Постанова № 81405900, 24.04.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

24.04.2019

Єдиний унікальний номер № 331/1426/19

Провадження № 3/331/521/2019

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 року місто Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Стратій Є.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, державна реєстрація місця проживання якого та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

-до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення-

встановив:

В провадженні Жовтневого районного суду міста Запоріжжя перебуває адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 316910 від 31 січня 2019 року, водій ОСОБА_1, 31 січня 2019 року, о 15 годині 26 хвилини, рухаючись навпроти будинку № 86 по вулиці Поштова у місті Запоріжжя, керував транспортним засобом «ЗАЗ - 110308», державний номерний знак НОМЕР_1, перебуваючи з явними ознаками наркотичного сп’яніння (розширені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів).

Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп’яніння у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря - нарколога, водій відмовився в присутності двох свідків. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі керування тверезому водієві.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Для участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення, який було призначено на 24 квітня о 08 годині 10 хвилин, ОСОБА_1 не з’явився.

24 квітня 2019 року, о 08 годині 25 хвилин, від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього у зв’язку із зайнятістю адвоката на слідчих діях у Дніпровському відділі поліції.

Суддя критично ставиться до цієї заяви, оскільки: вищевказану заяву надано після часу, на який було призначено розгляд справи про адміністративне правопорушення, до заяви не додано жодних документів, які б підтверджували участь адвоката у слідчих діях Дніпровського відділення поліції.

Крім того, за період часу знаходження справи про адміністративне правопорушення в провадженні Жовтневого районного суду міста Запоріжжя, адвокатом ОСОБА_2, який на підставі договору про надання правової допомоги від 20 лютого 2019 року, діє в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_1, неодноразово до суду подавалися заяви про відкладення розгляду справи без підтверджуючих причини перенесення дати розгляду справи документів (копій документів).

З огляду на вищевикладене, враховуючи неодноразові запізнення ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 на призначений час розгляду справи про адміністративне правопорушення, суддя доходить висновку про наявність підстав вважати дії ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2 такими, що призводять до затягування розгляду справи про адміністративне правопорушення.

За таких обставин. з урахуванням положень ст. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, - сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення в статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, переглянувши відеозапис з місця події, суддя вважає ОСОБА_1 винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі наступного.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній. зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обгрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення одними із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення. орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність

Згідно з диспозицією ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративна відповідальність настає у разі керування транспортними засобами особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння.

Склад правопорушення це наявність об’єктивних та суб’єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Предметом доказування винуватості особи за даним складом правопорушення є факт керування транспортним засобом та факт відмови від проходження медичного огляду.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп’яніння, впливу наркотичних та токсичних речовин.

Присутній раніше при розгляді справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не визнав своєї вини та пояснив, що дійсно, 31 січня 2019 року автомобіль, яким він керував, зупинили співробітники поліції. Коли вони йому запропонували пройти медичний огляд на стан наркотичного сп’яніння, - ОСОБА_1 не відмовлявся, однак, на думку ОСОБА_1, працівники поліції безпідставно зупинили автомобіль, яким він керував, оскільки правил дорожнього руху він не порушував.

Присутня раніше при розгляді справи про адміністративне правопорушення свідок ОСОБА_3 пояснила, що дійсно, 31 січня 2019 року автомобіль, яким керував ОСОБА_1, зупинили співробітники поліції з причини затемнених задніх ліхтарів: стоп-сигналу, сигналу повороту, габаритів. ОСОБА_1 відмовився надати реєстраційні документи на автомобіль, яким він керував та страховий поліс. В процесі спілкування зі ОСОБА_1, ОСОБА_3 виявила у водія ознаки наркотичного сп’яніння та запропонувала йому пройти медичний огляд на стан наркотичного сп’яніння, на що ОСОБА_1 відмовився, про що в подальшому було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За таких обставин, приймаючи до уваги пояснення учасників розгляду справи, повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 316910 від 31 січня 2019 року, рапорт інспектору взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 УПП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31 січня 2019 року, письмові пояснення свідка ОСОБА_4 від 31 січня 2019 року, письмові пояснення свідка ОСОБА_5 від 31 січня 2019 року, довідку відділу адміністративної практики УПП в Запорізькій області, архів порушень ПДР України, переглянувши відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, які підтверджують факт керування транспортним засобом ОСОБА_1, факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп’яніння, у судді не виникає сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні «О’Галлоган та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.

Відповідно до положень статті 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення. - адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При призначенні стягнення, суддя враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, який становить підвищену суспільну небезпеку в сфері безпеки дорожнього руху, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, йому необхідно призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде необхідним і достатнім, з метою запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Крім того, на підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 384,20 гривень.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 8, 9, 23, 27, 30, 40-1, 130, 268,276, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

суддя -

постановив:

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 (десять тисяч двісті) гривень в доход держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Одержувач: ГУК у Запорізькій області 21081300

Рахунок: 31119149008001;

Код ЄДРПОУ: 37941997;

Банк: Казначейство України (ЕАП);

МФО: 899998.

У разі несплати штрафу у встановлений ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, строк, на підставі ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, надіслати постанову про накладення штрафу відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок.

Стягувач: ДСА України

Отримувач коштів: ГУК м. Києві/м. Київ/22030106

Код ЄДРПОУ: 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

МФО код банку: 899998

Рахунок: 31211256026001

Код класифікації: 22030106

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі через Жовтневий районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Є.В. Стратій