
Дата документу 24.04.2019
Справа № 320/1287/19
Провадження № 2/320/1660/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2019 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області
у складі:
головуючого - судді Урупи І.В.
за участі секретаря судового засідання - Литвиненко В.Є.
учасники справи:
позивач – АТ Комерційний Банк «ПриватБанк»,
представник позивача – ОСОБА_1,
відповідач – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у зв’язку з тим, що відповідач не виконує обов’язки по поверненню кредиту, згідно з кредитним договором б/н від 04.12.2013 в разі чого станом на 17.01.2019 виникла заборгованість в сумі 35677 грн. 57 коп., яка складається з заборгованості за кредитом – 13825 грн 97 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом – 8308 грн 77 коп., заборгованості за пенею - 11367 грн 71 коп. та штрафів: 500 грн - фіксована частина, 1675 грн 12 коп. – процентна складова.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, при цьому посилається на те, що необхідні докази надані до матеріалів справи, клопотання та заяви відсутні.
Відповідач в судове засідання не з’явився, від нього надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав частково, просить застосувати позовну давність до вимог про стягнення пені та не визнає вимоги про стягнення з нього штрафів, посилаючись на те, що подвійна відповідальність не передбачена.
Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 березня 2019 року прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, постановлено розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
04.12.2013 між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір б/н у вигляді підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку. При отриманні кредитної картки «Універсальна» відповідач надав згоду на те, що підписана заява разом з Пам’яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг. Відповідач був ознайомлений в письмовому вигляді та зобов’язався регулярно ознайомлюватися із змінами «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.ргіуаtbапk.uа., що підтверджується його особистим підписом у заяві /а.с.11/.
Відповідно до підписаної заяви та у відповідності до Умов та правил надання банківських послуг банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,6 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом із розрахунку 360 днів на рік.
Строк дії договору, як передбачено п.1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг, 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом даного строку ні одна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на той же строк.
Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою».
Відповідно до п 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту згідно п.1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг.
Відповідно до ст. ст. 1049,1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що відповідач обов’язок по сплаті кредиту належним чином не виконував, в разі чого виникла заборгованість, яка станом на 17.01.2019 складає 35677 грн. 57 коп., яка складається з заборгованості за кредитом – 13825 грн 97 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом – 8308 грн 77 коп., заборгованості за пенею - 11367 грн 71 коп. та штрафів: 500 грн - фіксована частина, 1675 грн 12 коп. – процентна складова.(а.с. 9-10)
Поряд з цим, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафів є необґрунтованими з огляду на таке.
При підписанні анкети-заяви сторони погодили, що дана заява разом з Пам’яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають договір про надання банківських послуг.
З наданої довідки про умови кредитування та Умовами та правилами надання банківських послуг сторонами передбачена пеня за несвоєчасне погашення заборгованості і тому підлягає стягненню.
У той самий час, вищевказаними Умовами та Тарифами передбачено сплату штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення строків платежів грошових зобов’язань більш ніж на 30 днів, що є подвійною відповідальністю боржника.
Відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Така правова позиція висловлена у правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.
За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині щодо стягнення з відповідача штрафів.
Відповідач заявив про застосування наслідків пропущення строку позовної давності щодо стягнення пені.
Статтею 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі. Сплив строку позовної давності є підставою для відмови у задоволенні позову.
За правилами п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов’язання не може перевищувати одного року. Виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.
Ця правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 3 вересня 2014 року у справі за № 6-100 цс 14.
Оскільки кредитор звернувся до суду лише 15.02.2019, то пеня підлягає стягненню лише в межах одного року до дня пред’явлення позову.
Суд вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності в частині позовних вимог щодо стягнення пені за час прострочення до 15.02.2018 та підстав для його поновлення немає.
Сума пені в межах одного року до дня пред’явлення позову відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем за період з 15.02.2018 становить 900 грн. та підлягає стягненню.
На підставі ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Аналізуючи зібрані по справі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову та вважає можливим стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 23034 грн. 74 коп., що складається з заборгованості за кредитом в розмірі 13825 грн 97 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 8308 грн 77 коп., заборгованості за пенею в розмірі 900 грн 00 коп.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та ЗУ «Про судовий збір» з відповідача також слід стягнути судовий збір у розмірі 1921 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,81,89,133,141,263,265 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530,553,554,610,611,1048,1049,1050,1054 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов Акціонерного Товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного Товариства комерційний банк “Приватбанк” (код ЄДРПОУ 14360570 р/р 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.12.2013 , яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 13825 грн 97 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 8308 грн 77 коп., заборгованості за пенею в розмірі 900 грн 00 коп., а всього 23034 грн. 74 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” (код ЄДРПОУ 14360570 р/р 29092829003111, МФО 305299) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1921 грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк”, юридична адреса м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: місце проживання якого за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Спаське, Вишнева, буд. 14.
Повне рішення суду складене 24.04.2019.
Суддя:
Судове рішення № 81408891, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 24.04.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/1287/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: