Рішення № 81416477, 24.04.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/160/18

Провадження № 2/521/407/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2019 року Малиновський районний суд міста О деси в складі:

головуючого судді - Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Кіліян О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення частини виплачених грошових коштів за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення частини виплачених грошових коштів за кредитним договором, в якому вказувала, що вона з 28.01.2006р. по 24.10.2013р. перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. В період шлюбу 07.03.2007р. між нею та ПАТ «Райффайзен банк Аваль» було укладено кредитний договір №014/0014/82/71269, згідно умовам якого вона отримала кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 17340 дол. США та зобов`язалася належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, сплатити відсотки за користування кредитом, комісії згідно тарифів банку та виконати всі інші зобов`язання в порядку та в строки, визначені договором.

Кредитні кошти були використані в інтересах сім`ї, а саме - на ремонт житлового будинку по АДРЕСА_1 , який є об`єктом спільної сумісної власності.

З 07.03.2007р. по 24.10.2013р. вони оплачували кредит за спільні сімейні кошти. З моменту розлучення за усною домовленістю з відповідачем вони дійшли згоди, що погашення кредиту буде здійснюватися за його кошти та відповідач зобов`язався перераховувати кошти для погашення кредиту позивачу на картковий рахунок, оскільки за діючим законодавством внесення коштів до каси може здійснюватися лише позичальником або представником за довіреністю. Як стверджувала позивач, в період з 24.10.2013р. по 15.08.2014р. позивач сплачувала кредит та відсотки за особисті кошти, а в період з 16.08.2014р. по 31.10.2017р. кошти на погашення кредиту нею не вносилися у зв`язку з тяжким матеріальним становищем. У зв`язку з виниклою заборгованістю ПАТ «Райффайзен банк Аваль» звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до неї про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, який ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07.10.2015р. було залишено без розгляду.

30.10.2017р. позивач отримала листа ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в якому зазначалося, що на дату направлення листа заборгованість перед банком складає 4673,81дол. США - заборгованість за сумою кредиту, 2211,39дол.США - заборгованість за відсотками, а всього - 6885,20 дол. США. Разом з тим банком запропоновано скористатися пропозицією щодо врегулювання проблемної заборгованості та здійснити погашення боргу наступним чином: до 30.10.2017р. внести суму на тіло кредиту в розмірі 2000 дол. США, до 31.11.2017р. внести суму кредиту по тілу в розмірі 2000 дол. США. В листі банку було зазначено, що у разі погашення зазначених сум в розмірі 4000дол.США до 30.11.2017р. включно банк здійснить часткове прощення боргу в розмірі 2192дол.США, скасує пеню та штрафи.

Зазначені умови були позивачем виконані, про що свідчать довідка ПАТ «Райффайзке Банк Аваль», квитанції та платіжні доручення. 30.11.2017р. позивачем також сплачено на користь банку судовий збір в сумі 1576,19грн., який залишився невідшкодованим в результаті залишення позову без розгляду. 01.12.2017р. позивач внесла залишок заборгованості за кредитом в сумі 726,79дол.СШП та повністю погасила заборгованість за кредитом, про що банком їй видано довідки, вартість яких складає 400грн.

В подальшому позивач в усному порядку зверталася до відповідача з проханням відшкодувати частину сплачених нею коштів, оскільки кредит брався в інтересах сім`ї а саме на ремонт житлового будинку по АДРЕСА_1 , який є об`єктом спільної сумісної власності, оскільки набутий відповідачем в період шлюбу за кредитні кошти, однак відповідач відмовився відшкодувати позивачу частину сплачених нею коштів посилаючись на те, що він не є боржником за цим договором.

Посилаючись на норми Цивільного та Сімейного кодексів України, позивач вказувала на те, що оскільки кредитні кошти спільною сумісною власністю, а отже вона та відповідач мають спільне зобов`язання за кредитним договором, однак вона за особисті кошти сплатила заборгованість в сумі 6135,29дол.США, просила стягнути з відповідача на її користь половину цієї суми, а саме 3062,64 дол.США, що еквівалентно 85709грн.86коп, сплачену на користь банку частину суми судового збору в розмірі 788грн. та сплачену на користь банку частину суми в розмірі 200грн. за отримання довідки про операції за кредитом.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити, при цьому зазначали, що заборгованість, частину якої вони просять стягнути з відповідача, була сплачена позивачем саме в 2017 році та за інший період позивач не ставить питання про стягнення заборгованості з відповідача.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, оскільки вважає його недоведеним.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка, суд прийшов до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається що сторони перебували у шлюбі з 28.01.2006р., про що свідчить копія свідоцтва про одруження (а.с.5)

В період шлюбу 07.03.2007р. між позивачем та ПАТ «Райффайзен банк Аваль» було укладено кредитний договір №014/0014/82/71269, згідно умовам якого вона отримала кредит на споживчі цілі у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 17340дол.США на строк до 07.03.2017р. та зобов`язалася належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, сплатити відсотки за користування кредитом, комісії згідно тарифів банку та виконати всі інші зобов`язання в порядку та в строки, визначені договором. (а.с.7-15)

Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 24.10.2013р. шлюб між сторонами розірвано (а.с.6)

У зв`язку з виниклою заборгованість за вказаним кредитним договором 06.05.2015р. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до Приморського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 27.05.2015р. відкрито провадження у даній справі. (а.с.36)

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 07.10.2015р. зазначений позов було залишено без розгляду. (а.с.37)

Листом ПАТ «Райффазен Банк Аваль» від 30.10.2017р. позивача повідомлено про те, що станом на 30.10.2017р. заборгованість за кредитним договором №014/0014/82/71269 від 07.03.2007р. складає: 4673,81дол.США - заборгованість за сумою кредиту, 2211,39дол.США - заборгованість за відсотками, а всього - 6885,20 дол.США. Разом з тим банком запропоновано скористатися пропозицією щодо врегулювання проблемної заборгованості та здійснити погашення боргу наступним чином: до 30.10.2017р. внести суму на тіло кредиту в розмірі 2000 дол.США, до 31.11.2017р. внести суму кредиту по тілу в розмірі 2000 дол.США. В листі банку було зазначено, що у разі погашення зазначених сум в розмірі 4000дол.США до 30.11.2017р. включно банк здійснить часткове прощення боргу в розмірі 2192дол.США, скасує пеню та штрафи. В цьому листі також зазначено, що часткове спрощення боргу відбудеться при обов`язковому підписанні договору про часткове прощення заборгованості встановленого зразка після сплати суми судових витрат у розмірі 1576,19грн. та після внесення зазначеної вище суми заборгованості за тілом кредиту. (а.с.22)

Згідно довідки ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 12.12.2017р. виданої на ім`я ОСОБА_1 , заборгованість за кредитним договором №014/0014/82/71269 від 07.03.2007р. відсутня. (а.с.31)

Як вбачається з квитанцій, які надані позивачем та які містять підпис позивача, за період з 01.11.2017р. по 01.12.2017р. включно нею було сплачено 4726,79дол.США.(а.с.24-29)

Крім того, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 1576,19грн., як того вимагав банк у листі від 30.10.2017р., та 400грн. за надання довідки про відсутність заборгованості (а.с.26,32).

Інших доказів сплати суми, яку позивач просить стягнути з відповідача, суду не надано.

Відповідно до ст.61,ч.ч.2,4 ст.65 Сімейного кодексу України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Сторонами не оспорюється, що кредитні кошти були використані на ремонт житлового будинку по АДРЕСА_1 , який є об`єктом спільної сумісної власності сторін.

Згідно ст.ст.533, 544 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов`язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.

Допитана в якості свідка ОСОБА_4 , яка є матір`ю відповідача, пояснила, що з січня по вересень 2014 року погашення кредиту здійснювалося саме нею за кошти, які їй надсилав та давав відповідач і на квитанціях за цей період стоїть її підпис.

Таким чином, оскільки позивачем частково доведено сплату саме нею частини кредитних коштів в сумі 4726,79 дол.США, стягненню з відповідача підлягає сума 2363,40дол.США, тобто Ѕ від сплаченої позивачем суми кредитних коштів. Також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 788,10грн. (1/2 частина від сплати позивачем судового збору в сумі 1576,19грн. за подання ПАТ «Райффайзен банк Аваль» позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, який було в подальшому залишено без розгляду) та 200грн. за оплату довідки ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 12.12.2017р. про відсутність заборгованості за кредитним договором №014/0014/82/71269 від 07.03.2007р.

Що стосується посилань відповідача на те, що саме за його грошові кошти його матір`ю погашалася кредитна заборгованість за період з січня 2014р. по червень 2014р. суд зазначає, що позивачем не заявлялося вимог щодо стягнення грошових коштів за вказаний період, а тому ці посилання є безпідставними.

Крім того, відповідачем не надано доказів того, що він 01.11.2017р. передав у відділенні банку 1500 дол.США, які вона внесла в касу банку, а дублікат квитанції від 01.11.2017р. на суму 2000 дол.США з підписом позивача не може слугувати доказом сплати відповідачем коштів по кредиту в сумі 1500 дол.США.

Суд роз`яснює відповідачу його право на звернення до суду з відповідним позовом про стягнення частини сплачених коштів за кредитним договором №014/0014/82/71269 від 07.03.2007р. за період з січня 2014р. по вересень 2014р.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 2363,40дол.США - суми погашеного кредиту, 788,10грн - оплата частини сплаченого судового збору та 200грн. - оплата за видачу довідки. В задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовляє за недоведеністю.

У зв`язку з тим, що позивач є інвалідом 2-ї групи, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 640грн,46грн. (2363,40додл.США х 26,68грн. :1% = 630,56грн. + (788,10грн. +200грн. х 1% =9,90грн.) = 640,46грн.)

Керуючись ст. ст.533, 544 Цивільного кодексу України, ст.ст.61, 65 Сімейного кодексу України, ст.ст. 76-78, 83, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення частини виплачених грошових коштів за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 09.11.2005р. Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 08.12.2006р. Шевченківським ВМ Приморського РВ УМВС України в Одеській області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) суму виплачених грошових коштів за погашення кредиту в розмірі 2363 (дві тисячі триста шістдесят три)дол..США 40центів, судовий збір в сумі - 788 (сімсот вісімдесят вісім)грн..10коп.та 200грн. - оплата за видачу довідки.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 09.11.2005р. Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок)грн..46коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 25 квітня 2019 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН