Рішення № 81412953, 19.04.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/34060/18

2-2099/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2019 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Трофимчук К.О.

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів» про стягнення індексації заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати,

в с т а н о в и в:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДП «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів» про стягнення індексації заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати.

Свої вимоги мотивує тим, що з 29 березня 2012 року працював в ДП «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів» на посаді ведучого інженера електроніки (наказ від 29 березня 2012 року № 32/к).

02 червня 2014 року він був звільнений за власним бажанням.

Наказом № 36/к від 03 червня 2014 року був прийнятий на роботу на постійній основі.

15 січня 2018 року він був звільнений на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, про що відповідачем виданий наказ № 6/к від 15 січня 2018 року.

З довідки ДП «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів» № 261/бух від 10 липня 2018 року вбачається, що заборгованість по заробітній платі станом на 18 червня 2018 року становить 89571 гривню 21 копійку.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києві від 18 жовтня 2018 року стягнуто з ДП «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів» на його користь 89571 гривню 21 копійку заробітної плати.

Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь:

- суму індексації заробітної плати в розмірі 24912 гривень 76 копійок;

- компенсацію за невиплачену заробітну плату в розмірі 34090 гривень 33 копійки;

- компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату в розмірі 10176 гривень 36 копійок.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києві від 03 січня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

04 лютого 2019 року позивач подав до суду клопотання про уточнення позовних вимог (а.с. 53-55), з якого вбачається, що він просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь:

- суму індексації заробітної плати в розмірі 24912 гривень 76 копійок;

- компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з її невиплатою в розмірі 34436 гривень 92 копійки;

- компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з затримкою термінів її виплати в розмірі 10176 гривень 36 копійок.

ДП «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів» позовну заяву з додатками отримало (а.с. 52), відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подало.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що наказом ДП «Київський науково-дослідний інститут «Гідроприладів» № 32/к від 29 березня 2012 року позивача було прийнято на посаду ведучого інженера електроніки.

Відповідно до наказу ДП «Київський науково-дослідний інститут «Гідроприладів» № 35/к від 02 червня 2014 року позивача було звільнено за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Наказом № 36/к від 03 червня 2014 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на постійній основі.

15 січня 2018 року позивач був звільнений на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, про що відповідачем виданий наказ № 6/к від 15 січня 2018 року.

При звільненні з ОСОБА_1 не був проведений повний розрахунок та належні йому кошти не були виплачені.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києві від 18 жовтня 2018 року стягнуто з ДП «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів» на користь ОСОБА_1 89571 гривню 21 копійку заробітної плати та 60990 гривень 48 копійок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (а.с. 7-12).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5 цієї статті визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач позовну заяву з додатками отримав, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

З позову вбачається, що під час його роботи на підприємстві при виплаті заробітної плати індексація не проводилась.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Заборгованість відповідача по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі складає 89571 гривню 21 копійку, що встановлено рішенням суду від 18 жовтня 2018 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Позивачем наданий суду розрахунок суми індексації заробітної плати, що відповідає вимогам закону (а.с. 13-15).

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 24912 гривень 76 копійок суми індексації заробітної плати.

Позивач також простить суд стягнути з відповідача компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з її невиплатою в розмірі 34436 гривень 92 копійки та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в сумі 10176 гривень 36 копійок.

Згідно зі ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 2, ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 затверджений Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.

Згідно з п. 4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Позивачем надані суду розрахунки компенсації втрати частини доходів, що відповідають вимогам закону (а.с. 20-23, 56-59).

З наданих розрахунків вбачається, що компенсація у розмірі 34436 гривень 92 копійки розрахована з суми нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, яка стягнута судовим рішенням, а саме у розмірі 89571 гривні 21 копійки.

Компенсацію у сумі 10176 гривень 36 копійок позивач просить стягнути за затримку виплати заробітної плати, яка була виплачена в іншому місяці, ніж була нарахована.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 34436 гривень 92 копійки компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з її невиплатою та 10176 гривень 36 копійок компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 88 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь держави підлягає 704 гривні 80 копійок судового збору.

Керуючись статтями 47, 115-117, 231, 232, 238 КЗпП України, ст. 1, ч. 1 ст. 2, ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», статтями 3, 4, 12, 13, 76-81, 178, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Державного підприємства «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів» (м. Київ, вул. Василя Сурікова, 3, код ЄДРПОУ 14310098) про стягнення індексації заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів» (м. Київ, вул. Василя Сурікова, 3, код ЄДРПОУ 14310098) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) 24912 гривень 76 копійок суми індексації заробітної плати, 34436 гривень 92 копійки компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з її невиплатою, 10176 гривень 36 копійок компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Стягнути з Державного підприємства «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів» (м. Київ, вул. Василя Сурікова, 3, код ЄДРПОУ 14310098) на користь держави 704 гривні 80 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: