Ухвала суду № 81415798, 24.04.2019, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа №: 486/327/19 Провадження № 2-к/486/1/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді - Франчук О. Д.

при секретарі Коршак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області клопотання ОСОБА_1 про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення суду Бобруйського району і міста Бобруйська Могильовської області від 05.06.2018 року про стягнення суми безпідставного збагачення і державного мита з ОСОБА_2 , ,

В С Т А Н О В И В:

15.02.2019 року на адресу суду надійшло від Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області клопотання ОСОБА_1 про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення суду Бобруйського району і міста Бобруйська Могильовської області від 05.06.2018 року про стягнення суми безпідставного збагачення і державного мита з ОСОБА_2.

ОСОБА_2 22.03.2019 року направив заперечення проти задоволення даного клопотання, в якому зазначив, що рішення суду Бобруйського району і міста Бобруйська Могильовської області від 05.06.2018 року вважає незаконним, оскільки 18.05.2016 року вже ухвалювалось аналогічне рішення між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав та ОСОБА_1 вже зверталась до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області з клопотання про визнання цього рішення та надання дозволу на його виконання на території України. Однак ухвалою суду від 28.03.2017 року їй було відмовлено у задоволенні клопотання і вказана ухвала не оскаржувалась. Крім того він вважає себе не належним відповідачем, тому що відповідачем у справі повинен бути його син ОСОБА_3 , в інтересах якого і укладалась угода зі стягувачкою. Просить відмовити у задоволенні клопотання (а.с. 18-19).

В судове засідання сторони не з`явились. ОСОБА_2 перед початком судового засідання звернув письмову заяву, в якій просить розглянути справу без його участі.

Вирішуючи питання про надання дозволу на виконання зазначеного рішення суд виходить з наступного.

Згідно положень ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право», в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних виробництвах в частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Статтею 51 Конвенції «Про правову допомогу та правові відносни по цивільним, сімейним та кримінальним справа» підписаної країнами- учасницями СНД в м. Мінську 22 січня 1993 року, передбачено, що кожна з Договірних Сторін на умовах, передбачених цією Конвенцією, визнає і виконує наступні рішення, винесені на території інших Договірних Сторін: а) рішення установ юстиції по цивільних і сімейних справах, включаючи затверджені судом мирові угоди по таких справах і

нотаріальні акти у відношенні грошових зобов`язань (далі - рішень).

Пунктом 12) постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання та виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, винесених в порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» визначено, що клопотання про визнання і виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає в певних ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити в останніх будь-які зміни.

Згідно ч.1 ст. 462 ЦПК України, рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язкове якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 465 ЦПК України, клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або відповідно до міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником). Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України.

На даний час між Україною та Республікою Білорусь діє Угода про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992 року. (Дата набуття чинності для України: 19.12.1992 року).

Згідно ст. 7 цієї Угоди Держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав взаємно визнають і виконують рішення компетентних судів, що вступили в законну силу. Рішення, винесені компетентними судами однієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав, повинні бути виконані на території інших держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав. Рішення, винесені компетентним судом однієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав в частині звернення стягнення на майно відповідача, підлягають виконанню на території іншої держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав органами, призначеними судом або визначеними законодавством цієї держави.

Згідно ст. 8 зазначеної Угоди виконання рішення відбувається за клопотанням зацікавленої Сторони. До клопотання додаються: належним чином завірена копія рішення, про примусове виконання якого порушено клопотання; офіційний документ про те, що рішення вступило в силу, якщо це не випливає з тексту самого рішення; докази про повідомлення іншої Сторони про процес; виконавчий документ.

Стягувачем до клопотання додано належним чином завірену копію рішення, про примусове виконання якого порушено клопотання; офіційний документ про те, що рішення вступило в силу; відомості про те, що на території Республіки Білорусь рішення не виконувалося, докази про повідомлення іншої Сторони про процес. Зокрема, стягувачем надані відомості про те, що боржник був своєчасно повідомлений належним чином, про що свідчить підтвердженян про вручення документа.

За таких обставин рішення підлягає виконанню на території України.

Відповідно до ст. 54 Конвенції, клопотання про визнання і дозвіл примусового виконання рішень, передбачених у статті 51, розглядаються судами Договірної Сторони, на території якої повинне бути здійснене примусове виконання.

Суд, що розглядає клопотання про визнання і дозвіл примусового виконання рішення, обмежується встановленням того, що умови, передбачені цією Конвенцією, дотримані. У випадку, якщо умови дотримані, суд виносить рішення про примусове виконання.

Порядок примусового виконання визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої повинне бути здійснене примусове виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 78 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, рішення іноземних судів (судів іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, цього та інших законів України, якщо визнання та виконання таких рішень передбачено міжнародними договорами України або за принципом взаємності.

Згідно ч. 8 ст. 467 ЦПК України, якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

Частиною 1 ст. 92 ЦК України визначено, що законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Таким чином, стягувана з боржника в білоруських рублях сума підлягає перерахунку в гривню за курсом Національного Банку України на день ухвалення рішення суду.

Станом на 24.04.2019 року Національний Банк України встановив офіційний курс національної валюти відносно білоруського рубля - 12.77 грн., відповідно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню (36 480.08х12.77) = 465 850.62 грн. та державне мито (150х12.77) = 1 915.50 грн..

Керуючись ст.ст. 462-470 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення суду Бобруйського району і міста Бобруйська Могильовської області від 05.06.2018 року про стягнення суми безпідставного збагачення і державного мита з ОСОБА_2 , задовольнити.

Надати дозвіл на виконання на території України рішення суду Бобруйського району і міста Бобруйська Могильовської області від 05.06.2018 року про стягнення з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ,) 36 480.08 білоруських рублів, що станом на 24.042019 року за офіційним курсом НБУ 12.77 грн. за 1 рубль, складає 465 850 (чотириста шістдесят п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень 62 коп. та державне мито 150 білоруських рублів, що складає 1 915 (одна тисяча дев`ятсот п`ятнадцять) гривень 50 коп..

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Южноукраїнський міський суд протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Суддя Южноукраїнського

міського суду О.Д. Франчук