
Провадження №2/225/485/2019
Справа №225/1244/19
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
23 квітня 2019 року м.Торецьк
Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
головуючого-судді Качаленко Є.В.,
за участю секретаря судового засідання Федорцової І.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, одноразової грошової вихідної допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПАТ «Українська залізниця» в якому просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості із заробітної плати, грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку та одноразову грошову вихідну допомогу у розмірі одного середньомісячного заробітку згідно ст..44 КЗпП України в сумі 21607,16 грн. В обґрунтування вимог зазначив наступне.
04.10.2016 року позивач був прийнятий згідно наказу від 03.10.2016 року №17/ОС на посаду електромеханіка дільниці І групи у виробничий підрозділ «Ясинуватська дистанція сигналізації та зв’язку» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця». Звільнений з 17.07.2017 року на підставі ч.1 ст.40 КЗпП України, у зв’язку з скороченням штату. Наказ видано структурним підрозділом «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця». В наказі зазначено, що він має право на вихідну допомогу у розмірі одного середньомісячного заробітку, згідно ст..44 КЗпП України, компенсацію за 41 день відпустки. На день його звільнення нарахована, але не виплачена заробітна плата з березня 2017 року по 17.07.2017 року, грошова компенсація за невикористану щорічну відпустку та одноразова грошова вихідна допомога у розмірі одного середньомісячного заробітку становить 21607,00 грн.: за березень 2017 року – 2198,12 грн заробітної плати (аванс у розмірі 2271 було йому виплаченого через касу структурного підрозділу відповідача у м.Лиман), за квітень 2017 року – 3341,68 грн. заробітної плати, за травень 2017 року – 672,56 грн., за червень 2017 року – 0,00 грн. заробітної плати, за липень – 15394,80 грн., (складається із суми заробітної плати за липень (548,49 грн. нараховано, з урахуванням належних утримань (податок на доходи фізичних осіб 18%, військовий збір 1,5% та профспілковий внесок 97,05грн) становить 548,49 – (548,49х0,18)-(548,49х0,015)-97,05=344,48 грн); грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку (код нарахування 308 у кількості 11180,29х0,18)-(11180,29х0,015)=9000,13грн), одноразової грошової вихідної допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку, згідно ст..44 КЗпП України (код нарахування 601 у кількості 7515,76 грн., з урахуванням належних утримань 7515,76-(7515,76х0,18)-(7515,76х0,015)=6050,19 грн.
Позивач до судового засідання не з’явився, надав заяву з проханням справу розглянути за його відсутності, просив позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав, про причини неявки суд не інформував.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, розглянув позовну заяву та додані до неї матеріали, повно та всебічно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, і, об'єктивно оцінивши докази, доходить наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 04.10.2016 року перебував у трудових відносинах з ПАТ «Українська залізниця» в особі Виробничого підрозділу «Ясинуватська дистанція сигналізації та зв’язку» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» на посаді електромеханіка дільниці І групи (наказ №17/06 від 03.10.2016 року) (а.с.10). Наказом підприємства від 10.07.2017 року №8789/ДН-ОС ОСОБА_1 звільнено з 17.07.2017 на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату працівників з виплатою одноразової грошової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку відповідно до ст. 44 КЗпП України, належна компенсація за 41день відпустки ( а.с.16).
При звільненні з позивачем ОСОБА_1 не був проведений повний розрахунок та належні йому кошти не були виплачені.
З огляду на це, суд зазначає наступне.
Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно із ч. 1 ст.44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статт і36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Відповідно до статті 83 КЗпП та статті 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
Частиною 1 ст.94 КЗпП України передбачено, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно з правовим висновком, який викладено у постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2912цс16, всі суми (заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 5 цієї статті визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив не надавав, докази своєї позиції суду не представив.
