Постанова № 81408010, 18.04.2019, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/331/19

Провадження № 3/548/127/19

П О С Т А Н О В А

18.04.2019 року м. Хорол

Суддя Хорольського районного суду Полтавської області Старокожко В.П., за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1, особи, що притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2,

розглянувши матеріали, що надійшли з ОСОБА_3 ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр.. України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого керуючим ОСОБА_3 відділенням ТОВ «Метпром – Полтава», пільгових статусів немаючого, такого, що раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, відомості про ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутні,

за ст.. 130 ч.1 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Водій ОСОБА_2, 11.02.2019 року близько 17 год. 25 хв. в м. Хорол по вул.. Небесної Сотні, керував автомобілем НОМЕР_1 в стані алкогольного сп’яніння. Огляд проводився в ОСОБА_3 ЦРЛ, висновок № 6 від 11.02.2019 року.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 свою вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що він 11.02.2019 року після 17 години їхав з магазину додому. На вул.. Н.Сотні при зустрічному роз’їзді із автомобілем здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_4 Сам викликав швидку та поліцію. Під час ДТП був тверезий. Про те після приїзду працівників поліції, які стали складати протокол огляду місця події, пішов до свого автомобіля та випив пляшку алкогольного пива, так як дуже хотів пити. В подальшому коли був доставлений до ОСОБА_3 ЦРЛ, пройшов огляд на стан сп’яніння, де алкотестер показав 0.51 проміле. Вину не визнав, так як його огляд проводився пізніше ніж 2 години після ДТП, процедура огляду не була зафіксована на бодікамеру поліцейськими, в протоколі немає понятих і їх підписів. Вважає, що він повинен бути притягнутий до відповідальності за ст.. 130 ч.4 КУпАП, так як вживав алкоголь після, а не до ДТП.

Незважаючи на невизнання своєї вини, вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.. 130 ч.1 КУпАП підтверджується наступною дослідженою та перевіреною в судовому засіданні сукупністю доказів:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 271001 від 11.02.2019 року, де зазначені обставини вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в якому мається підпис ОСОБА_2

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 ( поліцейського ) про те, що 11.02.2019 року у вечірній час, надійшло повідомлення про ДТП з постраждалими. Він виїхав на місце ДТП, що по вул. Н.Сотні (район Могильного) в м. Хорол, де на узбіччі побачив автомобіль ОСОБА_2 до нього не підходив, так як на той час приїхала слідчо-оперативна група, яка займалася оформленням ДТП. Після закінчення слідчих дій організовував приведення автомобіля належного ОСОБА_2 на штраф майданчик ОСОБА_3 Потім отримав вказівку від керівництва скласти на правопорушника ОСОБА_2 протокол за ст.. 130 ч.1 КУпАП, так як той згідно висновку ОСОБА_3 ЦРЛ перебував в стані алкогольного сп’яніння. В приміщенні райвідділу він на підставі наявного висновку лікаря склав на ОСОБА_2 протокол за ст.. 130 ч.1 КУпАП, в якому зазначив про керування останім автомобілем в стані алкогольного сп’яніння. Визнав, що в протоколі фраза про пропонування ОСОБА_2 пройти огляд за допомогою «Драгера» є зайвою, так як останній підлягав обов’язковому огляду в ЦРЛ, так як є учасником ДТП в якому є постраждалі. Бодікамера булла ввімкнена, про те карта пам’яті заповнена, а тому запис не зберігся.

- висновком медичного огляду № 6 від 11.02.2019 року, відповідно до якого ОСОБА_2 11.02.2019 року станом на 20 год. 55 хв. перебував в стані алкогольного сп’яніння.

- актом медичного огляду від 11.02.2019 року згідно якого огляд ОСОБА_2 проводився за допомогою приладу «Алкотест 203 ДЕ 41», повірений 25.04.2018 року, результат огляду становить 0.51 проміле. Та зазначено діагноз про перебування обстежуваного в стані алкогольного сп’яніння.

Таким чином винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП є повністю доведеною.

Твердження ОСОБА_2 про те, що протокол працівниками поліції складено з порушеннями, а тому він не може бути визнаний судом як доказ є безпідставними, так як в суді встановлено, що підставою для складання протоколу відносно ОСОБА_2 став висновок ОСОБА_3 ЦРЛ, про перебування останнього стані алкогольного сп’яніння.

З матеріалів справи вбачається, і це не заперечується і самим ОСОБА_2 про те, що підставою для його освідування став факт його причетності до ДТП, що мала місце по вул. Н.Сотні, в м. Хорол, в ході якої останній здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_4, який в зв’язку з отриманням травм був доставлений у лікувальний заклад.

Таким чином, ОСОБА_2 підлягав обов’язковому огляду на стан сп’яніння в лікувальному закладі, а тому відсутність пропозиції працівниками поліції ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп’яніння на місці, не є порушенням порядку проведення огляду на стан сп’яніння.

Суддя вважає, що твердження ОСОБА_2 про вживання алкоголю після ДТП, є неправдивими, та наданими з метою уникнути відповідальності, виходячи з наступного.

Даючи показання в суді ОСОБА_2 пояснив, що вживав алкогольне пиво після ДТП та як дуже хотів пити, при цьому вжив пляшку пива, коли не бачили працівники поліції. При цьому була присутня його дружина, яка бачила його стан, і те що його надзвичайно мучила спрага.

