Вирок № 81422770, 25.04.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/1548/19

Номер провадження 1-кп/629/321/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Ткаченко О.А.,

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

прокурора Мазур М.С.,

обвинуваченої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження №12019220380000235 від 22.02.2019 року, яке надійшло з Лозівської місцевої прокуратури Харківської області 04.04.2019 року, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не заміжньої, не працюючої, маючої на утриманні малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5/4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судимої:

- 22.03.2019 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.185 ч.1 КК України до 240 годин громадських робіт,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, -

встановив:

14.02.2019 року, приблизно о 14-00 год., ОСОБА_2, перебуваючи в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, з метою забрати борг у свого знайомого ОСОБА_4, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, не реагуючи на заперечення матері останнього - ОСОБА_5, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілій та бажаючи їх настання, відкрито заволоділа телевізором марки «Philips» моделі «29РТ9521/12» вартістю 803,33 грн. та ефірним ресивером «Wоrld Vision Т56» вартістю 178,67 грн., які належали ОСОБА_5 З місця злочину зникла, викраденим розпорядилась, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 982 гривні.

Обвинувачена ОСОБА_2 винною себе визнала повністю, у вчиненому щиро розкаялась та в судовому засіданні дала показання, що дійсно вчинила інкримінований їй злочин: 14.02.2019 року приблизно о 14-00 год. вона пішла до свого знайомого ОСОБА_4, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 з метою забрати борг, двері їй відчинила матір ОСОБА_4 - ОСОБА_5, яка і впустила її до квартири, перебуваючи у квартирі, вона вирішила в рахунок боргу забрати телевізор марки «Philips» та ефірний ресивер «Wоrld Vision Т56», оскільки вважала, що ці речі належать ОСОБА_4, при цьому ОСОБА_5 їй говорила, що це майно належить їй.

Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з’явилась, надала заяву, в якій просила дане кримінальне провадження розглядати за її відсутності, не заперечувала проти розгляду справи в порядку ст.349 ч.3 КК України, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не має, наполягала на призначенні їй покарання в межах санкції ст.186 ч.2 КК України (а.с.35).

Враховуючи зізнавальні показання обвинуваченої ОСОБА_2, а також те, що іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, учасники судового провадження розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченої, дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченої, матеріалів, що підтверджують судові витрати по справі та місцезнаходження речових доказів.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_2 повністю доведена, її дії суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Суд вважає, що спосіб вчинення кримінального правопорушення, ступінь здійснення злочинного наміру та послідовність дій обвинуваченої ОСОБА_2 свідчать про спрямованість умислу на відкрите незаконне та безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченої або її виправдання, суд не вбачає.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею злочину, що відповідно до ч.4 ст.12 КК України, вона вчинила злочин, що відноситься до категорії тяжких злочинів.

Дослідженням даних про особу обвинуваченої ОСОБА_2 встановлено, що вона судима 22.03.2019 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.185 ч.1 КК України до 240 годин громадських робіт, має середню освіту,не працює, не заміжня, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, має статус малозабезпеченої сім’ї та отримує соціальну допомогу, за місцем проживання характеризується формально позитивно, з 2014 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога з приводу синдрому залежності від опіоїдів, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, згідно висновку, викладеного в досудовій доповіді про обвинувачену у кримінальному провадженні, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства – середній, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе, та не становить високої небезпеки для суспільства (а.с.40-49).

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом’якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_2, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні покарання обвинуваченій, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за вчинене, сприяв виправленню обвинуваченої та запобігав вчиненню нових злочинів.

З урахуванням обставин, які пом'якшують покарання, відсутністю обставин, що обтяжують покарання, ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин вчинення злочину, даних про особу обвинуваченої та її відношення до вчиненого, враховуючи висновок органу пробації, викладений в досудовій доповіді, а також позицію потерпілої, з врахуванням принципу справедливості, суд призначає покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті 186 ч. 2 КК України та приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства з застосуванням ст.75 КК України з встановленням іспитового строку, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Підстав для застосування ст.ст.69,69-1 КК України суд не вбачає.

Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_2 вчинила кримінальне правопорушення до постановлення вироку Лозівським міськрайонним судом Харківської області від 22.03.2019 року.

Відповідно до ст.70 ч.4 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу. При складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з відповідного співвідношення, зазначеного в ч.1 ст.72 КК України.

Суд враховує, що одному дню позбавлення волі, відповідно до ч.1 ст.72 КК України, відповідають вісім годин громадських робіт, в зв’язку з чим суд призначає остаточне покарання на підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.03.2019 року, більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченої на користь держави витрати на залучення експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру для проведення судової товарознавчої експертизи №6/576СЕ-19 від 06.03.2019 року в сумі 715 грн.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України: телевізор марки «Philips» моделі «29РТ9521/12» та ефірний ресивер «Wоrld Vision Т56», які згідно розписки знаходяться на зберігання у потерпілої ОСОБА_5 – повернути ОСОБА_5

Керуючись ст.ст.100,124,370,373,374 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_2 винуватою у пред’явленому обвинуваченні за ч.2 ст.186 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.70 ч.4 КК України, з урахуванням ч.1 ст.72 КК України, призначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.03.2019 року, більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком, у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нових злочинів та виконає покладені на неї судом обов’язки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №6/576СЕ-19 від 06.03.2019 року в сумі 715 грн., перерахувавши їх на р/р №31116115020005, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, МФО 899998, код доходів 24060300, отримувач платежу УК Слобідський/м.Харків Слобідський/24060300, стягувач платежу - держава.

Речові докази: телевізор «Philips» моделі «29РТ9521/12», ефірний ресивер «Wоrld Vision Т56»– повернути ОСОБА_5

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку – після постановлення ухвали апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Суддя О.А.Ткаченко