Рішення № 81420480, 25.04.2019, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4343/17

Провадження № 2-а/345/8/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.04.2019 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі :

головуючого – судді Мигович О.М.

секретаря судового засідання Бабійчук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Калуші справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

позивач – ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, у якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у проведені перерахунку належної йому пенсії із врахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення, асаме – індексації грошового забезпечення, одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні; зобов’язати ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із врахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення, асаме – індексації грошового забезпечення, одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні починаючи з 05.11.2015 року та виплачувати її в подальшому до втрати права на таку пенсію.

Свої вимоги обґрунтовує тим, щощо він являється пенсіонером МВС України. З листопада 2015 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до положень ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Проте при обчисленні пенсії позивачу відповідачем не враховано індексації грошового забезпечення, одноразової матеріальної допомоги на вирішенні соціально-побутових питань та на оздоровленння, одноразової грошової допомоги при звільненні.

22.11.2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахунку пенсії із врахуванням одноразової вихідної допомоги при звільненні, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення. Проте, відповідач відмовив позивачу у здійсненні такого перерахунку листом від 24.11.2017 р. № 1135/Ц-15. Позивач вважає таку відмову неправомірною та такою, що суперечить нормам чинного законодавства а тому просить адміністративний позов задовольнити.

Згідно ухвали Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08.06.2018року провадження в даній справі зупинено до набрання законної сили рішення Верховного Суду у справі №522/2738/17, провадження в якій відкрито ухвалою Верховного Суду № Пз/9901/1/18 від 30.01.2018.

Ухвалою Верховного Суду від 26.06.2018 справу № 522/2738/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Одеського обласного військового комісаріату про зобов'язання вчинити певні дії, передано на розгляд ОСОБА_2 Верховного Суду.

За результатами розгляду справи по суті позовних вимог (№522/2738/17, провадження № 11-80апп18), Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову від 06.02.2019.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень дану постанову у повному обсязі оприлюднено 05.03.2019.

Ухвалою суду від 26.03.2019 поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії.

ОСОБА_1 подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити в його відсутності, просив позов задоволити із наведених у ньому підстав.

Згідно з поданим 19.01.2018 відзивом на позов, відповідач ОСОБА_2 управління ПФУ в Івано-Франківській області просить відмовити в задоволенні адміністративного позову з наведених у відзиві підстав.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що що ОСОБА_1 являється пенсіонером та отримує пенсію відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позивач 22.11.2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахунку пенсії із врахуванням одноразової вихідної допомоги при звільненні, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення. Проте, відповідач відмовив позивачу у здійсненні такого перерахунку листом від 24.11.2017 р. № 1135/Ц-15 - (а.с.12).

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон №2262-XII), Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон № 2011-XII) постановою Кабінету Міністрів України Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей № 393 від 17 липня 1992 року (далі - Постанова №393) в редакція, чинних на момент виникнення спірних відносин.

Пунктом шостим статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального звязку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначаються Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року № 2262-XII.

Даний закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у звязку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частини третьої статті 43 цього Закону, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

Аналогічний перелік видів грошового забезпечення, з яких обчислюються пенсії міститься і в Постанові Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" №393 від 17.07.1992 року. Зокрема, відповідно до пункту 7 даної Постанови, пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:

відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Відповідно до пункту 6 Постанови №393, пенсії, які призначаються особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, обчислюються із суми грошового забезпечення, що виплачується таким особам або виплачувалося державним службовцям, працівникам навчальних, медичних закладів, науково-дослідних установ Міністерства внутрішніх справ або Національної поліції з числа колишніх працівників міліції, які станом на день опублікування Закону України Про Національну поліцію проходили службу в органах внутрішніх справ та мали календарну вислугу не менше пяти років і продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їх територіальних органах, закладах та установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України Про державну службу, а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах Міністерства внутрішніх справ або Національної поліції - на будь-яких посадах на день звільнення із служби, а звільненим із служби до набрання чинності Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб - із суми грошового забезпечення, установленого для відповідних категорій військовослужбовців, поліцейських, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ на день набрання чинності таким Законом.

Суд зазначає, що стаття 43 Закону №№ 2262-XII є спеціальною нормою, якою визначено заробіток (грошове забезпечення), який враховується для обчислення розміру пенсії, призначеної згідно цього Закону.

Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать:посадовий оклад, оклад за військовим званням,процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Як вбачається з матеріалів справи, саме ці види грошового забезпечення були враховані при призначенні ОСОБА_1 пенсії вислугу років.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеногостаттею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції ОСОБА_2 палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 06.02.2019, справа №522/2738/17, адміністративне провадження № 11-806апп18.

Зважаючи на викладене вище, відсутні підстави для включення до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, компенсації за невикористану відпустку, одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплата яких здійснювалася не щомісячно, оскільки вказані виплати не входять до встановленого частиною 3 статті 43 Закону Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб переліку видів грошового забезпечення.

Таким чином позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до восьмого апеляційного адміністративного суду, що включає Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Рівненську та Тернопільську область з місцезнаходженням у місті Львові шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний термін з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий: