Рішення № 81403770, 09.04.2019, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/5235/18

2-о/264/1/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2019 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А. М. , за участю секретаря судового засідання Собакінських С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Маріупольське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області та Друга маріупольська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім’єю, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 06.06.2018 року, не менше як п’ять років до часу відкриття спадщини, а саме: з 10.01.2008 року по 06.06.2018 року.

В обґрунтування заяви вказує на те, що 06 червня 2018 року у м. Макіївці Донецької області померла ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Він є її спадкоємцем, але для прийняття спадщини в повному обсязі необхідне встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини. Фактично ОСОБА_2 є його тіткою. Вони були знайомі з самого його дитинства, завжди її відвідували разом з батьками, доглядали. З січня 2008 року і по день її смерті включно (06 червня 2018 року) він проживав разом з нею без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1. Так як, вінник Г.І. була людиною дуже похилого віку, багато хворіла, та потребувала сторонньої допомоги через стан здоров’я та поважний вік, він завжди був поруч та надавав усю необхідну допомогу та догляд. Вона отримувала пенсію до весни 2014 року, а з розгорненням АТО у Донецькій області, та коли м.Макіївка було включене до переліку населених пунктів, що розташовані на непідконтрольній території України, вона припинила отримувати пенсію. Він допомагав їй з відновленням пенсії на підконтрольній території України, але за станом здоров’я бути «переселенцем» вона довго не могла. У період спільного проживання з ОСОБА_2 він працював, мав дохід. Вони вели спільний бюджет, спільні витрати, сплачували комунальні послуги за квартиру, він купував продукти, предмети гігієни, ліки. Домашнє господарство вони також вели разом - він підтримував порядок, ремонтував квартиру, меблі тощо, а тітка готувала, коли знаходилася не в лікарні. В лікарні він її відвідував, приносив дозволену їжу, ліки, інші необхідні речі. Після її смерті він займався організацією та оплатою поховання. Оскільки тітка померла на непідконтрольній території, він займався судовим процесом та отримував українське свідоцтво про смерть та реєстрував дані про смерть у ДРАЦС. На день смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається із: 1/2 частки квартири, в якій вони сумісно проживали, розташованої за адресою: Донецька область, м.Макіївка, Центральний мікрорайонАДРЕСА_2, яка належала померлій на праві власності, та пенсії Спадкодавця, неотриманої нею за життя. Він є власником 1/2 частки вказаної квартири, в якій вони сумісно проживали. Цю частку він отримав у спадщину. Після смерті чоловіка ОСОБА_2 була одна, інших спадкоємців не має. Враховуючи, що її смерть настала на непідконтрольній території, він звертався до Іллічівського районного суду м.Маріуполя за встановленням факту її смерті, а після отримання рішення звертався за отриманням свідоцтва про смерть. Спадкова справа відкрита у Другій маріупольській державній нотаріальній конторі 03.08.2018 року.

Просить суд встановити факт проживання однією сім’єю разом з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 06.06.2018 року, не менше як п’ять років до часу відкриття спадщини, а саме: з 10.01.2008 року по 06.06.2018 року, за адресою: Донецька область, м.Макіївка, Центральний мікрорайонАДРЕСА_2.

Заявник у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, на задоволенні вимог наполягає.

Представник заінтересованої особи - Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України міста Маріуполя, у судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без участі представника, вказавши,що заперечень по суті не мають, просять вирішити справу на розсуд суду.

Представник заінтересованої особи - Друга маріупольська державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, у судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без участі представника.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Іллічівського райсуду м.Маріуполя від 01.08.2018 року встановлено факт смерті громадянки України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, Центральний мікрорайонАДРЕСА_2, причина смерті – хронічна серцево – судинна недостатність, ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний кардіосклероз.

На підставі рішення суду 01.08.2018 року Приморським районним у м.Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області було видано свідоцтво про смерть серія ІІ-НО № 048913, актовий запис № 718.

Всі витрати, пов’язані з організацією та проведенням поховання, поминального обіду заявник здійснив самостійно за власні кошти.

Як вбачається з інформаційної довідки Другої маріупольської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за №55469528 від 14.03.2019 р., в провадженні Другої маріупольської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Донецькій області наявна спадкова справа № 163/2018 після смерті ОСОБА_2, яка померла 06.06.2018 р., відкрита 03.08.2018 р. за заявою заявника ОСОБА_1

Судом досліджено копію спадкової справи № 163/2018 після смерті ОСОБА_2, яка померла 06.06.2018 р., з якої вбачається, що з заявою про прийняття спадщини звернувся заявник 03.08.2018 року.

Відповідно до посвідчення серія В-ІІІ № 343479, виданого 12.05.1997 року УПСЗН м.Макіївка Донецької області, ОСОБА_2 призначено статус учасника війни.

Згідно свідоцтва про одруження серія І-ЯР № 984390, виданого 31.08.1957 року ОСОБА_1 – Григорівською селищною радою Авдіївського району Донецької області, ОСОБА_2 зареєструвала шлюб 31.08.1957 року з ОСОБА_3, актовий запис № 100. Дошлюбне прізвище дружини – «Демідова».

Як вбачається зі свідоцтва про право власності на житло від 25.05.1993 року, виданого Управлінням по обліку, розподілу та приватизації житла виконкому Макіївської міської ради, зареєстрованого в Макіївському БТІ 03.01.2008 року, реєстр.кн. №197, за реєстровим № 39531, реєстраційний номер майна № 21652023АДРЕСА_3, що розташована в м.Макіївка Донецької області по мкр. Центральний, буд. 8, належить на праві спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та її чоловіку ОСОБА_3.

Встановлено, що ОСОБА_3 помер 28.02.2007 року.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10.01.2008 року, виданого державним нотаріусом Першої Макіївської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в БТІ м.Макіївка Донецької області за реєстровим номером № 21652023, заявнику належить 1/2 квартири № 13, що розташована в м.Макіївка Донецької області по мкр. Центральний, буд. 8.

Згідно довідки № 94 від 15.08.2018 року, виданої головою ОСББ «АЗУРИТ», заявник проживав без реєстрації за адресою: Донецька область, м.Макіївка, Центральний мікрорайонАДРЕСА_2, вів спільне господарство разом з ОСОБА_2 з 10.01.2008 року по день її смерті – 06.06.2018 року.

Заявник сплачував комунальні послуги за адресою: Донецька область, м.Макіївка, Центральний мікрорайонАДРЕСА_2, особистий рахунок відкрито на ім’я ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_4 в письмових поясненнях, наданих до суду, вказала, що є давньою подругою заявника, він є племінником ОСОБА_2, проживав з нею з 2008 року по день її смерті.

Свідок ОСОБА_5 в письмових поясненнях, наданих до суду, вказала, що є сусідкою ОСОБА_2. Заявник вів з нею спільне господарство з 10.01.2008 року по день її смерті.

Свідок ОСОБА_6 в письмових поясненнях, наданих до суду, вказала, що працює соціальним робітником у Територіальному центрі, ОСОБА_2 була під її наглядом, вона допомагала та здійснювала супровід. Засвідчує, що заявник проживав разом з ОСОБА_2 та вони вели спільне господарство по день її смерті.

Свідок ОСОБА_7 в письмових поясненнях, наданих до суду, вказала, що є сусідкою ОСОБА_2. Заявник вів з нею спільне господарство з 10.01.2008 року по день її смерті.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в Інформаційному листі ВВСУ від 15.04.2016 року «Про окремі питання застосування Закону України від 04 лютого 2016 року № 990-VIII «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України» (далі - Інформаційний лист ВССУ), рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 213 ЦПК України щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданими особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території. Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч.1 ст.318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою.

Встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем має для заявника важливе юридичне значення, а саме оформлення спадщини за законом.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини.

Враховуючи викладене суд вважає, що заявником ОСОБА_1, який є спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_2, яка померла 06.06.2018 року, надано докази на підтвердження факту його постійного проживання разом із спадкодавцем однією сім`єю не менше як п’ять років на час відкриття спадщини, тобто на день її смерті 06.06.2018 року, за адресою: Донецька область, м.Макіївка, Центральний мікрорайонАДРЕСА_2, внаслідок чого дійшов висновку про задоволення його заяви.

Керуючись ч. 2 п. 5 ст. 293, ст.ст. 315- 319 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: Маріупольське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області та Друга маріупольська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім’єю, - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 06.06.2018 року, однією сім`єю не менше як п’ять років до часу відкриття спадщини, а саме: з 10.01.2008 року по 06.06.2018 року, за адресою: Донецька область, м.Макіївка, Центральний мікрорайонАДРЕСА_2.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя: А. М. Іванченко