Ухвала суду № 81396827, 23.04.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

23.04.2019 р. № 520/10703/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Сертакової К.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні питання про закриття провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправними дії Департаменту реєстрації Харківської міської ради під час проведення реєстрації місця проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати Департамент реєстрації Харківської міської ради скасувати реєстрацію місця проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати Департамент реєстрації Харківської міської ради скасувати реєстрацію місця проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 04.12.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду від 26.02.2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_4.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази встановив, що позивачу на праві приватної власності належить нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_1 Позивачем було отримано довідку про склад сім'ї, з якої остання дізналась, що у належній їй на праві власності квартирі, окрім її матері, зареєстрована невідома їй особа ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та малолітня дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Зі змісту позову встановлено, що, на думку позивача, реєстрація вказаних осіб у належній їй на праві власності квартирі без отримання згоди власника свідчить про те, що під час проведення державної реєстрації місця проживання зазначених осіб Департаментом реєстрації Харківської міської ради були допущені помилки, що призвело до реєстрації таких осіб за адресою: АДРЕСА_1, без правових підстав, що грубо порушує майнові права позивача, та безумовно є підставою для скасування такої реєстрації.

У підготовчому засіданні судом поставлено на розгляд питання про закриття провадження у справі, у зв'язку з непідсудністю справи адміністративному суду.

Представник позивача у підготовче засідання прибув, під час розгляду питання про закриття провадження у справі, проти закриття не заперечував.

Представник відповідача у підготовче засідання прибув, під час розгляду питання про закриття провадження у справі, проти закриття не заперечував.

Третя особа ОСОБА_4 в підготовче засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся відповідно до положень статті 130 КАС України, відповідно до якої відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши оцінку заявленим позовним вимогам, дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі за вищевказаним позовом, у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зі змісту позову вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу від 10 липня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Резнік А.О., зареєстрованого в реєстрі за № 658, ОСОБА_3 набула у приватну власність квартиру АДРЕСА_1

Як зазначено позивачем у позовній заяві, рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 12.06.2013 р. № 390 «Про зміну та впорядкування адрес об'єктам нерухомого майна на території, що включена до меж міста Харкова» адресу: АДРЕСА_1, змінено на АДРЕСА_1, на підтвердження чого до суду надано копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 144954702 від 12.11.2018 року.

Таким чином, позивачем вказано, що їй на праві приватної власності належить нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_1, що підтверджується договором, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 234444782 від 30.07.2009 р., витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 24255309 від 15.07.2014 р., інформаційною довідкою № 144954702 від 12.11.2018 р.

Після проведення державної реєстрації речових прав на квартиру, як вказано під час розгляду справ представником позивача, позивач надала свою згоду на проведення реєстрації місця проживання у квартирі своєї рідної матері - ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_1).

Проте, після отримання довідки про склад сім'ї позивачу стало відомо, що у належній їй на праві власності квартирі, окрім її матері, зареєстрована невідома їй особа ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та малолітня дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Зі змісту наданих представником відповідача пояснень судом встановлено, що до відділу реєстрації місця проживання у Немишлянському районі міста Харкова Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради 18.04.2018 року звернувся ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, щодо реєстрації місця проживання малолітньої дитини за адресою: АДРЕСА_1.

Головним спеціалістом відділу реєстрації місця проживання у Немишлянському районі міста Харкова Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради 18.04.2018 року було прийнято рішення про реєстрацію місця проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, за вищевказаною адресою.

Як встановлено під час судового розгляду справи, 18.10.2018 року до Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради звернувся ОСОБА_4 з питання щодо відсутності його у довідці про зареєстрованих у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, та питання актуалізації, тобто внесення інформації/внесення змін до інформації, що міститься в Реєстрі територіальної громади міста Харкова.

Представником відповідача у наданих до суду поясненнях вказано, що Управлінням реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради 18.10.2018 року було прийнято рішення про внесення інформації про ОСОБА_4 до Реєстру територіальної громади міста Харкова із зазначення дати реєстрації - 09.09.2003 року.

Суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Положеннями пункту 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно пунктом 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб'єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. Між тим, оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірного майна має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції.

Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Суд зазначає, що спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки позивач вбачає порушення своїх прав у наслідках, які спричинені діями відповідача суб'єкта владних повноважень, які на її думку є неправомірними, та ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, а отже мають майновий характер або пов'язані з реалізацією майнових прав позивача на належне їй нерухоме майно, тобто квартиру, а отже визнання протиправними таких дій відповідача є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Під час розгляду справи встановлено, що спірні правовідносини пов'язані з правом користування та розпорядження майном, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1.

Враховуючи обставини того, що реєстрацію місця проживання третьої особи ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснювались за заявами ОСОБА_4 в порядку проведення актуалізації, то вчинені відповідачем дії щодо здійснення державної реєстрації місця проживання стосувались реєстрації місця проживання інших осіб, а не позивача.

Також суд зазначає, що предметом спірних правовідносин є майнові права позивача стосовно усунення перешкод у користуванні належним їй нерухомим майном. При цьому, позовні вимоги до відповідача фактично є похідними.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що спір у цій справі не є публічно-правовим.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 04.09.2018 року у справі №823/2042/16, від 12.12.2018 року у справі № 826/8687/16.

Суд зазначає, що згідно із положеннями частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що спір пов'язаний із реалізацією цивільного права фізичної особи, згідно зі статтею 19 ЦПК України розглядається в порядку цивільного судочинства.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, що не належить до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.04.2018 року у справі №817/1048/16.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що даній спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративного суду.

Отже, суд зазначає, що враховуючи вищезазначене в даному випадку наявний спір про право між позивачем третьою особою, за заявою якої вчинено зазначену державну реєстрацію місця проживання, а отже останній слід вирішувати в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до положень п.2 ч. 2 ст. 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно із п.1 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3.

Керуючись ст.ст. 238, 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Роз'яснити позивачу, що він має право звернутись із відповідним позовом до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 24 квітня 2019 року.

Суддя Мельников Р.В.