Ухвала суду № 81425106, 25.04.2019, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/122/19 провадження № 1-кс/403/48/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2019 року смт.Устинівка

Слідчий суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю.,

при секретарі судового засідання Дорошенко В.В.,

з участю:

прокурора Павлюченко Л.В.,

слідчого слідчого відділення Устинівського відділення поліції

Долинського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Устинівка матеріали клопотання слідчого слідчого відділення Устинівського відділення поліції Долинського відділу поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_1, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.297 КК України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, адреса місця проживання без реєстрації: Кіровоградська область, Устинівський район, с.Докучаєве, вул.Лісова, буд.№12, маючого повну загальну середньо освіту, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

1) 22.02.2013 року Устинівським районним судом

Кіровоградської області за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки та звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на три роки;

2) 12.11.2013 року Устинівським районним судом

Кіровоградської області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК

України до 4 років 3 місяців позбавлення волі;

- згідно ухвали Балаклійського районного суду

Харківської області від 03.10.2017 року, звільнений

11.10.2017 року на підставі ст.4 Закону України «Про амністію у 2016 році», як особа, засуджена за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, яка на день набрання чинності цим Законом відбула не менше половини призначеного строку основного покарання

В С Т А Н О В И В:

25.04.2019 року слідчий слідчого відділення Устинівського відділення поліції Долинського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області (далі - СВ Устинівського ВП Долинського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області) ОСОБА_1, за погодженням з прокурором - начальником Устинівського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4, в межах досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 та ч.3 ст.297 КК України, матеріали по яких об’єднані постановою прокурора від 28.03.2019 року в одне провадження за №12019120290000012 від 24.01.2019 року, за правовою кваліфікацією ч.3 ст.185 України по фактах: 1) таємного викрадення 22.01.2019 року близько 19 год.00 хв. гр-ном ОСОБА_2 за попередньою змовою з гр-ном ОСОБА_5, повторно, з корисливих мотивів, шляхом проникнення до приміщення олійниці, належної приватно-орендному сільськогосподарському підприємству агрофірма «Сагайдацька», розташованої за адресою: вул.Докучаєвська с.Докучаєве Устинівського району Кіровоградської області, 103, 05 кг зерна гібридної кукурудзи сорту «Метод», заподіявши підприємству майнової шкоди на загальну суму 515 грн.25 коп.; 2) таємного викрадення 23.01.2019 року близько 19 год.00 хв. гр-ном ОСОБА_2 за попередньою змовою з гр-ном ОСОБА_5, повторно, з корисливих мотивів, шляхом проникнення до приміщення олійниці, належної приватно-орендному сільськогосподарському підприємству агрофірма «Сагайдацька», розташованої за адресою: вул.Докучаєвська с.Докучаєве Устинівського району Кіровоградської області, з механізмів та агрегатів олійниці металевих виробів, заподіявши підприємству майнової шкоди на загальну суму 258 грн.44 коп.; 3) таємного викрадення 19.03.2019 року близько 17 год.00 хв. гр-ном ОСОБА_2, повторно, з корисливих мотивів, шляхом проникнення до приміщення житлового будинку №27, належного потерпілій ОСОБА_6, розташованого за адресою: вул.Миру с.Докучаєве Устинівського району Кіровоградської області, двохкомфортної чавунної плити розміром 40х70 см. вартістю 231 грн та сталевого листа розміром 45х145 см, товщиною 10 мм. вартістю 534 грн. 60 коп. та з території подвір’я даного домогосподарства двох металевих билець та кусків металевих труб вагою 35 кг. вартістю 175 грн., заподіявши потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 940 грн.60 коп.; та за правовою кваліфікацією за ч.3 ст.297 КК України по фактах: 1) наруги над могилою та незаконному заволодінні предметами, що знаходяться на ній, шляхом таємного викрадення з корисливих мотивів гр-ном ОСОБА_2 01.03.2019 року близько 10 год.00 хв., шляхом часткового розкопування могил гр-н ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що знаходяться на сільському кладовищі, розташованому в південно-східній частині с.Докучаєве Устинівського району Кіровоградської області, шести металевих кутників; 2) наруги над могилою та незаконному заволодінні предметами, що знаходяться на ній, шляхом таємного повторного викрадення з корисливих мотивів гр-ном ОСОБА_2 02.03.2019 року близько 17 год.00 хв., шляхом часткового розкопування могил гр-н ОСОБА_10 та ОСОБА_11, що знаходяться на сільському кладовищі, розташованому в південно-східній частині с.Докучаєве Устинівського району Кіровоградської області, чотирьох металевих кутників та металевої труби, звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання стосовно гр-на ОСОБА_2В, який обгрунтовано підозрюється у вчиненні зазначених вище кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.297 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки останній раніше неодноразово засуджувався за корисливі злочини; злочини, у вчиненні яких він підозрюється, вчинив після звільнення з місць позбавлення волі; вчинені ним злочини, передбачені ч.3 ст.185 та ч.3 ст.297 КК України є тяжкими, за які законом передбачені покарання у виді позбавлення волі відповідно на строк до 6 та 7 років; підозрюваний не працює та не має постійного джерела доходу, не одружений, що свідчить про те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення і запобігти цим ризикам шляхом застосування до нього більш м’яких запобіжних заходів не можливо.

В судовому засіданні по розгляду клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 прокурор та слідчий обгрунтували необхідність його задоволення наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: запобігання спробам: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; 2) вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки злочини, передбачені ч.3 ст.185 та ч.3 ст.297 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 відносяться до тяжких і санкціями зазначених частин статтей встановлено покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк до 6 та 7 років відповідно; гр-н ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні вказаних злочинів після звільнення з установи відбування покарання, не має міцних соціальних зв’язків, не працює, не має зареєстрованого місця проживання. Підтримали клопотання та вважали його таким, що підлягає до задоволення з вище викладених підстав.

В судовому засіданні по розгляду клопотання слідчого підозрюваний ОСОБА_2 не заперечував проти обрання стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Суду пояснив, що розуміє наслідки обрання стосовно нього даного запобіжного заходу, пов’язані, зокрема, з позбавленням його свободи пересування на власний вибір.

В судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання слідчого про обрання стосовно його підзахисного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки проти цього не заперечує сам підозрюваний, а позиція захисника та його підзахисного має бути узгодженою.

Дослідивши клопотання слідчого та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення підозрюваного, його захисника, думку прокурора, слідчого, приходжу до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно постанови прокурора від 28.03.2019 року матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях №1201912029000012 від 24.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, №12019120290000037 від 07.03.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.297 КК України; №12019120290000043 від 22.03.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України; №12019120290000046 від 22.03.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України; №12019120290000047 від 22.03.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.297 КК України; - об’єднані в одне провадження, яке зареєстроване в Єдиному рєстрі досудових розслідувань під №12019120290000012 (а.п.1-4, 58).

25.04.2019 року гр-ну ОСОБА_2 відповідно до ст.278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні зазначених вище кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 та ч.3 ст.297 КК України, шляхом вручення йому особисто письмового повідомлення про підозру (а.п.39-41).

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, крім іншого, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення. Відповідно до ч.2 цієї статті, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

У відповідності до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей; вагомість наявних доказів, якими обгрунтовуються відповідні обставини тощо.

Відповідно до ч.1, п.5 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди України під час розгляду справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерела права, а відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у п.63 рішення від 18.02.2010 року в справі «Гарькавий проти України» (заява № 25978/07), зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до п.п.1, 3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

При цьому п.3 ст.5 Конвенції також передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання.

Крім того, вирішуючи питання про наявність підстави застосування запобіжного заходу, передбаченої ч.2 ст.177 КПК України, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої термін «обгрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення (п.175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, заява № 42310/04).

Також Європейський суд з прав людини в п.51 рішення у справі «Летельє до Франції» від 26 червня 1991 року (заява №12369/86) зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув’язнення як виключну міру протягом певного часу.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

В матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які переконують слідчого суддю у тому, що підозрюваний ОСОБА_2 міг вчинити злочини, передбачені ч.3 ст.185 КК України, санкція за вчинення яких передбачає покарання від 3 до 6 років позбавлення волі, та злочини, передбачені ч.3 ст.297 КК України, санкція за вчинення яких передбачає покарання від 4 до 7 років позбавлення волі, і висунута підозра є обгрунтованою, що підтверджується сукупністю досліджених слідчим суддею доказів, зібраних у ході досудового розслідування, а саме: заявою представника потерпілого приватно-орендного сільськогосподарського підприємства агрофірма «Сагайдацька» від 24.01.2019 року про вчинення крадіжки зерна кукурудзи та металевих предметів з приміщення олійниці підприємства (а.п.5); заявою гр-нки ОСОБА_12 від 21.03.2019 року про викрадення чавунної плити та сталевого листа з плити пічного опалення з домоволодіння ОСОБА_6 (а.п.9); протоколом допиту представника потерпілого приватно-орендного сільськогосподарського підприємства агрофірма «Сагайдацька» від 11.03.2019 року (а.п.11); протоколом допиту потерпілої ОСОБА_13 від 18.03.2019 року (а.п.12); протоколом допиту потерпілого ОСОБА_14 від 20.03.2019 року (а.п.13); протоколом допиту потерпілої ОСОБА_15 від 20.03.2019 року (а.п.14); протоколом допиту потерпілої ОСОБА_16 від 20.03.2019 року (а.п.15); протоколом допиту потерпілої ОСОБА_17 від 27.03.2019 року (а.п.16); протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 від 27.03.2019 року (а.п.17); протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 11.03.2019 року (а.п.18-19); протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 14.03.2019 року (а.п.20-21); протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 22.03.2019 року (а.п.22); протоколом допиту свідка Ґава О.В. від 22.03.2019 року (а.п.23-24); протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 22.03.2019 року (а.п.25-26); протоколом допиту свідка ОСОБА_21 від 22.03.2019 року (а.п.27); протоколом огляду місця події (приміщення олійниці приватно-орендного сільськогосподарського підприємства агрофірма «Сагайдацька») від 24.01.2019 року (а.п.28-29); протоколом огляду місця події від 24.01.2019 року (а.п.30-31); протоколом огляду місця події від 11.03.2019 року (а.п.32); протоколом огляду місця події від 13.03.2019 року (а.п.33); протоколом огляду місця події від 20.03.2019 року (а.п.34); протоколом огляду місця події від 21.03.2019 року (а.п.35); протоколом огляду місця події від 21.03.2019 року (а.п.36); висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 12.04.2019 року за №980/19-27 (а.п.37); висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 16.04.2019 року за №1383/1473-1474/19-27 (а.п.38).

При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_2 лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про застосування до нього запобіжного заходу, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу в органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Зокрема, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року (заява № 9627/81) Суд вказав, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України за різними кваліфікуючими ознаками (крадіжка, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення), тобто у вчиненні умисних злочинів проти власності, за які законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, та у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.297 КК України (наруга над могилою та незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, вчинені з корисливих мотивів та повторно), тобто у вчиненні умисних злочинів проти моральності, за які законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до семи років позбавлення волі. Відповідно до положень ч.4 ст.12 КК України вказані злочини класифікується як тяжкі.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на рід інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (п.106 рішення від 8 лютого 2005 року у справі «Панченко проти Росії», заява № 45100/98). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов’язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв’язками та усіма видами зв’язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (п.58 рішення від 04 жовтня 2005 року у справі «Бекчиєв проти Молдови, заява №9190/03).

З огляду на викладене, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше засуджувався, в тому числі, за вчинення умисних тяжких злочинів проти власності з відбуттям призначеного покарання у виді позбавлення волі, однак знову підозрюється у вчиненні умисних тяжких злочинів після звільнення з кримінально-виконавчої установи відкритого типу по закінченню строку покарання, що безпосередньо підтверджується дослідженими слідчим суддею доказами, а саме: довідкою про притягнення до кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_2 №19031453223775943799 від 31.01.2019 року (а.п.46-47), довідкою про звільнення, виданою гр-ну ОСОБА_2 про те, що останній відбував покарання в установі Державної кримінально-виконавчої служби з 12.11.2013 року по 11.10.2017 року та звільнений згідно ухвали Балаклійського районного суду Харківської області від 03.10.2017 року на підставі ст.4 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року (а.п.48) та свідчить про схильність підозрюваного до вчинення злочинів.

Слідчим суддею шляхом опитування підозрюваного ОСОБА_2 та дослідженням матеріалів, доданих до клопотання, встановлено, що останній не працює, не одружений, власної сім’ї не має, не являється інвалідом, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не має також на утриманні малолітніх дітей та (або) неповнолітніх чи непрацездатних осіб, за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає без реєстрації (а.п.49-51).

За таких обставин, вирішуючи питання необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя зазначає, що відповідно до приписів ст.ст.132, 177, 178, 194 КПК України, слідчим доведено існування обґрунтованої підозри щодо можливості вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 та ч.3 ст.297 КК України; необхідність забезпечення особистої участі підозрюваного під час проведення досудового розслідування з метою забезпечення його дієвості виправдовує відповідний ступінь втручання у його права і свободи; наявними є ризики, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_2, який суспільно-корисливою працею не займається, постійного місця роботи та власної сім’ї не має, підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, та ч.3 ст.297 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 7 років, з метою уникнення покарання, яке може бути призначене у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, може: 1) здійснити спробу переховуватися від органів досудового розслідування, а з урахуванням неодноразового повторного вчинення підозрюваним ОСОБА_2 умисних тяжких злочинів після звільнення з кримінально-виконавчої установи закритого типу по відбуттю строку покарання у виді позбавлення волі та кількості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких на протязі незначного проміжку часу з 22.01.2019 по 19.03.2019 року він підозрюється, також 2) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Тому для запобігання вказаним ризикам, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, передбачених ст.2 КПК України, зокрема, у захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, та який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, слідчий суддя вважає виправданим застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_2 тримання під вартою та неможливість запобігання вище зазначеним ризикам шляхом застосування до підозрюваного більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, що з урахуванням особи підозрюваного, відсутності постійного місця роботи та міцних соціальних зв’язків, не забезпечить в повній мірі його належну процесуальну поведінку під час кримінального провадження та запобігання ризикам, передбаченим п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, про необхідність та доцільність застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, який зможе дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим та прокурором під час розгляду клопотання, що виключає можливість застосування до ОСОБА_2 більш м’якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

За змістом п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно практики Європейського суду з прав людини застава необхідна лише тоді, коли існують підстави тримання під вартою (п.139 рішення від 12.03.2009 року у справі «ОСОБА_22 проти Росії», заява №15217/07). Влада має визначати з однаковою ретельністю як розмір застави, так і необхідність продовження тримання особи під вартою (п.39 рішення від 03 листопада 2009 року у справі «Пьотр Осух проти ОСОБА_10», заява №30028/06). Розмір застави має бути належним чином обгрунтовано у рішенні, яке встановлює заставу (п.п.15, 30 та 31 рішення від 03 липня 2008 року у справі «Георгієва проти Болгарії», заява №16085/02). За певних обставин небезпідставним також буде взяття до уваги суми збитку, що ставиться обвинуваченому в провину (п.п.81, 92 рішення від 28 вересня 2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії», заява №12050/04»).

З огляду на зазначені правові норми, з урахуванням розміру майнової шкоди, завданої потерпілим, майнового стану підозрюваного, даних про його особу та наявності підстави для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд визначає суму застави у тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 57630 грн. 00 коп., з покладенням на обвинуваченого в разі внесення застави обов’язків, передбачених п.п.1, 2, 3 та 4 ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 обчислюється з моменту взяття під варту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 310,369, 372 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчогослідчого відділення Устинівського відділення поліції Долинського відділу поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_1 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 та ч.3 ст.297 КК України, задоволити.

Обрати стосовно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 та ч.3 ст.297 КК України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з 18 години 45 хвилин 25 квітня 2019 року.

Строк дії даної ухвали закінчується о 18 годині 45 хвилин 23 червня 2019 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_2 розмір застави в сумі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 57630 (п’ятдесят сім тисяч шістсот тридцять) гривень 00 копійок.

Застава може бути внесена за наступними реквізитами: отримувач: ТУ ДСА України в Кіровоградській області; код отримувача: 26241445; банк отримувача: ДКСУ м.Київ; код банку отримувача: 820172; розрахунковий рахунок 37312037002505.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_2 покладаються обов’язки на строк в два місяці:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019120290000012 від 24.01.2019 року, за винятком участі у слідчих (процесуальних) діях.

У разі нез’явлення ОСОБА_2 за викликом до слідчого, суду без поважних причин чи неповідомлення ним про причини своєї неявки або порушення інших покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору, а також вирішується питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_2.

Копію ухвали невідкладно направити до Державної установи «Миколаївського слідчого ізолятора» (вул.Лагерне Поле, буд.№5 м.Миколаїв, поштовий індекс 54030).

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Устинівського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_23