Рішення № 81403977, 29.03.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/11232/17

Провадження № 2/234/40/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2019 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області :

в складі: головуючого-судді Бакуменко А.В.

з участю секретаря Кісточка І.В.

позивачки ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту сумісного проживання, визнання майна спільним майном та його розподіл ,-

Обставини справи:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту сумісного проживання, визнання майна спільною сумісною власністю та розподіл майна.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що вона з осені 2003 року проживала з відповідачем однією сім’єю, за адресою буд. 136 по вул.. Севастопольській в м. Краматорську, пізніше 09 квітня 2010 року вони уклали шлюб, в котрому народилась ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

За період сумісного проживання ними було проведено перебудову та переобладнання будинку 136 по вул.. Севастопольській, що належав ОСОБА_2, ще до фактичних відносин, крім того ними було придбано певне майно, а саме: плазмовий телевізор «LG», діагоналлю 40 дюймів, телевізор Samsung, діагоналлю 32 дюйми, холодильник з нижньою камерою Samsung RL46R мотоцикл BMW R1200GS, 2008 року випуску, мотоцикл BMW K1200RS/LT, 2001 року випуску, автомобіль Mersedes-Benz vito, 1999 року випуску, автомобіль Ford Transit, 1995 року випуску та ГАЗ 33076, 1992 року випуску.

На сьогоднішній час їх шлюб розпався, просить суд Встановити факт проживання однією сім’єю без укладення шлюбу, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01 січня 2004 року по 09 квітня 2010 року.

Визнати сумісним майном : вартість поліпшень здійснених в домобудівні № 136 по вул. севастопольській в м. Краматорську Донецької області, плазмовий телевізор «LG», діагоналлю 40 дюймів, телевізор Samsung, діагоналлю 32 дюйми, холодильник з нижньою камерою Samsung RL46R мотоцикл BMW R1200GS, 2008 року випуску, мотоцикл BMW K1200RS/LT, 2001 року випуску, автомобіль Mersedes-Benz vito, 1999 року випуску, автомобіль Ford Transit, 1995 року випуску та ГАЗ 33076, 1992 року випуску.

Визнати за нею право власності на наступне майно : Ѕ частку поліпшень здійснених в домобудівні № 136 по вул. Севастопольській в м. Краматорську Донецької області, в сумі 418430,50 грн.; холодильник з нижньою камерою Samsung RL46R ; телевізор Samsung, діагоналлю 32 дюйми; мотоцикл BMW R1200GS, 2008 року випуску; автомобіль Mersedes-Benz vito, 1999 року випуску.

Визнати за відповідачем право власності на наступне майно: мотоцикл BMW K1200RS/LT, 2001 року випуску; автомобіль Ford Transit, 1995 року випуску ; ГАЗ 33076, 1992 року випуску; плазмовий телевізор «LG», діагоналлю 40 дюймів

Стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію 418430,50 грн., що становить Ѕ частки поліпшень здійснених в домобудівні № 136 по вул. Севастопольській в м. Краматорську Донецької області; а також сужові витрати.

В судовому засіданні ОСОБА_1 в повному обсязі підтримала свої позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 заперечував проти задоволення заявлених вимог, посилаючись на те, що вони з ОСОБА_1 дійсно де-який час перебувала у відносинах, однак разом не проживали та спільного господарства не вели. Він не заперечує , що на квитанціях по сплаті за комунальні послуги стоїть її підпис, оскільки дійсно на той час вони зустрічались. Та вона допомогала йому заповнювати квитанції. Окрім того, звертає увагу суду на той факт, що ОСОБА_1 навіть за час шлюбу ніколи ніде не працювала, а отже жодного грошового вкладу в бюджет родини не вносила. Також він розірвав попередній шлюб лише 21 квітня 2009 року, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу.

Аналогічні пояснення містяться і в наданому до суду відзиві.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він працював в період 2007-2009 роки за адресою буд. 136 по вул. Севастопольській м. Краматорська, проводив ремонтні роботи. Будівельні матеріали привозив ОСОБА_6, в будинку він бачив і ОСОБА_1 і ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що він фінансово постійно допомагав родині сина, чи проживали вони разом у вказаний період саме сім’єю йому не відомо.

В судовому засіданні оголошено нотаріально завірені заяви свідків , а саме:

ОСОБА_7 котра пояснила , що вона знайома з ОСОБА_2 та його першою дружиною ОСОБА_8, перебували в дружніх стосунках. Їй відомо, що в 2003 році ОСОБА_8 переїхала жити до своїх батьків. Одразу після цього, до дому ОСОБА_2 вул.. Севастопольська 136 переїхала жити ОСОБА_1, котра працювала в ювелірному магазині «Золотой Ларец»а потім в магазині «Діадема».

ОСОБА_9 в своїй нотаріально завіреній заяві підтвердила факт роботи ОСОБА_1 з 2005 року в крамниці «Золотой Ларец».

Відповідач та його представник заперечень проти таких заяв не надали.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб 09 квітня 2010 року.

Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Отже, ознаками фактичної сім’ї , що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є:

?спільне проживання чоловіка і жінки;

?спільний побут;

?взаємні права і обов’язки.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99 зазначив, що обов’язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто:

?наявність спільних витрат;

?спільний бюджет;

?спільне харчування;

?купівля майна для спільного користування;

?участі у витратах на утримання житла, його ремонт;

?надання взаємної допомоги;

?наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням;

?інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім’ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

Згідно з роз’ясненнями Верховного суду України від 01 січня 2012 року, викладеними у судовій практиці щодо розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу за таких умов:

?має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім’єю, термін спільного проживання (не менше п’яти років);

?мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом);

?відсутній спір про право.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України встановлення факту проживання однієї сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу здійснюється судом в порядку окремого провадження. Норма статті 315 ЦПК України щодо встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки застосовується до правовідносин, які виникли з 01 січня 2004 року (набрання чинності Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року №2947-III).

Згідно із частиною першою статті 74 Сімейного кодексу України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Відповідно до частини п'ятої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших, не заборонених законом підстав, зокрема з правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу). Стаття 392 ЦК України про визнання права власності не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 315 ЦПК України - суд розглядає справи про встановлення факту- проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу;

Відповідно до статті 315 ЦПК України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку позовного провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Враховуючи, що встановлення факту проживання позивача та відповідача- однією сім'єю без реєстрації шлюбу стосується вирішення спору щодо подальшому визнання набутого за вказаний час майна спільною сумісною власністю та поділу майна шляхом визнання права власності на частку майна та стягнення грошової компенсації, то встановлення даного факту підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Згідно ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя (ст. 36 СК України).

Разом з тим, положеннями ст. 74 СК України визначено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» визначено, що при застосуванні ст. 74 СК ( 2947-14 ), що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що ст. 74 СК України поширюється на правовідносини між чоловіком та жінкою, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, і для визнання майна, придбаного під час фактичних шлюбних відносин, спільною сумісною власністю необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім'ї. Тоді як ст. 60 СК України презюмує, що майно, набуте під час шлюбу, належить чоловікові і жінці на праві спільної сумісної власності.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у своїй постанові від 12.12.2012р. у справі № 6-148цс12.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що - належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Судом встановлено, що згідно до договору купівлі-продажу від 11 березня 1998 року ОСОБА_2 став власником будинку № 136 по вул.. Севастопольській.

Згідно до відміток в технічному паспорті будинок 136 по вул.. Севастопольській неодноразово перебудовувався, реконструювався та добудовувався. Так в 2010 році було прибудовано другий поверх, проведено перебудову будинку та побудовано гараж з бесідкою.

На підтвердження факту спільного проживання однією сім'єю, ведення спільного бюджету у період з 01.01.2004р. по 20.07.2017 року, позивачкою надано квитанції по сплаті за комунальні послуги за період з грудня 2003 року по будинку 136 по вул.. Севастопольська , де в квитанціях міститься її особистий підпис.

Акт від 26.06.2017 року, відповідно до котрого ОСОБА_1 мешкала в будинку 136 по вул.. Севастопольській м. Краматорська з 2003 року , разом з чоловіком ОСОБА_2.

Згідно до наданої копії трудової книжки вбачається, що ОСОБА_1 офіційно була працевлаштована з 2006 року.

Згідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 266-7 вартість усіх будівельних та ремонтних робіт за період з 2003 року становить 836861 грн.

Вартість експертизи , згідно до квитанції 15061 грн.

Враховуючи вищевикладене, оскільки Позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження її спільного проживання разом з ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з 01.01.2004р. по 09.04.2010року., зокрема на підтвердження ведення сторонами спільного господарства та бюджету, планування спільного відпочинку, виконання взаємних прав та обов'язків, що притаманні подружжю, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у вказаній частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Доказів зворотного суду не надано.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Аналогічні положення передбачені і в ч.ч. 3,4 ст. 368 Цивільного кодексу України, в яких зазначено, що майно набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності жінці та чоловікові, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім'єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов'язків.

Ураховуючи викладене, особам, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти.

Позивачка зазначила, що в період спільного проживання з Відповідачем ними за спільні кошти було проведено переобладнання та прибудова будинку № 136 по вул. Севастопольській в м. Краматорську Донецької області,а також придбано плазмовий телевізор «LG», діагоналлю 40 дюймів, телевізор Samsung, діагоналлю 32 дюйми, холодильник з нижньою камерою Samsung RL46R мотоцикл BMW R1200GS, 2008 року випуску, мотоцикл BMW K1200RS/LT, 2001 року випуску, автомобіль Mersedes-Benz vito, 1999 року випуску, автомобіль Ford Transit, 1995 року випуску та ГАЗ 33076, 1992 року випуску

Будь-яких відомостей щодо продажу або відсутності вищевказаного майна відповідачем не надано. Крім того, суд не приймає до уваги пояснення відповідача щодо неможливості розподілу транспортних засобів, оскільки вони арештовані.

Обставини, що зазначені відповідачем на заперечення позовних вимог спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно зі ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

Згідно положень п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Запропонований позивачкою варіант розподілу майна в жодній мірі не обмежує прав відповідача, а отже є всі підстави для проведення розподілу майна за варіантом запропонованим позивачкою.

На підставі ст.. 141 ЦК України стягнути з відповідача на користь позивачки судовий збір в сумі 640 грн . – судовий збір, а також - 15061 грн. – вартість експертизи.

Таким чином, вимоги позивачки підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 4 , 5, 12, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268, 273, 293 ЦПК України ст.ст. 60,69,70,71 СК України, суд.-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту сумісного проживання, визнання майна спільним майном та його розподіл - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім’єю без укладення шлюбу, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01 січня 2004 року по 09 квітня 2010 року.

Визнати сумісним майном : вартість поліпшень здійснених в домобудівні № 136 по вул. севастопольській в м. Краматорську Донецької області, плазмовий телевізор «LG», діагоналлю 40 дюймів, телевізор Samsung, діагоналлю 32 дюйми, холодильник з нижньою камерою Samsung RL46R мотоцикл BMW R1200GS, 2008 року випуску, мотоцикл BMW K1200RS/LT, 2001 року випуску, автомобіль Mersedes-Benz vito, 1999 року випуску, автомобіль Ford Transit, 1995 року випуску та ГАЗ 33076, 1992 року випуску.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на наступне майно :

-Ѕ частку поліпшень здійснених в домобудівні № 136 по вул. Севастопольській в м. Краматорську Донецької області, в сумі 418430,50 грн.;

-холодильник з нижньою камерою Samsung RL46R ;

-телевізор Samsung, діагоналлю 32 дюйми;

-мотоцикл BMW R1200GS, 2008 року випуску;

-автомобіль Mersedes-Benz vito, 1999 року випуску.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на наступне майно:

-мотоцикл BMW K1200RS/LT, 2001 року випуску;

- автомобіль Ford Transit, 1995 року випуску ;

- ГАЗ 33076, 1992 року випуску;

- плазмовий телевізор «LG», діагоналлю 40 дюймів

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, іпн НОМЕР_1, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично мешкає м. Слов’янськ вул. Данилевського, 165 на користь ОСОБА_1, іпн НОМЕР_2 грошові кошти :

-418430,50 грн компенсація Ѕ частки поліпшень здійснених в домобудівні № 136 по вул. Севастопольській в м. Краматорську Донецької області;

-640 грн . – судовий збір;

-15061 грн. – вартість експертизи.

На рішення може бути подана апеляційна скарга через Краматорський міський суд Донецької області до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Краматорського міського суду ОСОБА_10