Вирок № 81407639, 11.04.2019, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/1392/18

Провадження № 1-кп/524/61/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі:

головуючого - судді Обревко Л.О.,

з участю:

секретаря – Лобко А.О.,

прокурора – Замулко О.А.,

захисника – ОСОБА_1,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці кримінальне провадження № 12017170090004315 по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працює водієм на Кременчуцькому КАТП-1628, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН: НОМЕР_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_2, 11.12.2017 близько 14 год. 50 хв., в світлий час доби, похмуру погоду, по сухому асфальтобетонному покриттю, керуючи автомобілем НОМЕР_2 по правій смузі вул. Небесної Сотні, зі сторони вул. Соборної в напрямку до вул. Театральної в м. Кременчуці Полтавської області, рухався зі швидкістю 35 км/год. В цей час на забороняючий червоний сигнал світлофору для регулювання руху пішоходів проїзну частину вул. Небесної Сотні зі сторони магазину «АТБ» в напрямку ринку «Плеяда» почав перетинати пішохід ОСОБА_3

Рухаючись у вказаному напрямку, у даній дорожній обстановці, обвинувачений ОСОБА_2, виїхавши на перехрестя вулиць Небесної Сотні – Першотравневої, на дозволений сигнал світлофору для регулювання руху транспортних засобів, при виявленні небезпеки у вигляді пішохода ОСОБА_3, який перетинав проїзну частину справа наліво, відносно напрямку руху автомобіля НОМЕР_2, та якого обвинувачений ОСОБА_2 об’єктивно був спроможний виявити, не зменшив швидкість та не зупинивши свій транспортний засіб, порушив вимоги п. 12.3 «Правил дорожнього руху України», де відповідно вказано:

12.3 У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди,

виїхав на пішохідний перехід та допустив наїзд передньою правою частиною керованого ним автомобіля на пішохода ОСОБА_3

В результаті наїзду пішохід ОСОБА_3, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 145 від 22.02.2018 року отримав такі тілесні ушкодження: закрита сполучена травма голови та тулуба у вигляді забою головного мозку в лобній долі правої півкулі, субарахноїдального крововиливу в тім’яній долі правої півкулі, лінійного перелому правої скроневої кістки з переходом на лобну кістку та основу черепа в передній черепній ямці, перелому кісток носу та верхньої щелепи зліва, ран в ділянці лівої брови та на нижній губі, пара орбітальної гематоми, множинних саден на обличчі; переломів 3,4,5,6-го ребер зліва; розриву селезінки, яка супроводжувалась кровотечею в ліву плевральну і черевну порожнини та спричинила кому, які по ступеню тяжкості в єдиному комплексі класифікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя.

Згідно з висновком авто технічної експертизи № 55 від 05.02.2018 року в заданій дорожній обстановці водій автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути вказаної ДТП шляхом виконання вимог п. 12.3 «Правил дорожнього руху України», для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. В заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля «ГАЗ-САЗ-53Б» ОСОБА_2 вбачаються невідповідність з вимогами п. 12.3 «Правил дорожнього руху України», які з технічної точки зору знаходились в причинному зв’язку з виникненням даної пригоди.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину визнав та пояснив, що дійсно 11.12.2017 року вдень, керував автомобілем НОМЕР_2 та їхав зі сторони вул. Соборної в напрямку до вул. Театральної м.Кременчука зі швидкістю 35 км/год. Перетинаючи перехрестя вул. Небесної Сотні та Першотравневої м.Кременчука на дозволений зелений сигнал світлофору раптово вискочив пішохід, в результаті чого він здійснив наїзд. Він сам викликав працівників поліції, швидку допомогу, надав першу медичну допомогу. Відшкодував всю шкоду потерпілому. Цивільний позов прокурора не визнав в повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що в той день, 11.12.2017 року вживав спиртні напої. Йшов по вул. Першотравневій в бік магазину «АТБ» м.Кременчука. Самого удару автомобіля та пригоди не пам’ятає. Прийшов до тями лише в лікарні. Може пояснити, що ОСОБА_2 постійно навідував його та надав матеріальну допомогу. Претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має та просить суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що 11.12.2017 року вдень він їхав на своєму автомобілі. Зупинився за автомобілем «ГАЗ» під керуванням обвинуваченого на перехресті вул. Небесної Сотні та Першотравневої м.Кременчука. Коли загорівся зелений сигнал світлофору він розпочав рух за автомобілем обвинуваченого та різко зупинився. Самого наїзду він не бачив. Лише бачив, що на дорогу впав чоловік, до нього підбіг водій автомобіля «ГАЗ».

Також, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:

-Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.12.2017 року;

-Схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.12.2017 року;

-Фототаблицею до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.12.2017 року;

-Світлокопією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ГАЗ-САЗ вантажний самоскид ВІ 9350 ВА;

-Світлокопією подорожнього листа № 14099 від 11.12.2017 року;

-Світлокопією протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу;

-Копією наказу від 18.04.2017 року про закріплення транспортних засобів за водіями підприємства;

-Розпискою про зберігання речових доказів;

-Постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів;

-Актом обстеження місця(ділянки) дорожньо-транспортної пригоди, що сталася на за адресою: м.Кременчук вул. Небесної Сотні на перехресті вул. Першотравнева;

-Світлокопією картки виїзду швидкої медичної допомоги;

-Довідкою чергового лікаря Лікарні інтенсивного лікування «Кременчуцька» про те, що потерпілий ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії КНМП ЛІЛ «Кременчуцька» з 11.12.2017 року;

-Довідкою зав.нейрохірургічним відділенням КНМП ЛІЛ «Кременчуцька» про те, що потерпілий ОСОБА_3 дійсно 11.12.2017 року о 15-15 годині був госпіталізований у реанімаційне відділення КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька», 23.12.2017 року переведений до нейрохірургічного відділення тієї ж лікарні та 30.12.2017 року був виписаний для подальшого амбулаторного лікування у невропатолога та хірурга за місцем проживання;

-Заявою про надання ком пакт-диску;

-Протоколом огляду від 01.02.2018 року;

-Речовим доказом – ком пакт-диском з відеозаписом дорожньо-транспортної пригоди;

-Протоколом огляду та перегляду відеозапису від 01.02.2018 року;

-Постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів;

-Довідкою про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні № 12017170090004315;

-Висновком експерта № 55 від 05.02.2018 року, згідно з яким в заданій дорожній обстановці водій автомобіля ГАЗ САЗ 53 Б держ. номер НОМЕР_3 ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути вказаної ДТП шляхом виконання вимог п. 12.3 ПДР, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. В заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля АЗ САЗ 53 Б держ. Номер НОМЕР_3 ОСОБА_2 вбачається невідповідність з вимогами п. 12.3 ПДР, які з технічної точки зору знаходились в причинному зв’язку з виникненням даної пригоди. Оцінка дій пішохода ОСОБА_3 не вимагає застосування спеціальних технічних пізнань і може бути проведена слідчим або судом самостійно, стосовно вимог розділу 4 Правил дорожнього руху;

-Довідкою про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні № 12017170090004315;

-Висновком експерта № 6 від 11.01.2018 року, згідно з яким на момент проведення огляду робоча гальмівна система, ходова частина та рульове керування досліджуваного автомобіля НОМЕР_4 знаходились в технічно справному стані;

-Висновком експерта № 145 від 08.02.2018 року, згідно з яким у гр.. ОСОБА_3 встановлені такі тілесні ушкодження: закрита сполучена травма голови та тулубу в у вигляді: забою головного мозку в лобній долі правої півкулі, субарахноідального крововиливу в тім’яній долі правої півкулі, лінійного перелому правої скроневої кістки з переходом на лобну верхньої щелепи зліва, ран в ділянці лівої брови та на нижній губі, пара орбітальних гематоми, множинних саден на обличчі; переломів 3,4,5,6-горебер зліва; розриву селезінки, яка супроводжувалась кровотечею в ліву плевральну і черевну порожнини та спричинила кому. Виявлені тілесні ушкодження утворились не незадовго до госпіталізації потерпілого в стаціонар, від ударної дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини вантажного автомобіля що рухався. Спільність механізму та часу утворення виявлених тілесних ушкоджень робить доцільність можливість кваліфікувати їх по ступеню тяжкості в єдиному комплексі як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя (п.п.2.1.1.а), 2.1.2., 2.1.3.б)в)л)о) «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України»). Виявлені тілесні ушкодження не характерні для їх утворення внаслідок падіння потерпілого на площині з положення стоячи на ногах ( з висоти власного зросту), як на рівну поверхню так і на виступаючі предмети, як з раніше наданим прискоренням так і без нього;

-Світлокопією паспорту обвинуваченого ОСОБА_2;

-Світлокопію картки фізичної особи-платника податків обвинуваченого ОСОБА_2;

-Вимогою ІЦ, відповідно до якої обвинувачений раніше не судимий;

-Виробничою характеристикою обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до якої останній працює в Кременчуцькому комунальному автотранспортному підприємстві 1628 водієм автотранспортних засобів з 14.02.2013 року по теперішній час. За час роботи на підприємстві зарекомендував себе з позитивної сторони. Кваліфікований, технічно грамотний. Сумлінно ставиться до роботи. Своєчасно і грамотно виконує виробничі завдання. Закріплений за ним автомобіль утримує в технічно справному стані. Користується повагою в колективі. Постійно підвищує свій технічний рівень;

-Довідкою-характеристикою, відповідно до якої ОСОБА_2 проживає за адресою: м.Кременчук, Набережна Лейтенанта Дніпрова, б. 72 кв.138, дільничий інспектор поліції інформацією щодо гр.. ОСОБА_2 не володіє. На гр.. ОСОБА_2 скарг, заяв, інших компрометуючих матеріалів та повідомлень про порушення громадського порядку в контакт-центр № 24 не надходило;

-Довідкою з психоневрологічного диспансеру, відповідно до якої ОСОБА_2 на диспансерному обліку не значиться;

-Довідкою Кременчуцького наркологічного диспансеру, відповідно до якої ОСОБА_2 на диспансерному обліку не перебуває;

-Довідкою Територіального сервісного центру № 5342, згідно з якою за гр.. ОСОБА_2 станом на 05.01.2018 року , транспортні засоби не зареєстровані;

-Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої за ОСОБА_2 відомостей на нерухоме майно відсутні;

-Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 999 від 11.12.2017 року, відповідно до якого у гр.. ОСОБА_2 ознак сп’яніння не виявлено;

-Світлокопією посвідчення водія;

-Картками обліку адміністративного правопорушення;

Відповідно до ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Отже, аналізуючи та оцінюючи досліджені в судовому засіданні письмові докази та документи, суд вважає, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, які є взаємопов'язаними, повністю узгоджуються між собою та в своїй сукупності є достатніми для доведення винуватості обвинуваченого.

З урахуванням викладеного, допитавши обвинуваченого, потерпілого, свідка та дослідивши письмові докази, суд прийшов до переконання, що своїми діями ОСОБА_2 вчинив інкримінований йому кримінальне правопорушення за обставин, викладених у вироку, його дії суд кваліфікує за ч.2 ст. 286 КК України, оскільки він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.. 12 КК України є тяжким злочином; також положення ст.. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не лише кару, а й виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами, та згідно до положень ст.. 65 КК України відповідно до якої особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданої шкоди потерпілому.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст.67 КК України, суд не вбачає.

Відповідно до Постанови Пленуму ВССУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що досліджуючи дані про особу, суд повинен з’ясувати його вік, стан здоров’я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле, склад сім'ї, його матеріальний стан тощо.

Обвинувачений ОСОБА_2 відповідно до інформаційної довідки раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи, одружений, на обліках в Кременчуцькому наркологічному диспансері та Кременчуцькому психоневрологічному диспансері не перебуває, працює водієм Кременчуцького КАТП-1628.

Беручи до уваги вище викладене, також враховуючи висновок досудової доповіді, суд приходить до переконання щодо призначення міри покарання у межах санкції статті передбачаючої відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення не пов’язаного з ізоляцією від суспільства з застосуванням ст. 75 КК України, тобто звільнити від відбування покарання з іспитовим строком, поклавши відповідно до ст.. 76 КК України на нього обов’язки, оскільки саме це покарання, на думку суду, буде достатнім та необхідним для його виправлення.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 при призначенні покарання за ст.. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

З урахуванням вищевказаних обставин, а також особи обвинуваченого, суд вважає можливим при призначенні ОСОБА_2 покарання зберегти за ним право управляти транспортним засобом, тобто не призначати додаткове покарання, передбачене в санкції ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до ст.. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково, чи відмовляє у ньому.

Цивільний позов прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури, заявлений в інтересах держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області на суму 63583,02 грн., щодо стягнення вартості стаціонарного лікування потерпілого ОСОБА_3, суд вважає відповідно до вимог ст.. 257 ч.1 п. 2 ЦПК України таким, що необхідно залишити без розгляду, мотивуючи наступним.

Так, ст. 128 КПК України визначено, що цивільний позов в інтересах держави пред’являється прокурором. Прокурор, який пред’являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно з ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб’єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб’єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Аналіз частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обгрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Крім того, відповідно до пункту 5 статті 28 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Таким чином, суд не знайшов будь-якого підтвердження повідомлення прокурором суб’єкта владних повноважень щодо його представництва або ж неналежного здійснення самим суб’єктом владним повноважень захисту законних інтересів держави, тому цивільний позов прокурора підлягає залишенню без розгляду.

Запобіжний захід відносно особи не застосовувався, у суду відсутні підстави для його обрання.

Судові витрати у справі за проведення судових експертиз відповідно до ст.. 124 КПК України підлягають стягненню із ОСОБА_2 на користь держави.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373,374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_2 визнати винним за ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановленням іспитового строку на 1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов’язки періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури, заявлений в інтересах держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області на суму 63583,02 грн., щодо стягнення вартості стаціонарного лікування потерпілого ОСОБА_3 – залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у сумі 1430,00 грн.

Речові докази - компакт-диск CD-R марки «VS» серійний номер LH6104UH26121089D1 з відеозаписом ДТП – зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Речові докази - автомобіль «ГАЗ-САЗ-53Б», державний номерний знак НОМЕР_3 – повернути власнику за належністю.

На вирок може бути подана апеляція до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Автозаводський районний суд м.Кременчука.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.

Суддя Л.О.Обревко