Ухвала суду № 81412862, 08.04.2019, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2/759/4235/19

ун. № 759/5985/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 року Суддя Святошинського районного суду м. Києва П'ятничук І.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, перевіривши виконання вимог ст.ст.174-177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторська компанія «Гарант», ОСОБА_2, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватний нотаріус Татаринцева Євгенія Анатоліївни, Приватний нотаріус Коптєлова Оксана Ростиславівна, ОСОБА_7 про встановлення права власності, визнання правочину недійсним, застосування наслідків недійсності правочину та відновлення становища яке існувало до порушення права шляхом віндикаційної вимоги витребування нерухомості,-

ВСТАНОВИВ:

29.03.2019 р. до Святошинського районного суду м.Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторська компанія «Гарант», ОСОБА_2, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватний нотаріус Татаринцева Євгенія Анатоліївни, Приватний нотаріус Коптєлова Оксана Ростиславівна, ОСОБА_7 про встановлення права власності, визнання правочину недійсним, застосування наслідків недійсності правочину та відновлення становища яке існувало до порушення права шляхом віндикаційної вимоги витребування нерухомості.

Під час вивчення матеріалів вказаної позовної заяви було встановлено, що вони не відповідають вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст. 175-177 ЦПК України, оскільки позивач не зазначив обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.

Так, позивачем не викладено обґрунтування права вимоги до відповідачів, відповідно до норм матеріального права, а тому не визначено характер позову та не окреслено його предмет, який би характеризував те, на що спрямований позов, тобто які права порушені, якими діями відповідачів та як вони взаємопов'язані, тобто який характер мають правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачами саме з приводу даного спору, якими правовими нормами вони регулюються та чим передбачений такий шлях поновлення і яких саме порушених прав позивача, враховуючи, що ст. 16 ЦК України визначений перелік способів захисту порушених прав та інтересів осіб, а право на звернення до суду відповідно до ст. 5 ЦПК України притаманне лише особі, яка звертається за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивачем не визначені ні суть позовних вимог, ні їх правові підстави, що позбавляє можливості з'ясувати предмет спору та межі доказування.

Тому, згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача відповідачем, є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Позивачем до матеріалів справи надано оригінал квитанції від 28.03.2019 р. про сплату судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп.

Так, згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768, 40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (9605,00 грн.).

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768, 40 грн.).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 6 вказаного Закону, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

При цьому, судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі подання позову одним позивачем до кількох відповідачів (ч. 1 ст. 6 Закону).

Позивачем об'єднано в позовній заяві як вимоги майнового так і вимоги немайнового характеру.

Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір з урахуванням кількості заявлених вимог як майнового так і немайнового характеру та надати докази сплати судового збору (оригінал квитанції), який був сплачений саме за реквізитами для сплати судового збору за подання заяв до Святошинського районного суду м. Києва станом на день звернення позивача до суду із вказаним позовом, а саме: за наступними реквізитами: Отримувач коштів УК у Святош.р-ні/Святош.р-н ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37962074; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) ; Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача 31218206026009, Код класифікації доходів бюджету22030101; Призначення платежу*; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Святошинський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому, у разі неможливості самостійно надати докази, учасник справи вправі заявити відповідне клопотання про витребування доказів у відповідності до ст. 84 ЦПК України, якої визначені вимоги до клопотання про витребування доказів визначені ч. 2 ст. 84 ЦПК України, відповідно до яких у клопотанні повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано до матеріалів справи всіх наявних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, при цьому позивач в прохальній частині своєї позовної заяви просить витребувати документи, разом з тим, оскільки останніми не дотримано вимог щодо форми та змісту клопотання про витребування доказів, суд позбавлений можливості розглянути зазначені вимоги по суті та прийняти відповідне рішення.

За таких обставин, позивачу необхідно або надати відповідні докази, або надати клопотання про їх витребування відповідно до вимог, визначених ст. 84 ЦПК України.

Також, в прохальній частині позовної заяви позивач просить і вжити заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту, тоді як відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб);або місце ;проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Крім того, заява про забезпечення позову також повинна відповідно до ЗУ «Про судовий збір» оплачуватись судовим збором, чого і в даному виадку позивачем зроблено не було.

Згідно ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку про необхідність усунення вищевказаних недоліків та надання позивачу строку для їх усунення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 175, 177, 185, 293, 315 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторська компанія «Гарант», ОСОБА_2, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватний нотаріус Татаринцева Євгенія Анатоліївни, Приватний нотаріус Коптєлова Оксана Ростиславівна, ОСОБА_7 про встановлення права власності, визнання правочину недійсним, застосування наслідків недійсності правочину та відновлення становища яке існувало до порушення права шляхом віндикаційної вимоги витребування нерухомості - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачами ухвали суду.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя І.В.П'ятничук