Постанова № 81402962, 25.04.2019, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/926/19

Номер провадження 3/220/404/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року смт Велика Новосілка Донецької області

Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Дурач О.А., при секретарі Черновал І. В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Мар’їнського відділення поліції Волноваського відділу поліції ГУНП України в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого приватним підприємцем, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, маючого на утриманні неповнолітню дитину, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, до адміністративної відповідальності не притягався,

за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-2,122-4,124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

10.04.2019 року інспектором Мар’їнського відділення поліції Волноваського відділу поліції ГУНП України в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 071376 відносно ОСОБА_1 Згідно з протоколом ОСОБА_1 08 квітня 2019 року о 00 години 30 хвилин в м. Курахове, по пр. Запорізькому керував транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_1. ОСОБА_1 під час руху не вибрав безпечний інтервал, та здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, чим порушив п.п. 13.1 Правил дорожнього руху.

Крім того, 10.04.2019 року інспектором Мар’їнського відділення поліції Волноваського відділу поліції ГУНП України в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 071377 відносно ОСОБА_1 Згідно з протоколом ОСОБА_1 08 квітня 2019 року о 00 години 30 хвилин в м. Курахове, по пр. Запорізькому керував транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_1. ОСОБА_1 будучи учасником ДТП, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди до прибуття робітників поліції, проігнорував вимогу про зупинку за допомогою спеціального маяка червоного кольору, чим порушив п.п. 2.10а,2.4 Правил дорожнього руху.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, винним себе не визнав, пояснив, що 08 квітня 2019 року о 00 години 30 хвилин в м. Курахове, по пр. Запорізькому керував транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_1. Побачив ближче до узбіччя, велосипедиста, який рухався у попутному напрямку, попереду, праворуч від автомобілю. Катафот на велосипеді був включений. Автомобіль рухався зі швидкістю 40 км/за год. Коли автомобіль порівнявся з велосипедом, велосипедист раптово повернув ліворуч, чим пошкодив праве дзеркало автомобіля. Він розвернувся, оскільки хотів допомогти велосипедисту, але останній полишив велосипед та почав убігати. Він поїхав далі. Співробітників поліції не викликав та не бачив їх під час ДТП. Через три дні приїхали до нього співробітники поліції, склади протокол, роз’яснили права, він написав пояснення. Зазначив, винним себе не визнає.

Потерпілий ОСОБА_2 зазначив, що дійсно 08.04.2019 року близько 00 год 30 хвил. їхав на велосипеді, обладнаному катафотом, по вул.. Запорізькій з рибалки. Рухався ближче до узбіччя. Почув позаду себе звук автомобілю, продовжував рухатися, доки не почув удар з лівого боку. Тобто, автомобіль вдарив його, поїхав далі. Біля складів розвернувся, поїхав у бік потерпілого, але він злякався та заховався за деревами. Водій автомобілю висловився нецензурною лайкою щодо нього та поїхав далі. Майже відразу він побачив автомобіль «Жигулі» 2101, таксі. Водій таксі зупинився, запропонував допомогу. Велосипед не зміщували з місця до огляду спеціалістом. Викликали поліцію, швидку допомогу. При огляді лівий лікоть, нижня частина лівої ноги, грудна клітина були пошкоджені. Лікар надав йому довідку. Крім того, його було перевірено на вживання алкоголю, алкоголь не вживав. Потім він у поліції написав заяву.

Будучи допитаний у якості свідка, відповідно до вимог статті 272 КпАП України, ОСОБА_2 зазначив, що весь час рухався по своїй смузі руху, ближче до узбіччя, жодних поворотів праворуч не робив.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення порушника, потерпілого вважаю, що в своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене статтею 124 КпАП України, а саме порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.

Не зважаючи на невизнання своєї вини, ОСОБА_1 у даному адміністративному правопорушенні вина доведена поясненнями потерпілого у судовому засіданні, у тому числі й допитаного у якості свідка, згідно яких, він зазначив, що до моменту ДТП жодних поворотів праворуч не здійснював, рухався на велосипеді, обладнаному катафотом ближче до узбіччя; даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 08.04.2019 р. та схеми до нього (а.с. 7-8,12) , відповідно до яких було оглянуто місце події, було виявлено велосипед, який знаходився на узбіччі, попереду нього залишки фари зеленого кольору, які порушник у судовому засіданні зазначив, як залишки дзеркала свого автомобіля; покриття асфальтоване, сухе; даними, зафіксованими у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 071376.

