Ухвала суду № 81406389, 13.03.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/5393/18

Провадження №4-с/369/32/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2019 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі

головуючої судді Ковальчук Л.М.,

при секретарі Бугайової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ОСОБА_2» про визнання протиправною бездіяльність державного виконавця та зобов»язання вчинити певні дії, суб»єкт оскарження Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, боржник ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ОСОБА_2» звернувся до суду із скаргою про визнання протиправною бездіяльність державного виконавця та зобов»язання вчинити певні дії, суб»єкт оскарження Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, боржник ОСОБА_3, посилаючись на те, що 15 жовтня 2014 року Києво-Святошинським районним судом Київської області був виданий виконавчий лист на виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі № 369/7143/14ц по стягненню з ОСОБА_3 на користь ТОВ «БІ ЕЛ ОСОБА_2» заборгованості в сумі 428813,50 грн., який був поданий ТОВ «БІ ЕЛ ОСОБА_2» до державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області.

27 вересня 2016 року державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № 52423898.

Скаржник вважав, що державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області допущено бездіяльність, яка полягає у наступному. А саме, направивши запит про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 52423898 до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, ознайомившись з матеріалами, виявлено, що 11 січня 2018 року державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (не здійснивши ніяких дій відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»), а 11 січня 2018 року заступником начальника Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4 було виявлено помилки виконання даного провадження та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження.

Також 11 січня 2018 року державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області було винесено постанову про арешт коштів боржника, і це все, що було зроблено державним виконавцем на протязі часу від моменту відкриття виконавчого провадження-27 вересня 2016 року і по даний час.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення суми, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

В порушеннях вказаних положень законодавства державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області не було перевірено майновий стан боржника шляхом здійснення виїзду за місцезнаходженням (реєстрації) боржника.

Також державний виконавець не скористався жодним законним заходом примусового виконання рішень суду, в результаті чого порушені майнові права скаржника.

Враховуючи викладене, представник заявника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ОСОБА_2» просив визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області щодо примусового виконання виконавчого листа № 369/7143/14-ц від 15 жовтня 2014 року, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області, та зобов»язати державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області усунути порушення та вжити всіх необхідних заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» по примусовому виконанню виконавчого листа № 369/7143/14-ц від 15 жовтня 2014 року, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області.

У судове засідання представник ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ОСОБА_2» не з’явився, про дату, час і місце розгляду скарги повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій скаргу підтримав та просив розгляд справи проводити за його відсутності.

У судове засідання представник Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області не з’явився, про дату, час і місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

У судове засідання боржник ОСОБА_3 не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд, з»ясувавши дійсні обставини скарги, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що скаргане підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Києво-Святошинському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області перебуває виконавче провадження ВС № 52423898 з примусового виконання виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду Київської області № 369/3053/14-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь стягувача ТОВ «БІ ЕЛ ОСОБА_2» заборгованості в сумі 428 813 грн. 50 коп..

27 вересня 2016 року заступником начальника відділу ОСОБА_5 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 369/3053/14-ц, виданого 05 січня 2015 року Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «БІ ЕЛ ОСОБА_2» заборгованості в сумі 428 813 грн. 50 коп..

11 січня 2018 року заступником начальника відділу ОСОБА_4 винесено постанову про арешт коштів боржника.

Як зазначав у скарзі представник стягувача ТОВ «БІ ЕЛ ОСОБА_2», державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області допущено бездіяльність, яка полягає у наступному. А саме, направивши запит про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 52423898 до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, ознайомившись з матеріалами, виявлено, що 11 січня 2018 року державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (не здійснивши ніяких дій відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»), а 11 січня 2018 року заступником начальника Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4 було виявлено помилки виконання даного провадження та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження. Також 11 січня 2018 року державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області було винесено постанову про арешт коштів боржника, і це все, що було зроблено державним виконавцем на протязі часу від моменту відкриття виконавчого провадження-27 вересня 2016 року і по даний час.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення суми, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. В порушеннях вказаних положень законодавства державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області не було перевірено майновий стан боржника шляхом здійснення виїзду за місцезнаходженням (реєстрації) боржника. Також, як вказував представник стягувача, державний виконавець не скористався жодним законним заходом примусового виконання рішень суду, в результаті чого порушені майнові права ТОВ «БІ ЕЛ ОСОБА_2».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, з послідуючими змінами та доповненнями, передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно вимог ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Статею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ст. 129 Конституції України закріплено, що до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною 2 ст. 451 ЦПК України визначено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається із скарги і доданих до неї матеріалів, представник стягувача ТОВ «БІ ЕЛ ОСОБА_2» в скарзі просив визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області щодо примусового виконання виконавчого листа № 369/7143/14-ц від 15 жовтня 2014 року, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області.

Однак, до скарги представник стягувача додав копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 27 вересня 2016 року з виконання іншого виконавчого листа № 369/3053/14-ц, виданого 05 січня 2015 року Києво-Святошинським районним судом київської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ ОСОБА_2» заборгованості в сумі 428 813 грн. 50 коп..

Оцінюючи в сукупності зібрані докази, суд дійшов висновку, що заявником ТОВ «БІ ЕЛ ОСОБА_2» в поданій скарзі до суду не доведено і не надано суду належних і допустимих доказів про порушення його прав державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції при зверненні до суду з даною скаргою. Зі змісту вказаних вимог скарги суду неможливо дійти висновку яку конкретно бездіяльність і якого конкретно державного виконавця просив визнати протиправною стягувач у скарзі.

Також у поданій скарзі заявник просив зобов»язати державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області усунути порушення та вжити всіх необхідних заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», по примусовому виконанню виконавчого листа № 369/7143/14-ц від 15 жовтня 2014 року, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області, не зазначаючи при цьому які саме конкретно порушення слід усунути державному виконавцю та які конкретно заходи мав би вчинити державний виконавець задля забезпечення прав і законних інтересів стягувача, та по виконанню якого виконавчого листа.

Оцінюючи в сукупності зібрані докази, суд дійшов висновку, що заявником ТОВ «БІ ЕЛ ОСОБА_2» не доведено і не надано суду доказів про порушення його права при зверненні до суду з даною скаргою, а тому суд відмовляє у задоволенні скарги.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 5, 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 4, 5, 12, 81, 447, 451 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ОСОБА_2» про визнання протиправною бездіяльність державного виконавця та зобов»язання вчинити певні дії, суб»єкт оскарження Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, боржник ОСОБА_3.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня винесення ухвали.

Суддя Ковальчук Л.М.