Рішення № 81409143, 12.04.2019, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3129/16-ц Провадження № 2/450/132/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2019 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді Кукси Д.А.

при секретарі Оленич О.І.

з участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про предмет спору з врахуванням уточнень : припинити право власності ОСОБА_2 на 1/3 ідеальну частину земельної ділянки, кадастровий № 4623688200:09:000:0319, площею 0, 0656 га, яка розташована на території Садово-городнього товариства «Черешня» Чишківська сільська рада Пустомитівського району Львівської області; виплатити на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за належну їй 1/3 частину земельної ділянки, кадастровий № 4623688200:09:000:0319, площею 0, 0656 га, яка розташована на території Садово-городнього товариства «Черешня» Чишківська сільська рада Пустомитівського району Львівської області у розмірі 56606, грн.. 34 коп., яка внесена ОСОБА_5 як судовий депозит; визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/3 ідеальну частину земельної ділянки, кадастровий № 4623688200:09:000:0319, площею 0, 0656 га, яка розташована на території Садово-городнього товариства «Черешня» Чишківська сільська рада Пустомитівського району Львівської області,-

суд постановив таке рішення:

підстава позову (позиція позивача): сторони є співвласниками земельної ділянки для колективного садівництва, -кадастровий номер 4623688200:09:000:0319, загальною площею 0.0656 га. що розташована на території Садово-городнього товариства «Черешня» Чишківської , сільської ради Пустомитівського району, Львівської області, яка належить їм на праві спільної часткової власності у наступних частках: 2/3 ідеальної частини; 1/3 ідеальної частини земельної ділянки - відповідачу. Право власності на спірну земельну ділянку виникло у сторін у зв'язку з спадкуванням за законом після смерті ОСОБА_6, який був батьком позивача, згідно рішення Пустомитівського районного суду у Львівській зеті у справі №2-1316/55/11 від 19.06.2014 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області по справі №1316/55/11 від 03.09.2015 року. Відповідно до п. З договору купівлі-продажу частки земельної ділянки від 29.06.2016 року: цільове призначення спірної земельної ділянки: 01.06 для колективного садівництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид використання: для колективного садівництва (згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4603639552016 від 22.06.2016 року); у використанні вказаної земельної ділянки встановлено обмеження щодо заборони змінювати цільове призначення без проекту зміни цільового призначення і згідно з Довідки про правовий статус, про обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку, виданої Відділом Держгеокадастру у Пустомитівському районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області №407 від 17.06.2016 року). З 2008 року - після смерті батька позивача - ОСОБА_6, вказана земельна ділянка перебуває виключно у володінні та користуванні відповідача, а позивач позбавлений можливості користуватись належною йому власністю. Позивач іншої земельної ділянки, крім частки у спірній земельній ділянці немає. Натомість, відповідач володіє на праві власності іншою земельною ділянкою у цьому ж садово-городньому товаристві «Черешня», а саме земельною ділянкою №44, орієнтовною площею 0.05 га. З врахуванням того, що: частка відповідача у праві власності на спірну земельну ділянку становить 1/3 та є незначною; належна відповідачу частка не може бути виділена в натурі без втрати цільового призначення - використання для колективного садівництва, тобто земельна ділянка є неподільним об'єктом; спільне володіння і користування спірною земельною ділянкою є неможливим через відносини, які склалися між сторонами спору; відповідач є власником іншої земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення садівництва на території СТ «Черешня» Чишківської сільської ради. Вирішити спір в інший спосіб є неможливим, так як відповідач відмовляється від мирного вирішення конфліктної ситуації, натомість у нього є інша земельна ділянка. Таким чином, припинення права власності відповідача на спірну земельну ділянку з виплатою відповідної компенсації не завдасть йому жодної шкоди та не позбавить можливості у майбутньому займатися веденням садівництва. Представник позивача судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила такі задоволити.

Позиція відповідача : відповідач та її представник в судовому засіданні заперечили, щодо задоволення позовних вимог з підстав зазначених запереченні та відзив на позовну заяву.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 надали суду покази, згідно яких позивач немає можливості користуватися спірною земельною ділянкою, оскільки нею користується відповідач.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

20.12.2016 року ухвала про відкриття провадження; 06.02.2017 року клопотання представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи; 08.02.2017 року клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи; 09.02.2017 року заперечення на позовну заяву; 20.03.2017 року заява представника позивача про допит свідків; 20.03.2017 року клопотання представника позивача про долучення доказів; 28.04.2017 року клопотання представника позивача про долучення доказів; 17.05.2017 року клопотання представника відповідача про доручення доказів; 13.06.2017 року клопотання представника відповідача про доручення доказів; 16.11.2017 року клопотання відповідача про ознайомлення з матеріалами справи; 16.11.2017 року заява позивача про збільшення позовних вимог; 16.11.2017 року клопотання відповідача про ознайомлення з матеріалами справи; 26.01.2018 року відзив відповідача на позовну заяву; 26.01.2018 року клопотання представника відповідача про доручення доказів; 26.01.2018 року клопотання від подача та її представника про призначення експертизи; 26.01.2018 року ухвала про призначення земельно-технічної експертизи; 11.06.2018 року лист ЛНДІСЕ про невиконання ухвали про призначення експертизи; 05.07.2018 року заява представника позивача про ознайомлення з матеріалами справи; 26.07.2018 року клопотання представника позивача порядку ст. 109 ЦПК України; 27.07.2018 року ухвала про призначення справи до судового розгляду; 16.10.2018 року заява представника відповідача про відкладення розгляду справи; 17.10.2018 року заява представника відповідача про відкладення розгляду справи; 20.03.2019 року клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи; 12.04.2018 року клопотання відповідача про доручення доказів.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 19.06.2014 року, у цивільній справі № 2-1316/55/11, окрім іншого за ОСОБА_2 та ОСОБА_4 визнано право власності по 1 / 3 ідеальній частині земельної ділянки площею 0,0656 га, яка розташована на території СТ “Черешня” Чишківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, яка належала ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 10.10.2002 року, серії ІІІ-ЛВ № 009349, виданого Чишківською сільською радою народних депутатів та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1779, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого 21.04.2008 року.

Відповідно до договору дарування посвідченого 29.06.2016 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі № 978, ОСОБА_10 подарував ОСОБА_4, 1 / 3 ідеальну частику земельної ділянки площею 0,0656 га, яка розташована на території СТ “Черешня” Чишківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

Судом встановлено, що сторони є співвласниками земельної ділянки, кадастровий № 4623688200:09:000:0319, площею 0, 0656 га, яка розташована на території Садово-городнього товариства «Черешня» Чишківська сільська рада Пустомитівського району Львівської області, позивачу ОСОБА_4 належить 2/3 ідеальної часини земельної ділянки, відповідачу ОСОБА_2, 1/3 ідеальна частина земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов’язків власник зобов’язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов’язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Частинами 1, 2 ст. 321 ЦК встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Частиною 1 ст.356 ЦК України визначено, що власність двох і більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч. 3 ст.358 ЦК учасники спільної часткової власності здійснюють свої права за їх згодою та можуть домовитись про порядок користування і володіння майном, яке перебуває у їх спільній власності.

Крім надання учасникам спільної часткової власності права встановлювати порядок користування і володіння спільним майном, законодавець надає їм також право на припинення права спільної власності (як свого, так іншого співвласника), яке є можливим у наступні способи: право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності на підставі ( ч. 1 ст. 364 ЦК України ); припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників на підставі ст.365 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 364 Цивільного кодексу України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Згідно частини 2 цієї ж статті якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У даному випадку має місце ситуація, коли один із співвласників згідний отримати грошову компенсацію замість своєї частки в спільному майні, а інша сторона має можливість виплатити у добровільному порядку, але не здійснює цього з будь-якої причини.

Іншим способом припинення права на частку в спільному майні є виплата одним співвласником іншому співвласнику відповідної грошової компенсації, що передбачений статтею 365 Цивільного кодексу України механізм. Так. відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Для забезпечення єдиної судової практики при застосуванні ст.365 ЦК України Верховним Судом України у постановах від 16.01.2012 року у справі №22-ц-2772/11 (провадження №6-81цс11), від 15.05.2013 року у справі №2/2312/325/11 (провадження №6-37цс13) та від 23.11.2016 року у справі №357/11232/14-ц (провадження № 6-1943цс16) висловлено наступну правову позицію, відповідно до якої для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої з обставин, передбачених п.1-3 ч. 1 ст.365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам власника та членам його сім’ї. При цьому, поняття заподіяння істотної шкоди є оціночним і його застосування повинно забезпечувати рівновагу між правами сторін у справі.

Вказані правові висновки підтримано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.12.2018 року у справі №908/1754/17 (провадження № 12-180гс18), у якій зазначено, що «припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі положень цієї статті можливе за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 Цивільного кодексу України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, а не за наявності всіх обставин, передбачених цією статтею, в їх сукупності, як про це зазначиш суди попередніх інстанцій».

Слід зазначити, що передбачений ст.365 ЦК України порядок припинення права на частку у спільному майні відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та судовій практиці Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», застосовуються національними судами як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4603639552016 від 22.06.2016 року цільове призначення спірної земельної ділянки: для колективного садівництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид використання: для колективного садівництва; згідно з Довідкою про правовий статус, про обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку, виданої Відділом Держгеокадастру у Пустомитівському районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області № 407 від 17.06.2016 року, у використанні вказаної земельної ділянки встановлено обмеження щодо заборони змінювати цільове призначення без проекту зміни цільового призначення; право власності на вказану земельну ділянку належало ОСОБА_6 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 18.06.2002 року та державного акту серії ІІ-ЛВ №009349 від 10.10.2002 року, який помер 21.04.2008 року Судом встановлено, що спірна земельна ділянка перебуває у володінні та користуванні відповідачки, а позивачка позбавлена можливості користуватись належною їм власністю, та підтверджується показами свідків ОСОБА_8, ОСОБА_7

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 забезпечена житлом та є одноосібним власником однокімнатної квартири загальною площею загальною площею 45,6 кв.м (житлова площа 21,7 кв.м) за адресою: м.Львів-Винники, вул. Кільцева, 11/11. яка придбана нею у 10.05.2011 році, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №100874432 від 19.10.2017 року.

Щодо покликання відповідачки про те, що на спірній земельній ділянці розташований садовий будинок в якому вона проживає, тому поділ земельної ділянки не може відбутися, спростовується наступним :

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 19.06.2014 року, у цивільній справі № 2-1316/55/11, встановлено, що на спірній земельній ділянці знаходяться будівельні матеріали та за ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_10 визнано право власності на 1 / 3 (за кожним) частину будівельних матеріалів, які знаходяться на земельній ділянці площею 0,0656 га, яка розташована на території СТ “Черешня” Чишківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області. З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що на спірній земельній ділянці не розташовані об’єкти нерухомого майна.

Згідно висновку 08/02-17я експертного будівельно-технічного дослідження від 28.02.2017 року, розподіл спірної земельної ділянки площею (кадастровий номер 4623688200:09:000:0319) 656,0 кв.м., яка розташована на території садівничого товариства «Черешня» в с.Чишки Пустомитівського району Львівської області, цільове призначення якої - ведення колективного садівництва, у відповідності до ідеальних частин співвласників - по 1/3 та 2/3 ідеальних частинах, із збереженням її цільового призначення неможливий у зв'язку з тим, що у випадку її розподілу утворяться дві нові земельні ділянки площами 437,30 кв.м та 218,70 кв.м, які не відповідатимуть статуту садівничого товариства «Черешня», її цільовому призначенню (ведення колективного садівництва) та діючим нормам і правилам.

Ринкова (оціночна) вартість спірної земельної ділянки згідно поданого позивачкою висновку про вартість, складеного оцінювачем ТзОВ «Термін ЛТД» для укладення цивільно-правової угоди на 23.06.2016 року 105406 грн., в т.ч. вартість 1/3 частки - 35135,33 грн.; ринкова вартість спірної земельної ділянки згідно поданого відповідачкою висновку про вартість, складеного оцінювачем ПП «Західний експертно-консалтинговий центр» для прийняття управлінських рішень на 19.04.2017 року становить 169819 грн., в т.ч. вартість 1/3 частки - 56606,34 грн., вказана вартість не заперечується відповідачкою.

Судом встановлено, що на виконання вимог ч. 2 ст. 365 ЦК України позивачкою внесено на депозитного рахунку Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області вартість частки Адам тетяни Павлівни у спірному майні, що становить у розмірі 56606,34 грн., що підтверджується квитанцією №21 ТВБВ №10013/03 ЛОУ «Ощадбанк» від 07.12.2016 року у на суму 35135,33 грн., №0.0.892185009.1 ЛМП «Гуцульське» ЗГРУ ПАТ «ПриватБанк» від 14.11.2017 року на суму 11471,00 грн. та №0.0.892189071.1 ЛМП «Гуцульське» ЗГРУ ПАТ «ПриватБанк» від 14.11.2017 року на суму 10000,00 грн.

На підставі наведеного, надаючи правову оцінку зібраним у справі доказам та доводам сторін на які вони покликаються у своїх вимогах, суд приходить до висновку, про підставність заявлених позовних вимог, та слід припинити право власності ОСОБА_2 на 1/3 ідеальну частину земельної ділянки, кадастровий № 4623688200:09:000:0319, площею 0, 0656 га, яка розташована на території Садово-городнього товариства «Черешня» Чишківська сільська рада Пустомитівського району Львівської області; виплатити на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за належну їй 1/3 частину земельної ділянки, кадастровий № 4623688200:09:000:0319, площею 0, 0656 га, яка розташована на території Садово-городнього товариства «Черешня» Чишківська сільська рада Пустомитівського району Львівської області у розмірі 56 606, грн. 34 коп.

Керуючись ст.10,12,13,64,76-83,258-268 ЦПК України, ст. ст. 16, 365 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_4 – задоволити.

Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/3 ідеальну частину земельної ділянки, кадастровий № 4623688200:09:000:0319, площею 0, 0656 га, яка розташована на території Садово-городнього товариства «Черешня» Чишківська сільська рада Пустомитівського району Львівської області.

Виплатити на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за належну їй 1/3 частину земельної ділянки, кадастровий № 4623688200:09:000:0319, площею 0, 0656 га, яка розташована на території Садово-городнього товариства «Черешня» Чишківська сільська рада Пустомитівського району Львівської області у розмірі 56 606, грн. 34 коп., яка внесена ОСОБА_4 як судовий депозит на депозитний рахунок для внесення застав та судового депозиту за наступними реквізитами : р/р 37315022000757, одержувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Львівській області, банк одержувача Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/3 ідеальну частину земельної ділянки, кадастровий № 4623688200:09:000:0319, площею 0, 0656 га, яка розташована на території Садово-городнього товариства «Черешня» Чишківська сільська рада Пустомитівського району Львівської області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 сплачений нею судовий збір у розмірі 551, 20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області.

Позивач : ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_1, м. Львів, вул. Кульчицької, 1/109.

Відповідач : ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2, м. Львів-Винники, вул. кільцева, 11/11.

Повний текст судового рішення складено 22.04.2019 року.

СуддяОСОБА_11