Рішення № 814190, 16.07.2007, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" липня 2007 р.

Справа № 15/344

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Дочірнього підприємства „Райз-Агросервіс” м. Дубно, Рівненської області

до відповідача: Дочірнього підприємства „Агрофірма Старооситянська” с. Стара Осота, Олександрійського району, Кіровоградської області

про стягнення 134357 грн. 34 коп.

Представники сторін:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 47031 грн. 36 коп. боргу за отриманий товар по договору від 16.03.04р., 44522 грн. збитків, 8848 грн. 06 коп. пені, 20410 грн. 32 коп. 48 % річних. В письмовій заяві від 12.05.06р. позивач збільшив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача 47031 грн. 36 коп. заборгованості за отриманий товар, 44522 грн. 57 коп. збитків, 8848 грн. 06 коп. пені за період з 02.10.04р. по 26.09.05р., 33955 грн. 35 коп. 48 % річних за період з 01.11.04р. по 03.05.06р. В судове засідання представники сторін не з’явились, про причини неявки не повідомили. Відповідач подав письмове клопотання від 16.07.07р. про відкладення розгляду справи з метою витребування додаткових документів. Подане клопотання свідчить про те, що відповідач належним чином сповіщений про час і місце розгляду справи, але не скористався своїм процесуальним правом направити свого представника для участі в судовому засіданні.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

Вивчивши матеріали справи господарський суд з’ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами укладений договір поставки на умовах товарного кредиту від 16.03.04р. За умовами договору постачальник / позивач / зобов’язується передати у власність покупця / відповідача / продукцію виробничо-технічного призначення / надалі товар /, а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору. Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю, порядок та термін оплати вартості товару, інші умови погоджені сторонами – визначені в специфікації / додатки № 1 та № 1а /, які є невід’ємною частиною договору. Товар отриманий покупцем у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, визнається товарним кредитом. За користування товарним кредитом, покупець сплачує на користь постачальника проценти. Строк користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем отримання товару покупцем та закінчується днем, в який згідно договору підлягає оплаті остання сума відстроченого платежу. Термін, в який нараховується та сплачуються проценти – 1 листопада року, в якому товар отриманий покупцем. Договір підписаний представниками сторін та посвідчений печатками підприємств.

В додатку № 1а від 16.03.04р. визначена кількість та ціна товару, який підлягає передачі по договору від 16.03.04р. Додаток підписаний представниками сторін і посвідчений печатками підприємств.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона / продавець / передає або зобов’язується передати майно / товар / у власність другій стороні / покупцеві /, а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно / товар / і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На виконання умов договору позивач по накладній № 23-0110 від 16.03.04р. на підставі довіреності від 16.03.04р. поставив відповідачу 25 літрів Раксілу на суму 7019 грн. 62 коп.; по накладній № 23-0270 від 15.04.04р. на підставі довіреності від 15.04.04р. поставив 120 літрів Фронт”єру Оптіма на суму 16194 грн. 67 коп.; по накладній № 23-0376 від 28.04.04р. на підставі довіреності від 28.04.04р. поставив 7,8 кг Карібу і 170 літрів Бетанал Експерт на суму 65830 грн. 84 коп. Всього позивач поставив відповідачу товар на суму 89045 грн. 13 коп.

Стаття 534 ЦК України визначає, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов’язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов’язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Аналогічні положення стосовно зарахування сплачених покупцем на користь продавця грошових коштів, у разі їх недостатності, передбачені пунктом 2.12 договору від 16.03.04р.

Відповідач 01.11.04р. частково оплатив отриманий товар в сумі 50000 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку наданою позивачем.

З врахуванням порушення відповідачем строку розрахунку за отриманий товар, зарахування сплачених коштів в порядку передбаченому ст. 534 ЦК України і пункту 2.12 договору від 16.03.04р. в погашення основного боргу позивачем зараховано 42013 грн. 77 коп. Таким чином, сума основного боргу відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 47031 грн. 36 коп. / 89045 грн. 13 коп. – 42013 грн. 77 коп. = 47031 грн. 36 коп. /.

Частиною 5 ст. 225 ГК України передбачено, що сторони господарського зобов’язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов’язання чи строків порушення зобов’язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов’язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов’язань визначений законом.

Пунктом 7.4 договору визначено, що покупець / відповідач / відшкодовує збитки, завдані постачальнику / позивачу / невиконанням або неналежним виконанням зобов’язань по цьому договору. Сторони встановлюють розмір збитків постачальника в твердій сумі: 50 процентів вартості товару. Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку (штраф).

З врахуванням суми на яку поставлений товар 89045 грн. 13 коп., сума збитків – 50 процентів вартості товару, становить 44522 грн. 56 коп.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.5 договору сторони визначили, що у випадку прострочення виконання грошових зобов’язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, покупець сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 48 процентів річних з простроченої суми.

Сума 48 % річних за період з 01.11.04р. по 03.05.06р. становить 33955 грн. 35 коп.

Згідно зі ст. ст. 546, 547, 549 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється в письмовій формі.

Неустойкою / штрафом, пенею / є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Аналогічні положення стосовно стягнення пені містяться в ст. ст. 230 – 231 ГК України.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості товару та/або процентів за користування товарним кредитом, сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі 0,3 відсотка / але не більше подвійної облікової ставки НБУ / від суми боргу.

Частина 6 ст. 232 ГК України визначає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Тобто, з врахуванням ст. ст. 232, 343 ГК України пеня підлягає стягненню за шість місяців з 26.03.05р. по 26.09.05р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та її сума становить 4193 грн. 28 коп.

Відповідач не надав власний розрахунок збитків, пені та річних.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Ухвалою суду від 10.03.06р. провадження по справі зупинялось до закінчення розгляду Дніпропетровським апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення господарського суду від 20.12.05р. по справі № 5/259, так як додатком до позовної заяви по справі № 5/259 є зокрема і накладна № 23-0376 від 28.04.04р., яка є підставою для стягнення заборгованості з відповідача по даній справі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.06р. ухвала господарського суду Кіровоградської області від 10.03.06р. залишена без змін, а апеляційна скарга позивача без задоволення.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.12.05р. по справі № 5/259 позовні вимоги задоволені повністю, з дочірнього підприємства агрофірма „Старооситянська” на користь дочірнього підприємства „Райз-Агросервіс” стягнуто 185729 грн. 01 коп. основного боргу та судові витрати по справі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.03.06р. по справі № 5/259 апеляційна скарга дочірнього підприємства агрофірма „Старооситянська” повернута заявнику без розгляду.

Постановою Вищого Господарського Суду України від 22.06.06р. по справі № 5/259 касаційна скарга дочірнього підприємства агрофірма „Старооситянська” залишена без задоволення, а ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.03.06р. без змін.

З тексту рішення суду від 20.12.05р. по справі № 5/259 вбачається, що по накладній № 23-0376 від 28.04.04р. стягнення відбувалось по позиціям 2, 5, 6 тобто: Лонтрел 300, 30 % в.р., 2,4Д ам. сіль, 68,5 в.р.; Тренд ПАР.

Позиції 3 і 4: Карібу, 50 % з.п.; Бетанал Експерт, які є предметом стягнення по накладній № 23-0376 від 28.04.04р. по справі № 5/259 не розглядались і стягнення по ним не відбувалось, а тому позиції 3 і 4 накладної № 23-0376 від 28.04.04р. розглядаються по даній справі – № 15/344.

Клопотання відповідача від 16.07.07р. про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, так як в матеріалах справи достатньо документів для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні і прийняття рішення. Питання про можливе процесуальне правонаступництво однієї із сторін, порядок здійснення якого визначений в ст. 25 ГПК України, може бути вирішено в подальшому окремим процесуальним документом.

Також, господарський суд не може не звернути увагу на те, що по даній справі відповідачем двічі оскаржувались ухвали суду від 27.03.07р. і від 22.05.07р. про поновлення провадження у справі, які взагалі не підлягають оскарженню. Ухвалами Вищого Господарського Суду України від 25.04.07р. і від 15.06.07р. в прийнятті касаційних скарг відповідача було відмовлено.

На підставі ст. ст. 47-1, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 225, 230 – 232, 343 ГК України, ст. ст. 526, 534, 546, 547, 549, 625, 655, 692 ЦК України, ст. ст. 25, 32 – 34, 43, 44, 47-1, 49, 75, 82 – 85, 116, 117 ГПК України господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства „Агрофірма Старооситянська” с. Стара Осота, Олександрівського району, Кіровоградської області рахунок 260083011299 в Ощадбанку м. Кіровоград МФО 323475 код ЄДРПОУ 32427722 на користь дочірнього підприємства „Райз-Агросервіс” м. Дубно вул. Тараса Бульби 6 Рівненської області рахунок 26006012817099 в АКБ „Укрексімбанк” м. Київ МФО 322313 код ЄДРПОУ 30213384 – 47031 грн. 36 коп. боргу, 44522 грн. 56 коп. збитків, 4193 грн. 28 коп. пені, 33955 грн. 35 коп. 48 % річних, 1297 грн. 02 коп. сплаченого державного мита, 113 грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

В задоволенні решти позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.

Суддя