Ухвала суду № 81423577, 25.04.2019, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/13225/18

Провадження № 1-кп/727/51/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого судді Слободян Г.М.

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

за участю сторони обвинувачення: прокурора Данилко Р.С.

за участю сторони захисту: захисника в інтересах обвинуваченого: ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщенні Шевченківського районного суду м. Чернівці клопотання прокурора Данилко Р.С. про продовження терміну дії застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190, ч.2 ст. 190 КК України, - В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці на розгляді знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018260040002308 від 30 вересня 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190, ч.2 ст. 190 КК України.

Прокурором Данилко Р.С. в судовому засіданні заявлено письмове клопотання, із врученням його копії обвинуваченому, про продовження застосованого судом до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 діб.

Мотивує доводи клопотання тим, що ОСОБА_3 обвинувачується за ч. 3 ст. 190 КК України та ч. 2 ст. 190 КК України. Вважає, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів, не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, продовжують мати місце ризик вчинення нових кримінальних правопорушень; ризик переховування у разі перебування на волі, обвинуваченого від суду, зважаючи на тяжкість покарання що загрожує ОСОБА_3 В,В. і з урахуванням того, що на території м. Чернівців і області останній, ні тимчасового ні постійного місця поживання не має, те, що обвинувачений може впливати на потерпілих з метою зміни ними показів наданих в суді, а тому, просить в установленому законом порядку продовжити застосований до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з"явидися будучи належним чином повідомленими про день, час і місце розгляду справи суду надали заяви про завершення судового розгляду у їх відсутність.

Сторона захисту, обвинувачений ОСОБА_3 і в його інтересах захисник ОСОБА_6 відповідно просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора і вважали, що саме альтернативний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_3

Заслухавши доводи клопотання прокурора, доводи захисника в інтересах обвинуваченого та думку останнього, суд зважає на наступне. Судом установлено, що на підставі ухвали слідчого судді від 10.10.2018 року було під час досудового розслідування кримінального застосовано відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном дії до 06.12. 2018 року.

Статтею 331 КПК України регламентовано, що під час судового розгляду, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Обвинувачений ОСОБА_3 в залі суду підтвердив отримання ним в установленому законом порядку копії клопотання прокурора.

Частиною 3 ст. 331 КПК України визначено, що незалежно від наявності клопотань, суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до сплину двомісячного строку, з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд, своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

При вирішенні клопотання щодо продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 60 діб, суд вважає, що продовжують мати ризик переховування обвинуваченого від суду, його впливу на потерпілих, а також і щодо інших осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, прізвища та адреси місця проживання яких ОСОБА_3 відомі; - суд зважає на те, що у разі перебування на волі ОСОБА_3, незважаючи на надання потерпілими показів впливатиме на них з метою їх зміни, вчинятиме інші кримінальні правопорушення з огляду на те, що ОСОБА_3 на території міста Чернівців і області постійного місця проживання він не має, офіційно не працює, не має сім»ї. Отже, відсутність майнового стану в сукупності із вищеозначеними ризиками свідчать про не стійкі соціальні зв»язки обвинуваченого, з врахуванням того, що ОСОБА_3 було пред»явлено підозру і щодо вчиненню інших злочинів; при цьому судом звертається увага на те, що обставини регламентовані ст. 177, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України є реальними і дієвими.

Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013 року "Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України" роз»яснив, що при вирішенні питання доцільності застосування (продовження) тримання обвинувачених під вартою, судам належить враховувати тяжкість покарання, що загрожує їм, та наявність або відсутність у них постійного місця проживання тощо.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури,встановленої законом. Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній зазначив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту. Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «К.Г. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Окрім наведеної практики Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу і на рішення ЄСПЛ від 09 жовтня 2014 року у справі "Чанаєв проти України", згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обгрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення…. та рішення в справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 р. п. 79, яким акцентовано увагу судів на те, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обгрунтованою, не можна вирішувати абстрактно, воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти…

Підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 В,В., не вбачає; будь-яких обставин, з посиланням на докази, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено.

Строк утримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою не виходить за межі визначені КПК України та є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих пп. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу. Термін дії застосованого до ОСОБА_3 запобіжного заходу спливає 09.05.2019р.. Згідно ч.3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов»язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов»язків передбачених цим Кодексом.

Суд вважає, що для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов’язків, визначених КПК України, слід визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 134470 грн. (сто тридцять чотири тисяч чотириста сімдесяти грн..), яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Чернівці МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області, рахунок 37319021008745. Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали. У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов’язки: прибувати за кожною вимогою до суду; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора і суду; - повідомляти прокурора, суд про зміну місця свого проживання. При цьому, роз’яснити обвинуваченому ОСОБА_3, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор (№33)» та після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа «Чернівецький слідчий ізолятор (№33)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти. У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі ОСОБА_3 зобов’язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 176-178, 183, 193-194, 199, 331, 369-372, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити термін дії застосованого до ОСОБА_3, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 24 червня 2019 року.

Для забезпечення виконання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 обов’язків, визначених КПК України, визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 134.470 грн. (сто тридцять чотири тисяч чотириста сімдесяти грн..), ка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Чернівці МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області, рахунок 37319021008745. Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі протягом дії ухвали. У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов’язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання. Термін дії обов’язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 24.06. 2019 року.

Роз’яснити ОСОБА_3, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор (№33)» та після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор (№33)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити усно і письмово суд і прокурора. У разі внесення застави та з моменту звільнення, ОСОБА_3 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі останній зобов’язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

В задоволенні клопотання (усно заявленого) захисником ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту – відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та направити до ДУ Чернівецький слідчий ізолятор № 33.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Слободян Г.М.