Рішення № 81419837, 11.04.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/10122/18

Провадження № 2/185/1351/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2019 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді – Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання – Андрухової Ю.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу ЄУ № 185/10122/18 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька залізниця» про стягнення заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2018 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька залізниця» в якій позивач просить стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» на свою користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.08.2016 року по 24.11.2018 року в сумі 198 952 грн. 80 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.08.2016 року на підставі наказу № 238/Н-М від 03.08.2016 року позивач був звільнений за п.5 ст. 36 КЗпП України з Державного підприємства «Донецька залізниця» з посади заступника начальника відділу будівельно-монтажних робіт. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.10.2018 року стягнуто з Державного підприємства «Донецька залізниця» на користь позивача заборгованість по заробітній платі у сумі 14210,47 грн., з яких заборгованість за липень 2016 року- 10181,38 грн., за серпень 2016 року – 4029,09 грн. Рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі підлягає негайному виконанню, але не більше ніж за один місяць. Середній заробіток з відрахуванням обов’язкових платежів становить 3038,03 грн. Станом на 28.11.2018 з позивачем не здійснено розрахунок із виплати заробітної плати, тому позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.08.2016 року по 24.11.2018 року в сумі 198 952 грн. 80 коп.

Ухвалою суду від 15.01.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у вищевказаній справи та призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомлення сторін.

В судове засідання позивач, представник позивача не з'явилися, позивач надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав, не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив, відзиву не подав.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали цивільної справи, вважає що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1ст. 5 ЦПК).

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом.

Суд на підставі ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Судом встановлено, що згідно записів в трудовій книжці серія АР №170171 на ім’я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі наказу № 1622 Н-а від 09.12.2013 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, призначений заступником начальника служби будівельно-монтажних робіті цивільних споруд за переведенням з Донецького будівельно-монтажного експлуатаційного управління ДП «Донецька залізниця». Наказом № 238/Н-м від 03.08.2016 року ОСОБА_1 16.08.2016 звільнений в зв'язку з переведенням до структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України, (а.с. 8).

Відповідно до копії заочного рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.10.2018 року, яке набрало законної сили 02.11.2018 року, стягнуто з Державного підприємства «Донецька залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 14 210 грн 47 коп., з яких: заборгованість за липень 2016 року – 10181,38 грн, заборгованість за серпень 2016 року 4029,09 грн.

Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, обов’язок із проведення з працівником розрахунку покладається на роботодавця незалежно від прохання працівника про вказану плату. Стаття 117 КЗпП України застосовується у разі несвоєчасної виплати належних працівнику від підприємства сум незалежно від наявності клопотання працівника про таку виплату.

Оформивши звільнення позивача та видавши йому трудову книжку, відповідач свій обов’язок із проведення з працівником розрахунку не здійснив, а тому є підстави для застосування до відповідача відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, передбачену ст. 117 КЗпП України.

Станом на 11.04.2019 день розгляду справи, інформації та відповідних доказів щодо сплати позивачу заборгованості по заробітній платі добровільно, чи на виконання рішення суду, від сторін не надійшло.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку з затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звільнено 16.08.2016 року.

День звільнення позивача, відповідно до положень п. 2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року, є останнім днем його роботи.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до архівної довідки структурного підрозділу Регіональна філія «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» від 05.05.2017 року за вих. № 2023-5/21-р, в особових рахунках обчислення заробітної плати робітника управління ДП «Донецька залізниця» за 2016 рік, які знаходяться у секторі архіву господарського відділу структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», значиться ОСОБА_1 на посаді заступника начальника служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд з окладом 6033,00 грн. Згідно особового рахунку ОСОБА_1 в 2016 році нараховано: за липень місяць – 10181 грн.38 коп., за серпень місяць – 4029 грн. 09 коп.

З розрахункових листів заробіної плати працівника ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1) ДП "Донецька залізниця" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01074970) за червень 2016 року: нарахована заробітна плата -4238,11 грн., відпрацьовані години - 159, норма годин - 159, дні - 20/10, за липень 2016 року: нарахована заробітна плата - 10334,28 грн., відпрацьовані години - 168, норма годин - 168, дні - 21/10,

Середній заробіток становить: заробітна плата за два за останні 2 календарні місяці роботи (червень, липень 2016 року): (4238,11грн. +10181,38грн.)/(159 годин+168 години)= 14419,49 грн/ 327 годин= 44,10 грн. на годину – середньогодинний заробіток, що еквівалентно середньоденній заробітній платі 352,80 грн (44,10 грн/год * 8 год).

Робочих днів у періоді затримки з 17.08.2016 (наступний день після звільнення) року по 24.11.2018 року: всього – 569 робочих днів.

Викладене приводить суд до висновку, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.08.2016 року по 24.11.2018 року (в межах позовних вимог) становить: 352,80 грн/день х 569 робочих днів = 200743,20 грн.

Відповідно до ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

На основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв’язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, з урахуванням позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.08.2016 по 24.11.2018 року, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог, а саме про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 198952,80 грн. (в межах позовних вимог).

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статями 10,11,12,13, 141, 212, 258-259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька залізниця» про стягнення заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні – задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця», код ЄДРПОУ: 01074957, юридична адреса: 83000, м. Донецьк, (Ворошиловський район) вул. Артема, буд.68, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.08.2016 року по 24.11.2018 року в розмірі 198952 (сто дев'яносто вісім дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. 80 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця», код ЄДРПОУ: 01074957, юридична адреса: 83000, м. Донецьк, (Ворошиловський район) вул. Артема, буд.68, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. С. Зінченко