Суд критично відноситься до показань ОСОБА_1, згідно яких велосипедист перед належним йому автомобілем раптово повернув праворуч, оскільки вони спростовуються вищезазначеними доказами та надані з метою уникнути відповідальності за інкриміноване йому адміністративне правопорушення.

Отже, ОСОБА_1 порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (надалі Правил дорожнього руху), а саме залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2, що й потягло за собою настання адміністративної відповідальності за ст.. 124 КпАп України.

Також, суд вважає, що ОСОБА_1 здійснив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122-4 КпАп України, а саме залишення водієм транспортного засобу на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.

Вина порушника у скоєному адміністративному правопорушенні, не зважаючи на невизнання своєї вини порушником, підтверджується поясненнями самого порушника ОСОБА_1, наданих у судовому засіданні, згідно яких він зазначив, що дійсно полишив місце ДТП, оскільки потерпілий неправильного зрозумів його наміри допомогти та злякався. Поліцію порушник не викликав, оскільки вважав заподіяну шкоду автомобілю неістотною. Крім того, вина порушника у зазначеному адміністративному правопорушенні підтверджується поясненнями потерпілого, наданими у судовому засіданні, згідно яких після ДТП водій покинув місце пригоди; даними протоколу огляду місця події від 08.04.2019 р. та схеми до нього (а.с. 7-8,12), яким зафіксовано стан місця події після ДТП; даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 071377 від 10.04.2019 року, у якому зазначено та зафіксовано обставини скоєного адміністративного правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху, оскільки, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди він, як водій, не залишився на місці пригоди.

Проте, судом не добуто жодних доказів щодо вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення за статтею 122-2 КпАП України, оскільки, як вбачається і з пояснень порушника, так і із пояснень потерпілого, наданих у судовому засіданні, факту ігнорування порушником вимог поліцейського про зупинку, тобто порушення п. 2.4 Правил дорожнього руху 08.04.2019 року, з боку ОСОБА_1 не було. Жодних додаткових матеріалів, підтверджуючих факт вищевказаного адміністративного правопорушення суду не надано. Отже, наявні обставини, які виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у частині притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 122-2 КпАП України, в зв’язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.. 122-2 КпАП України слід закрити за відсутністю події адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України).

Вирішуючи питання щодо міри покарання порушника, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 36 КпАП України при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

За таких обставин, зважаючи на те, що ОСОБА_1 вчинив кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються суддею, суд вирішує питання про накладення стягнення на порушника у відповідності зі ст. 36 КпАП України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення за кожне правопорушення враховуються характер кожного вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Отже, враховуючи характер скоєних ОСОБА_1 правопорушень передбачених ст.ст. 124, 122-4 КпАП України, особу порушника, а саме те, що дані, які б з негативного боку характеризували ОСОБА_1 суду не надані, останній працює, має на утриманні неповнолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, до адміністративної відповідальності не притягався, враховуючи також, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст..ст. 124, 122-4 КпАП України повністю доведена зібраними доказами у справі, беручи до уваги обставини, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, якою є скоєння ним адміністративного правопорушення вперше, обставини, що обтяжують відповідальність, відсутні, суд прийшов до висновку, що міра покарання у виді штрафу буде достатньою для виправлення порушника та запобіганню вчинення ним нових адміністративних правопорушень, підстав для призначення іншої, більш суворої міри покарання порушнику, судом не встановлено.

керуючись ст.ст. 33, 36, 124, 122-4 КпАП України, п.1 ч.1 ст. 247 КпАП України, суддя –

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КпАП України та піддати адміністративному стягненню:

за ст. 124 КпАП України в виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

за ст. 122-2 КпАП України в виді штрафу в розмірі в розмірі дев’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 грн.

У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 36 КпАП України остаточне адміністративне стягнення визначити у виді штрафу в розмірі 340 грн., на користь держави на розрахунковий рахунок - 31112149005001, код класифікації доходів бюджету-21081300,МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) – 38033949, отримувач коштів Донецьке УК/Дон.обл./22081300, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) -02895834.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави на розрахунковий рахунок - 31211256026001,код класифікації доходів бюджету-22030106,МФО-899998,код отримувача (ЄДРПОУ) – 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) -02895834, судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.. 122-2 КпАП України закрити за відсутністю події адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України).

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником,потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.А. Дурач