Рішення № 81402740, 24.04.2019, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/437/19

провадження № 2-о/136/14/19

РІШЕННЯ

іменем України

"24" квітня 2019 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участі секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Вахнівська сільська рада Липовецького району Вінницької області, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулась до суду із вищевказаною заявою про встановлення фактів, обґрунтовуючи вимоги заяви тим, що 21.08.2005 року померла її мати ОСОБА_2, яка до дня смерті проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право на земельну частку (пай), згідно сертифіката серії ВН №0313595. Заявник спадщину прийняла шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, від неї не відмовлялась у межах визначеного законодавцем строку, утім нотаріус відмовив у видачі на її ім’я нотаріального акту, вказуючи на те, що нею не підтверджено факту постійного проживання із спадкодавцем документально, а також у правовстановлюючому документів - сертифікаті на право на земельну частку (пай) серії ВН №0313595 було невірно зазначено по батькові спадкодавця - як «Плахотнюк Ганна Тихонівна», у той час як правильним є «Плахотнюк Ганна Данилівна», що стало підставою для звернення до суду, оскільки іншого порядку встановлення таких фактів від яких залежать майнові права заявника чинним законодавством не передбачено.

У визначений судом строк заінтересованою особою відзиву до суду не було надано.

За клопотанням заявника ухвалою суду від 04.03.2019 витребовувались матеріали спадкової справи після смерті ОСОБА_2

У судове засідання заявник не з’явилась, однак надала заяву, в якій вимоги підтримала, просила заяву задовольнити, а розгляд справи проводити за її відсутності.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, утім їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, за наявними матеріалами справи, при цьому не здійснюючи фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши усі зібрані у справі докази в їх сукупності встановив, що 21.08.2005 в с. Вахнівка Липовецького району Вінницької області, померла ОСОБА_2, в підтвердження чому є свідоцтво про смерть серія І-АМ №015908. Після її смерті відкрилась спадщина.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 13.032019, №55455387, спадкова справа до майна померлої 21.08.2005 року ОСОБА_2 не заведена.

Як убачається із довідок № 658 від 11.05.2016 №441 від 22.02.2018 виданих виконкомом Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області (а.с.9), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на день смерті 21 серпня 2005 року була зареєстрована та постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_3. З 2004 року по день смерті 21.08.2005 року ОСОБА_2 її дочка ОСОБА_1 дійсно постійно спільно проживала без реєстрації у одному будинку, інші особи, які проживали чи були зареєстровані відсутні.

Факт родинних відносин заявника із спадкодавцем підтверджено свідоцтвом про народження та укладення шлюбу заявника (а.с.6, 7).

Наведене свідчить, що позивач, будучи дочкою спадкодавця набула права спадкування за законом, як спадкоємець першої черги спадкування, утім реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку позбавлена можливості, оскільки згідно паспортних документів її зареєстроване місце проживання відмінне від місця проживання, де вона постійно проживала із спадкодавцем.

Згідно частини 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до положень пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Встановлення факту про який просить заявник має для неї юридичне значення, оскільки дає право на прийняття спадщини після смерті спадкодавця за законом, іншого порядку чи можливості встановити зазначений факт заявник не має.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово; реєстрація внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла.

Реєстрація місця проживання або місця перебування особи це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

У рішенні від 14.11.2001 року по справі № 1-31/2001 (справа щодо прописки) Конституційний Суд України констатував, що вільне пересування і вибір місця проживання є суттєвою гарантією свободи особистості, умовою її професійного і духовного розвитку. Це право, як і інші права і свободи людини, є невідчужуваним та непорушним (ст. 21 Конституції України). Водночас назване право не є абсолютним. Свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України можуть бути обмежені, але тільки законом (ст. 33 Конституції України).

З зазначеного слідує, що реєстрація місця проживання є адміністративною дією, яка встановлює додатковий зв'язок особи з державою і не є обставиною, яка підтверджує чи спростовує фактичне місце проживання або перебування особи.

Керуючись принципом верховенства права, закріпленим у статті 8 Конституції України, суд повинен виходити із того, що людина, її права та свободи є найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу положень частини 2 статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Таким чином, факт відсутності запису про реєстрацію постійного місця проживання заявника за місцем реєстрації спадкодавця, з урахуванням зазначених обставин, не може слугувати безумовною підставою позбавлення його законного права на прийняття спадщини, яка відкрилась після його смерті в порядку, передбаченому частиною 3 статті 1268 ЦК України.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що заявником доведено обставини, на які вона посилається у заяві на підтвердження факту постійного проживання із спадкодавцем, що дає заявникові право на реалізацію своїх спадкових прав у нотаріальному порядку.

Крім цього, судом встановлено із довідки виданої виконавчим комітетом Вахнівської сільської ради Липовецького району №442 від 22.02.2018 (а.с.13), що сертифікат серія ВН №0313595 на право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП «Росія» розміром 2,94 га в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), було видано ОСОБА_2.

Згідно довідки №1384 від 13.12.2107 виданої виконавчим комітетом Вахнівської сільської ради Липовецького району (а.с.13) слідує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3, це одна і та ж особа, якій було видано сертифікат серія ВН №0313595 на право на земельну частку (пай).

Належність майна ОСОБА_2 підтверджено Випискою Відділу у Липовецькому районі Головного управління Дерржгеокадастру у Вінницькій області від 18.02.2019; списком осіб, що доданих до Державного акту на право колективної власності КСП «Росія» (а.с.17-22).

Зібрані у справі докази підтверджують обставини викладені заявником у заяві. Від встановлення вищевказаних фактів залежать майнові права заявника. Іншого порядку чи можливості встановити такі факти чинним законодавством не передбачено, а встановлення таких фактів не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

За таких обставин, суд задовольняє заяву у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 293, 315 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП – НОМЕР_1), заінтересована особа: Вахнівська сільська рада Липовецького району Вінницької області (місцезнаходження: вул.. 60 річчя Жовтня, 5, с. Вахнівка, Липовецького району, Вінницької області, 22524, ЄДРПОУ – 04328973) про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та встановлення факту належності правовстановлюючого документу, – задовольнити у повному обсязі .

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, разом із спадкодавцем ОСОБА_2, яка померла 21.08.2005, на час відкриття спадщини в с. Вахнівка по вул. Лесі Українки, 22 Липовецького району Вінницької області.

Встановити факт належності ОСОБА_2, яка померла 21.08.2005, сертифікату про право на земельну частку (пай) серії ВН №0313595 виданого Липовецькою районною державною адміністрацією 26.06.1997 на ім’я «Плахотнюк Ганни Тихонівни».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Т. Кривенко