Постанова № 81414778, 24.04.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1386/19

Провадження № 1-кс/487/3000/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2019 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва - Боброва І.В., за участю секретаря судового засідання Батишевої Г.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання захисників підозрюваного ОСОБА_1 - адвокатів Іванової Парасковії Василівни, Чернеги Василя Миколайовича про часткове скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

11.04.2019 року Іванова П.В. та Чернега В.М. звернулися до суду із клопотанням, в якому просили частково скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва Бобровою І.В. від 26.02.2019 у справі №487/1386/19, провадження №1-кс/487/1524/19 в частині накладення арешту на майно ОСОБА_1 , а саме грошові кошти в сумі 3 000 (три тисячі) грн., купюрами номіналом по 200 гривень у кількості 15 штук, техпаспорт на автомобіль марки «Toйoта Каріна», 1992 року випуску, червоного кольору, серія НОМЕР_1 ; посвідчення водія серія НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 ; банківська картка «Приватбанк» НОМЕР_3 , яка дійсна до грудня 2019 року; банківська картка «Приватбанк» НОМЕР_4 , яка дійсна до січня 2020 року, пластикова картка об`єднання учасників АТО на ім`я ОСОБА_1 .

Вимоги клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.02.2019 року накладено арешт на майно, яке було вилучене в ході особистого обшуку ОСОБА_1 .. Враховуючи те, що слідчим суддею було накладено арешт також на майно, яке необхідно ОСОБА_1 у повсякденному житті, та яке не є предметом інкримінованого йому правопорушення, необхідно скасувати ухвалу слідчого судді від 26.02.2019 року в частинні накладення арешту на вищезазначені речі.

Заявники до судового засідання не з`явилися, адвокат Чернега В.М. надав до суду заяву про розгляд справи без участі заявників та їх підзахисного ОСОБА_1 , вимоги клопотання підтримав, просив про їх задоволення.

Слідчий до судового засідання не з`явився, надав до суду лист, в якому зазначив, що не заперечує проти часткового задоволення клопотання адвокатів та зняття арешту з технічного паспорту на автомобіль ОСОБА_1 , водійського посвідчення на його ім`я та картки учасника АТО. Крім того, зазначив, що інше майно, зазначене у клопотанні не підлягає поверненню підозрюваному, у зв`язку з тим, що санкція інкримінованої ОСОБА_1 . статті передбачає конфіскацію майна.

Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді від 26.02.2019 року, задля забезпечення збереження як речового доказу накладено арешт на майно, вилучене в ході особистого обшуку під час затримання ОСОБА_1 , а саме, зокрема: грошові кошти в сумі 3 000 (три тисячі) грн., купюрами номіналом по 200 гривень у кількості 15 штук, техпаспорт на автомобіль марки «Toйoта Каріна», 1992 року випуску, червоного кольору, серія НОМЕР_1 ; посвідчення водія серія НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 ; банківська картка «Приватбанк» НОМЕР_3 , яка дійсна до грудня 2019 року; банківська картка «Приватбанк» НОМЕР_4 , яка дійсна до січня 2020 року, пластикова картка об`єднання учасників АТО на ім`я ОСОБА_1 .

У своєму листі від 24.04.2019 року №03/07-3736-19 слідчий заперечує проти зняття арешту з майна ОСОБА_1 , а саме: коштів в сумі 3 000 (три тисячі) грн., купюрами номіналом по 200 гривень у кількості 15 штук, банківської картки «Приватбанк» НОМЕР_3 , яка дійсна до грудня 2019 року та банківська картка «Приватбанк» НОМЕР_4 , яка дійсна до січня 2020 року, посилаючись на те, що за вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 передбачена санкція - конфіскація майна, а отже, застосування арешту на зазначене майно необхідне для забезпечення можливості такої конфіскації.

Частиною 1 ст. 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається з матеріалів справи, стороною захисту доведено, що правова підстава арешту майна ОСОБА_1 , а саме: техпаспорта на автомобіль марки «Toйoта Каріна», 1992 року випуску, червоного кольору, серія НОМЕР_1 ; посвідчення водія серія НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 ; банківської картки «Приватбанк» НОМЕР_3 , яка дійсна до грудня 2019 року; банківської картки «Приватбанк» НОМЕР_4 , яка дійсна до січня 2020 року, пластикової картки об`єднання учасників АТО на ім`я ОСОБА_1 відпала, оскільки слідчим не доведено, що зазначене майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні.

Крім того, слідчим не надано доказів, які б підтверджували приналежність банківських карток саме підозрюваному ОСОБА_1 , а також жодної інформації про картковий рахунок її власника.

Що стосується грошових коштів в сумі 3 000 (три тисячі) грн., купюрами номіналом по 200 гривень у кількості 15 штук, які сторона захисту просила повернути ОСОБА_1 , суд не вбачає підстав для задоволення клопотання в цій частині, оскільки санкція за вчинене кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 передбачає конфіскацію майна.

У зв`язку з чим, суд вважає, що таке обмеження права власності, на теперішній час, є розумним та співрозмірним із завданням кримінального провадження, що відповідає також і практиці ЄСПЛ. Так, в рішенні «Раймондо проти Італії», скарга 12954/87 , 22 лютого 1994року ЄСПЛ зазначив: " п.27. …арешт, поза сумнівом, застосували як проміжковий захід, що має забезпечити - в разі - необхідності - подальшу конфіскацію майна, яке вважають імовірно результатом незаконної діяльності. Такий захід виправданий і не можна стверджувати, що накладення арешту на цій стадії провадження було непропорційне поставленій меті".

Враховуючи вищевказане, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення даного клопотання.

Керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисників підозрюваного ОСОБА_1 - адвокатів Іванової Парасковії Василівни, Чернеги Василя Миколайовича про часткове скасування арешту майна - задовольнити частково.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.02.2019 року на техпаспорт на автомобіль марки «Toйoта Каріна», 1992 року випуску, червоного кольору, серія НОМЕР_1 ; посвідчення водія серія НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 ; банківську картку «Приватбанк» № НОМЕР_3 , яка дійсна до грудня 2019 року; банківську картку «Приватбанк» № НОМЕР_4 , яка дійсна до січня 2020 року, пластикову картку об`єднання учасників АТО на ім`я ОСОБА_1 - скасувати.

В іншій частині клопотання залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя І.В.Боброва