:05:008:0032, площею 1,46 га, яка розташована на територї ОСОБА_3 (колишньої Іващуківської) сільської ради Радивилівського району Рівненської області та призначена для ведення особистого селянського господарства, право власності ОСОБА_5 на яку посвідчувалось Державним актом на право приватної власності на землю серії ЯЕ № 232202, виданим 21.08.2009 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду безпосередньо або через Радивилівський районний суд Рівненської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного судового рішення - 26 квітня 2019 року.

Суддя М.В. Панчук