Допитана в суді в якості свідка ОСОБА_6 пояснила, що дійсно після того як їй зателефонував чоловік і повідомив про ДТП, вона прибігла до нього, так як вони проживають неподалік місця де сталася аварія. На той час потерпілого забрали в лікарню, а на місці події працювали працівники поліції. На вулиці було дуже холодно, а тому вона сиділа в автомобілі, куди також час від часу приходив грітися її чоловік. Вказала, що її чоловік дуже замерз, а тому для того щоб зігрітися випив близько 1 літри пива.

Таким чином показання ОСОБА_2 та його дружини надані в судовому засіданні мають протиріччя, в частині вживання водієм пива після ДТП, що свідчить про їх надуманість, а тому не приймаються до уваги.

При цьому суддею враховується та обставина, що ОСОБА_2 має тривалий досвід керування транспортними засобами, є освідченою людиною, яка вміє висловлювати свої думки, знає вимоги правил дорожнього руху.

Категорична заборона вживання спиртного учасниками ДТП є загальновідомим правилом, яке міститься в ПДР, та вивчається кожним водієм. Свідоме нехтування цим правилом є неприпустимим та свідчить, що такою дією, в даному випадку особа намагається приховати факт керування транспортним засобом в стані сп’яніння.

Суддя знаходить не логічним та позбавленим будь якого сенсу твердження ОСОБА_2 про вживання пива після ДТП для подолання спраги. При цьому ні самим ОСОБА_2 ні його дружиною не заперечується та обставина, що їх житло знаходиться поряд із місцем ДТП, а тому він мав можливість попросити дружину принести йому з дому води.

Твердження ОСОБА_2 про те, що він не знав, що його будуть направляти на обстеження на предмет вживання алкоголю є надуманими, з приведених вище підстав.

На переконання судді не заслуговують на увагу і твердження ОСОБА_2 про недійсність результатів огляду на стан сп’яніння, проведеного після 2-х годин з моменту ДТП.

В судовому засіданні встановлено, що водій ОСОБА_2 був доставлений до лікувального закладу через 2 години після ДТП, так як був залучений до огляду місця події, як учасник ДТП.

Матеріали справи свідчать, що навіть на момент огляду в лікувальному закладі в останнього був виявлений стан алкогольного сп’яніння, це безумовно свідчить, що на момент наїзду на велосипедиста, останній перебував в стані алкогольного сп’яніння, так як за стандартних умов, час, що проходить сприяє виведенню алкоголю, а не його накопиченню.

В судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили проте, що після ДТП і до моменту огляду мали місце умови, за існування яких стан алкогольного сп’яніння ОСОБА_2 міг підвищитися, а не знизитися.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Другим реченням цієї статті визначено засоби, якими встановлюються ці дані, що можуть бути доказами по справі.

За нормою ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Не визнання ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та вимога перекваліфікувати склад правопорушення на ст.. 130 ч.4 КУпАП, свідчить про намагання останнього таким чином уникнути відповідальності за ст.. 130 ч.1 КУпАП, так як перекваліфікація складу правопорушення з менш тяжкого на більш тяжкий є неможливою.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч.2 ст.61 Конституції України).

Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинили адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).

За загальними правилами ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Стаття 280 КУпАП визначає обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням суті та характеру вчиненого ОСОБА_2 грубого адміністративного правопорушення у сфері транспорту, за відсутності обставини, що пом’якшують його відповідальність, з метою запобіганню вчинення ним нових правопорушень у сфері транспорту, суд вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_2 вид адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, що передбачений санкцією ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому, суд враховує, що згідно юридичної структури видів адміністративних стягнень, передбачених ст.24 КУпАП, штраф за своєю юридичною суттю, є одним із найменш суворіших видів адміністративних стягнень, що передбачені даною статтею КУпАП, а також встановлений санкцією ч.1 ст.130 КУпАП як безальтернативний і єдиноможливий (згідно логіки законодавця). При цьому, враховуючи положення ч.1 ст.130 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення застосовує до винної особи разом із штрафом позбавлення права керування транспортними засобами, що також визначене законодавцем як безальтернативне у санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення. Враховуючи цю норму законодавства та виходячи з положень ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у даній справі про адміністративне правопорушення в сумі 384 грн. 20 коп. належить стягнути з ОСОБА_2

На підставі викладеного та керуючись ст.61 Конституції України, ст.ст.9,23,32,33,ч.1 ст.130,251,252,280,283,284,289,294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Реквізити для сплати штрафу: Полтавська/21081300 код отримувача ЄДРПОУ :37959255: банк отримувача :Казначейство України (ЕАП):МФО 899998: рр 31112149016001)

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП сума штрафу, вказана вище, підлягає стягненню у подвійному розмірі - в сумі 20400 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 384 грн. 20 коп. (отримувач: ГУК у м. Київ/Київ/22030106 код отримувача ЄДРПОУ :37993783: банк отримувача :Казначейство України (ЕАП):МФО 899998: рр 31112149016001: код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 10 діб з дня її винесення шляхом подачі апеляції через Хорольський районний суд Полтавської області.

Суддя: В.П. Старокожко