Згідно розрахунків позивача ОСОБА_1 нарахована, але не виплачена заробітна плата з березня 2017 року по 17.07.2017 року складає 21607,00 грн.: за березень 2017 року – 2198,12 грн заробітної плати (аванс у розмірі 2271 було йому виплаченого через касу структурного підрозділу відповідача у м.Лиман), за квітень 2017 року – 3341,68 грн. заробітної плати, за травень 2017 року – 672,56 грн., за червень 2017 року – 0,00 грн. заробітної плати, за липень – 15394,80 грн., (складається із суми заробітної плати за липень (548,49 грн. нараховано, з урахуванням належних утримань (податок на доходи фізичних осіб 18%, військовий збір 1,5% та профспілковий внесок 97,05грн) становить 548,49 – (548,49х0,18)-(548,49х0,015)-97,05=344,48 грн); грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку 41 день (код нарахування 308 у кількості 11180,29х0,18)-(11180,29х0,015)=9000,13грн), одноразової грошової вихідної допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку, згідно ст.44 КЗпП України (код нарахування 601 у кількості 7515,76 грн., з урахуванням належних утримань 7515,76-(7515,76х0,18)-(7515,76х0,015)=6050,19 грн.)
Наведені доводи позивача в частині заявлених до стягнення сум підвтерджуються представленими позивачем розрахунками заробітної плати: за березень 2017 року сума до виплати 4469,12 грн, при цьому аванс у розмірі 2271 позивачеві було виплаченого через касу структурного підрозділу відповідача у м.Лиман, невиплачена частина заробітної плати за березень становить 2198,12 грн; за квітень 2017 року сума до виплати 3341,68 грн; за травень 2017 року сума до виплати 672,56 грн; за червень 2017 року сума до виплати 0 грн; за липень 2017 року сума до виплати 15394,80 грн (в тому числі суми нарахувань до оподаткування - компенсація за 41 день невикористаної відпустки 11180,29 грн, вихідна допомога 7515,76 грн, заробітна плата (оплата простоїв та матеріальна допомога) - 548,49 грн) (а.с.11-15)
Слід зауважити, що навдені у розрахунках суми підтверджуються частково згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5, наданих Пенсійним фондом (а.с.18): розмір нарахованої заробітної плати позивачу за березень 2017 року становить 5620,24 грн, а в представленому розрахунку за березень 2017 року (а.с.11) сума для пенсіїї вказана також як 5620,24 грн. При цьому в розпорядженні Пенсійного фонду за квітень-липень 2017 року дані відсутні.
З наведеного слідує, що відповідач порушуючи чинне трудове законодавство, своєчасно не виплатив заробітну плату позивачеві. Розмір зазначеної заборгованості та факт її невиплати позивачу представником відповідача не спростований.
Як встановлено судом з наданих позивачем доказів, з березня 2017 року по 17 липня 2017 року заборгованість відповідача перед позивачем по належним у день звільнення працівника виплатам становить суму 21607,16 грн та складається із нарахованої, але невиплачена заробітної плати, компенсації за невикористану щорічну відпустку та одноразової вихідної допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку (2198,12+3341,68+672,56+15394,80 (344,48+9000,13+6050,19)=21607,16)
Враховуючи, що судом встановлено порушення ст.116 КЗпП України при звільненні позивача ОСОБА_1, оскільки відповідач не виплатив усі належні суми у день звільнення, позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Оскільки позивач на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» був звільнений від сплати судового збору, на підставі ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з задоволенням позову з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір 768,40 грн.
Керуючись ст. ст.12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 282, 354 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, одноразової грошової вихідної допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку - задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (м. Київ вул.Тверська, б. 5, ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживає ІНФОРМАЦІЯ_3) заборгованість із заробітної плати, грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку та одноразову грошову вихідну допомогу у розмірі одного середньомісячного заробітку в сумі 21607 (двадцять одна тисяча шістсот сім) гривень 16 коп.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (м. Київ вул.Тверська, б. 5, ЄДРПОУ 40075815) на користь держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду позивачем подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя:
Судове рішення № 81403091, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області) було прийнято 23.04.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 225/1244/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: