Постанова № 81408696, 24.04.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа 336/793/19

Провадження 3/336/384/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2019 р. м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дмитрюк Оксана Вікторівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, який мешкає за адресою: Запорізька обл., Вільнянський р-н, с. Гнаровське, вул. Ювілейна, 5

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

31.01.2019 року о 01 годині 05 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 2106», д.н СН 0069 АЕ, на 286 км Траси М18 (Шевченківський район м. Запоріжжя) з явними ознаками алкогольного сп’яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан сп’яніння у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного засобу на місці зупинки та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно якого водій зобов’язаний на вимогу робітника поліції пройти у встановленому законом порядку медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння. Від керування транспортним засобом відсторонений.

Справа перебувала в провадженні судді Марко Я.Р.

Розпорядженням керівника апарату Шевченківського районного суду м. Запоріжжя № 460 від 09.04.2019 р., у відповідності до п.п. 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, 09.04.2019 р. справу передано в провадження судді Дмитрюк О.В.

Справу було призначено до розгляду на 24.04.2019 р.

В судовому засіданні 24.04.2019 р. ОСОБА_1 пояснив, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, оскільки не перебував у стані сп’яніння. Крім того, протокол відносно нього складався двічі. Так, при складанні першого протоколу, який співробітники поліції знищили, оскільки той був складений з порушеннями, свідки дійсно були присутні. А при складанні другого тексту протоколу за тими ж обставинами, який наразі розглядається суддею, свідки були відсутні, тому є підстави вважати, що підпис в протоколі виконаний не ними.

Захисник ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі, оскільки інкриміноване останньому правопорушення належними та допустимими доказами не доведено, свідки судом не опитані.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, оглянувши відеозапис порушення, суддя приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння.

Стаття 9 КУпАП зазначає, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст.252 КУпАП).

Згідно зі ст..256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення, в тому числі, зазначаються пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, які також є доказом у справі, як це передбачено ст.251 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився.

Окрім зазначеного, винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення БД № 078165 від 31.01.2019 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, а також оглянутим відеозаписом правопорушення.

Згідно п 8 Постанови КМУ від 17 грудня 2008 р. N 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

До протоколу додані письмові пояснення свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, які хоча й не були допитані судом, але через відсутність підстав ставити під сумнів їх письмові пояснення, приймаються судом до уваги при винесенні постанови у даній справі. Відмова особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від проходження огляду, як на місці за допомогою приладу «Драгер», так і в медичному закладі, зафіксована також на відеозапису порушення. ОСОБА_1 також не заперечував, що відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, викладеною у рішенні «Хан проти Сполученого Королівства», в якому зазначено, що, хоча один із доказів і містить ознаки процесуального порушення, проте, сам судовий розгляд був справедливим і інші докази у своїй сукупності свідчать про винуватість особи, а сам факт вчинення діяння розумних сумнівів не викликає, суд не зобов’язаний визнавати цей доказ недопустимим.

З протоколу про адміністративне правопорушення серія БД № 078165 від 31.01.2019 р. вбачається, що він складений у присутності свідків, з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року, який ОСОБА_1 підписав та надав пояснення по суті порушення, відомості, викладені у протоколі, під час розгляду справи в суді не спростовані, тому протокол про адміністративне правопорушення суддя приймає до уваги, як доказ, при винесені постанови.

З наведеного вище, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП України.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Таким чином, врахувавши тяжкість та обставини вчинення правопорушення, дані про особу правопорушника, суд вважає за доцільне накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, як передбачено санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП.

Сплаті у відповідності до ст. 40-1 КУпАП підлягає судовий збір у, встановленому п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року, розмірі.

Керуючись ст. ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 268, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200,00 (десять тисяч двісті) гривень в дохід держави (розрахунковий рахунок 31119149008001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, одержувач коштів: ГУК у Запорізькій області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, призначення – адміністративні штрафи з метою забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири гривні) 20 коп. в дохід держави (розрахунковий рахунок 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, одержувач коштів: ГУК у м. Києві, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, призначення – судовий збір).

Постанову може бути оскаржено протягом 10 днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги в Запорізький апеляційний суд через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Роз’яснити правопорушнику, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а саме 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя О.В. Дмитрюк

Строк пред’явлення виконавчого документа “___”___ 20___рік

Постанова набрала законної сили “___”___ 20___рік

Дата видачі постанови “___”___ 20___рік