Ухвала суду № 81396717, 24.04.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 квітня 2019 року справа № 580/1417/19

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Паламар П.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина – ОСОБА_2 до управління Державної міграційної служби України у Черкаській області, Придніпровського районного відділу у м. Черкаси управління Державної міграційної служби України у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

23.04.2019 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (18002, АДРЕСА_1) з адміністративним позовом до управління Державної міграційної служби України у Черкаській області (18002, м. Черкаси, бул. Шевченка, 117), Придніпровського районного відділу у м. Черкаси управління Державної міграційної служби України у Черкаській області (18001, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Вишневецького, 32а), в якому просить:

-зобов’язати управління ДМС України у Черкаській області здійснити паспортний облік гр. ОСОБА_2 виключно за прізвищем, іменем та по-батькові, згідно норм ЗУ «Про громадянство» та Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою ВРУ № 2503 від 26.06.1992;

-зобов’язати управління ДМС України у Черкаській області, Придніпровський районний відділ, видати без використання засобів реєстру - ЄДДР України гр. ОСОБА_2 паспорт громадянина України раніше встановленого зразка - у вигляді паспортної книжечки, форма якого затверджена Постановою ВРУ № 2503 від 26.06.1992 року.

Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

За приписами ч. 2 ст. 43 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Суддя звернув увагу, що позовна заява підписана ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії І-СР № 111627, останній народився 28.02.2002, в графі мати зазначено – ОСОБА_1.

Однак, станом на 23.04.2019 ОСОБА_2 є неповнолітньою особою, оскільки ним досягнуто повних 16 років.

Зокрема, суд наголошує, що самостійно звернутися до суду з адміністративним позовом людина може, якщо вона досягла повноліття (18-ти років), або й раніше - після досягнення віку, з якого вона може особисто брати участь у певних публічно-правових відносинах, які включають відносини з приводу одержання паспорта громадянина України, реєстрації зміни імені, притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного проступку (учасниками відповідних правовідносин можуть бути особи, які досягли 16-річного віку).

Таким чином, ОСОБА_2 з урахуванням ст. 55 Конституції України, ст. 43 КАС України та норм ЦК і ЦПК України, має право самостійного звернення до суду в даному випадку за захистом своїх прав.

Батьки – безпосередньо є представниками за законом, однак позовна заява з урахуванням викладеного не містить підпису ОСОБА_2

Частиною 1 ст. 161 КАС України унормовано, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Також, суддя зазначає, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. (ч. 2 ст. 94 КАС України).

Представником позивача надано до суду не завірені копії.

Крім того, приписами ч. 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI, з подальшими змінами та доповненнями.

Так, згідно статті 2 вказаного Закону, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Водночас, ставки сплати судового збору встановлено статтею 4 Закону України “Про судовий збір”, відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2019 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня – 1921грн.

Таким чином, за подання вказаної позовної заяви майнового характеру позивачу необхідно сплатити 768,40грн.

Суд враховує, що позивач, не є суб'єктом, на якого розповсюджуються пільги щодо сплати судового збору визначені ст. 5 Закону України “Про судовий збір”.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законом, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

В свою чергу, пільги передбачені п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” поширюються виключно на фізичних осіб, якими здійснюється представництво іншої особи. В даному випадку ОСОБА_3 є законним представником сина (не виступає за захистом особи не пов’язаної родинними зв’язками), а тому пільги не застосовуються, оскільки Закон України “Про судовий збір” не встановлює пільг для представників.

Таким чином, за подання вказаної позовної заяви, позивачу необхідно сплатити 768,4грн. судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина – ОСОБА_2 до управління Державної міграційної служби України у Черкаській області, Придніпровського районного відділу у м. Черкаси управління Державної міграційної служби України у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого останній має усунути недоліки позовної заяви.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя П.Г. Паламар