ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
25.04.2019
Справа № 910/3273/19
За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (м. Київ)
до Асоціації "Підприємців та промисловців - постачальників товарів, робіт та послуг для державних потреб" (м. Київ)
про стягнення 10.000,00 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники учасників процесу: не викликались
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Асоціації "Підприємців та промисловців - постачальників товарів, робіт та послуг для державних потреб" про стягнення 10.000,00 грн. помилково сплачених коштів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що помилково повторно здійснив оплату відповідачу за учать у конференції, раніше оплачену на підставі рахунку відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.19. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено учасникам судового процесу строки на подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь, додаткових письмових пояснень, клопотань, заяв.
Згідно із ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи з повідомленням учасників справи сторонами не заявлялись.
Як передбачено ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач у встановлений судом строк письмовий відзив на позов не подав, докази на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/3273/19 відповідач повідомлявся належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (01042, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 3-а), що підтверджується довідкою відділення поштового зв’язку про повернення поштового відправлення відправнику з відміткою "організація не розшукана".
З огляду на те, що ухвала суду від 18.03.19. була направлена на адресу відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд судом справи.
Згідно із ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Положеннями ст. 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із ч. 6 ст. 233 ГПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-
ВСТАНОВИВ:
27.05.16. між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - Замовник) та Асоціацією "Підприємців та промисловців - постачальників товарів, робіт та послуг для державних потреб" (далі - Виконавець) було укладено Договір № 27/05-16 (далі - Договір), відповідно до умов якого Виконавець бере на себе зобов'язання організувати проведення конференції на тему "Практичні аспекти реформування в галузі Державних Закупівель" та надати інформаційно-консультаційні послуги по темі конференції, а Замовник – оплатити послуги (п. 1.1 Договору).
Пунктом 3.1 Договору встановлено, що вартість послуг на одного представника Замовника складає 5.000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 коп.), без ПДВ.
У вартість послуг входить: участь у конференції, збірник презентацій та тез, матеріали виступів; обід (2 та 3 червня 2016 р.); кава-брейк – 3 рази; фуршет 1 + прогулянка на кораблі; фуршет 2 + культурна програма.
Сума договору складає 10.000,00 грн. без ПДВ (п. 3.2 Договору).
Згідно із п. 3.3 Договору оплата Замовником здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Виконавця (з наданням копії платіжного доручення) або шляхом внесення коштів в касу Виконавця в день початку конференції.
27.05.16. відповідач виставив позивачеві рахунок на оплату участі у конференції на суму 10.000,00 грн.
Платіжним дорученням № 552 від 31.05.16. позивач перерахував відповідачеві 10.000,00 грн. з призначенням платежу "оплата за участь у конференції зг.рах. № 17 від 27.05.16р. без ПДВ".
02.06.16. платіжним дорученням № 563 позивач сплатив відповідачеві 10.000,00 грн. з призначенням платежу "Оплата за участь у конференції. Без ПДВ".
Як визначено п. 1.3 Договору, послуги вважаються виконаними після підписання акту про надання послуг Замовником чи його уповноваженим представником.
Факт виконання Виконавцем та прийняття Замовником послуг на суму 10.000,00 грн. підтверджується наявним в матеріалах справи Актом про надання послуг, підписаним обома сторонами.
22.01.19. позивач направ відповідачу вимогу за вих. № 298/12/36/02-19, в якій вимагав протягом 7 днів з дня отримання вимоги перерахувати 10.000,00 грн., безпідставно набутих відповідачем.
Посилаючись на те, що відповідач не повернув кошти, помилково перераховані платіжним дорученням № 563 від 02.06.16., позивач звернувся до суду із позовом у цій справі про стягнення з відповідача 10.000,00 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Так, відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Вказана норма застосовується за наявності певних умов та відповідних підстав, що мають бути встановлені судом під час розгляду справи на підставі належних та допустимих доказів у справі.
У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв'язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів).
Тобто, цей вид зобов'язань породжується наявністю таких юридичних фактів: 1) особа набула або зберегла у себе майно за рахунок іншої особи; 2) правові підстави для такого набуття (збереження) відсутні або згодом відпали.
Матеріали справи свідчать, що повторна сплата позивачем коштів у сумі 10.000,00 грн. на оплату участі у конференції, здійснена платіжним дорученням № 563 від 02.06.16., відбулася не на виконання умов Договору, оскільки вказані послуги були вже оплачені позивачем платіжним дорученням № 552 від 31.05.16. Наведені обставини свідчать про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для набуття і збереження коштів у вказаній сумі.
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів (ст. 73 ГПК України).
Виходячи з того, що відповідач не надав жодних доказів та пояснень щодо наявності підстав для повторного набуття коштів у сумі 10.000,00 грн., сплачених позивачем платіжним дорученням № 563 від 02.06.16., та доказів повернення на вимогу позивача цих коштів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З огляду на задоволення позову витрати по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Асоціації "Підприємців та промисловців - постачальників товарів, робіт та послуг для державних потреб" (01042, м. Київ, бульв. Дружби Народів, буд. 3-а, ідентифікаційний код 32556158) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-а, ідентифікаційний код 03327664) 10.000,00 (десять тисяч) гривень помилково сплачених коштів, 1.921,00 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) гривню судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко
Судове рішення № 81400905, Господарський суд м. Києва було прийнято 25.04.2019. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/3273/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: