Ухвала суду № 81422546, 25.04.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/2272/19

н/п 1-кп/640/588/19

УХВАЛА

"25" квітня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді Чередник В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук А.О..

прокурорів Курченко І.Г., Гусєвої Т.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018220480005003 від 23.11.2018 р., №12019220490000243 від 18.01.2019 р., №12018220470003954 від 13.07.2018 р. по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3 б. 235 кв.119,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,-

встановив:

У провадженні суду знаходяться вказані кримінальні провадження.

В судовому засіданні прокурор Курченко І.Г. заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , враховуючи ризики, передбачені п.1,2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України та те, що застосування жодного із більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого не може запобігти ризикам, які існують, а також просив суд врахувати ступень тяжкості інкримінованих злочинів та прийняти до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під варту не відпали, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, обвинувачений не працює, раніше судимий за вчинення аналогічних злочинів, може вплинути на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечував, просив змініти йому міру запобіжного заходу на іншу, не пов’язану з ізоляцією від суспільства, просив відпустити його на деякий час додому, у зв’язку зі смертю батька, також посилався на свій стан здоров’я та наявність тяжких захворювань.

Відповідно до ст. 331 ч.3 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_2, суд враховує наявність ризиків, передбачених п.1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: можливість ОСОБА_1 переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити речові докази по кримінальним провадженням, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цих кримінальних провадженнях, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також оцінюючи сукупність обставин передбачених в ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у скоєні кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується, враховуючи, ті обставини, що обвинувачений не працює та не має офіційних джерел існування, застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливе, а тому, суд продовжує строк тримання під вартою ОСОБА_2 до 60 днів, тобто до 22 червня 2019 р.

Суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув’язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв’язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Так, суд бере до уваги, відносно ОСОБА_1 в якості альтернативного запобіжного заходу було застосовано заставу.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, наявність чотирьох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов’язків, передбачених КПК України, в розмірі, який відповідає 20/ двадцяти/ прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 38420 грн. (20х 1921 грн. =38420 грн.).

Суд вважає, що саме такий розмір застави буде достатнім для забезпечення виконання обвинувачним покладених на нього обов'язків.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 331, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без змін - у вигляді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 60 днів, тобто до 22 червня 2019 р.

Визначити суму застави ОСОБА_1 в розмірі 38 420 /тридцять вісім тисяч чотириста двадцять/ грн, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (одержувач: ТУДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249; МФО банку: 820172, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: 37318098006674 (справа № 640/2272/19 , 1-кп/640578/19/14, призначення платежу - запобіжний захід) до спливу терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_2 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1наступні обов'язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із м. Харкова без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Чередник В.Є.