Постанова № 81409790, 25.04.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.04.2019 Справа №607/7900/19

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Герчаківської О.Я.,

за участі секретаря судового засідання Лобач І.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 патрульної поліції в Тернопільській областіпро скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 067515 від 19 березня 2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 067515 від 19 березня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно постанови про адміністративне правопорушення серії ВР № 067515 від 19 березня 2019 року вбачається, що позивач 19 березня 2019 року о 19 год. 45 хв. в м. Тернополі керував автомобілем марки Volkswagen Touran, реєстраційний номер НОМЕР_1 без оригіналу прав водія, а з тимчасовим посвідченням, чим порушив п. п. 15.1, 2.1 (А) Правил дорожнього руху України. Даною постановою його притягнуто до адміністративної відповідності за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Як водій, позивач відзначається особливою уважністю та беззастережно дотримується всіх правил дорожнього руху, тому вважає, що вказана постанова є незаконною та необґрунтованою. У позивача при собі було тимчасове посвідчення прав водія, оригінал водійських прав знаходився в ОСОБА_3 патрульної поліції в Тернопільській області, про що інспектор знав особисто. Пішохода він пропустив і почав рух, коли вже поїхав автомобіль, який був перед ним.

З урахуванням викладеного позивач просить суд скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ВР № 067515 від 19 березня 2019 року, якою його притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., а провадження у справі – закрити.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 квітня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 067515 від 19 березня 2019 року.

09 квітня 2019 року на адресу суду надійшов письмовий відзив ОСОБА_3 патрульної поліції в Тернопільській областіна позов, у якому представник відповідача просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в повному обсязі. Додатково зазначає, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення серії BP № 067515 від 19 березня 2019 року, позивач 19 березня 2019 року о 19 год. 45 хв., керуючи автомобілем, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не надав перевагу в русі пішоходам, які знаходилися на пішохідному переході, а також не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП України. Після винесення оскаржуваної постанови, позивача ознайомлено з його змістом та надано копію. На місці зупинки працівниками патрульної поліції ОСОБА_1 пред’явив тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом серії ПК № 079568, виданий 04 грудня 2018 року. Таким чином, станом на 19 березня 2019 року позивач не мав права керувати транспортним засобом без посвідчення водія. У якості доказу на підтвердження заперечень представник відповідача долучила до матеріалів справи диск з фрагментами відеозаписів з автореєстратора патрульного автомобіля та з нагрудного відеореєстратора поліцейського, якими зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення та процес розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові, просив суд їх задовольнити. ОСОБА_1 вважає, що він не порушував Правил дорожнього руху, а оскаржувана ним постанова складена упереджено. Посвідчення водія в нього попередньо вилучили працівники поліції, оскільки в грудні 2018 року за його участі мала місце дорожньо-транспортна пригода, однак процедури їх повернення позивачу ніхто не пояснював, як і не роз’яснювали, що отриманий ним тимчасовий дозвіл має строк чинності. Вважає твердження відповідача про те, що він їздив без прав хибним, оскільки це стосується осіб, які взагалі не отримували водійських прав. Щодо тверджень працівників поліції, що він не пропустив пішоходів, ОСОБА_1 зазначив, що пішохідний перехід, про який зазначено у постанові, не освітлений, пішоходи не зупинились і не переконались, що рух по пішохідному переході буде безпечним, а тому є порушниками правил дорожнього руху. Він зупинив керований ним автомобіль за транспортним засобом, який рухався попереду, пішоходи пройшли, і він продовжив рух, однак через світло фар зустрічних авто та нічну пору доби ОСОБА_1 не побачив пішоходів на переході, які пройшли повз його транспортний засіб, не переконавшись, що це буде безпечно.

Представник відповідача ОСОБА_3 патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції в судовому засіданні проти позову заперечила, просила відмовити у його задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимісерії ВР № 067515 від 19 березня 2019 року, водій ОСОБА_1 19 березня 2019 року о 19 год. 45 хв., керуючи автомобілем «Volkswagen Touran», р.н. BO 8550 ВЕ, в м. Тернополі по проспекту С. Бандери, 36, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не надав перевагу в русі пішоходам, які знаходилися на пішохідному переході, а також не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги пунктів 15.1, 2.1 (А) Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП.

На підставі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно ч. 2 ст. 41 Закону України «Про дорожній рух» порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, чого в даному випадку інспектором дотримано не було (ст. 280 КУпАП).

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити відхилення інших доказів.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Диспозицією ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил дорожнього руху, зокрема за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).

В судовому засіданні судом проглянуто відеозапис із нагрудного відеореєстратора поліцейського DSJX300032_000032, а також відео з реєстратора поліцейського автомобіля, якими зафіксовано факт порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, а саме ненадання ним переваги у русі пішоходам на нерегульованому пішохідному переходів м. Тернополі по проспекту Ст. Бандери,36,а також керування позивачем транспортним засобом без посвідчення водія.

Відсутність у позивача водійських прав ним не заперечується, їх оригінал ОСОБА_1 отримав 20 березня 2019 року в ОСОБА_3 патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про що власноруч розписався на картці обліку адміністративного правопорушення. Тимчасовий дозвіл Серія ПК №079568 від 04 грудня 2018 року, термін дії якого не перевищує тримісячного терміну з часу тимчасового вилучення посвідчення водія, на час складення оскаржуваної постанови втратив чинність, а тому суд приходить до висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Суд вважає помилковими твердження ОСОБА_1 про те, що відсутність у нього посвідчення водія не є порушенням правил дорожнього руху, адже диспозиція ч. 1 ст. 126 КУпАП чітко вказує, на відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія. Тобто, покликання позивача на те, що законодавець мав на увазі осіб, що не отримували посвідчення водія, є хибними.

Крім того, суд звертає увагу на те, що п. 4.16. Правил дорожнього руху визначено, що пішохід має право на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а тому відхиляє твердження ОСОБА_1 про те, що пішоходи в цьому випадку самі порушили правила дорожнього руху.

Також суд враховує, що інспектор роти №1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП ОСОБА_4 на час складення відносно ОСОБА_1 ніс службу разом із ОСОБА_5 з 11.00 до 20.00 год., номер екіпажу 0401 (3328), що вбачається із Розставновки сил та засобів роти №3 батальйону ОСОБА_3 патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції з 08.00 19 березня 2019 року до 20.00 19 березня 2019 року, а тому мав повноваження на складення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Як вбачається з листа ОСОБА_3 патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції №2887/41/33-19 від 25 квітня 2019 року, відповідач на запит суду надав інформацію про те, що чинними законодавчими актами не регламентується обов’язковість увімкнення проблискових маячків синього кольору на службових автомобілях патрульної поліції під час здійснення патрулювання.

Разом з тим, суд звертає увагу, що позивач не притягується до адміністративної відповідальності за порушення п. 3.2. Правил дорожнього руху, а тому цей лист носить інформаційний, а не доказовий характер, та не оцінюється як доказ у виниклих між сторонами правовідносинах.

З огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є обґрунтованим, прийнятим з повним та всебічним з’ясуванням усіх обставин справи, а тому відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 067515 від 19 березня 2019 року.

На підставі ст. 55 Конституції України, ст.ст. 9, 22, 122, 126, 251, 258, 289, 293 КУпАП, та керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 067515 від 19 березня 2019 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач: ОСОБА_3 патрульної поліції в Тернопільській області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108646, місцезнаходження: вул. Котляревського, 24, м. Тернопіль.

Рішення суду складено та підписано 25 квітня 2019 року.

Головуючий суддяОСОБА_6