Рішення № 81396589, 24.04.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2019 р. № 520/3220/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (61064, АДРЕСА_1) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 4під., 5 пов.) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

1. Скасувати рішення Шевченківського об*єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 06.03.2019 року № 149/С-ІІ.

2. Визнати протиправними дії Шевченківського об*єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати заборгованості ОСОБА_1 з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю у розмірі 75% мінімальної пенсі за віком, призначеної відповідно до ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ».

3. Зобов'язати ОСОБА_2 об*еднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії починаючи 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у вщповдності до ст.. 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у відповідності до ст. 50 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» та провести відповіднівиплати, з урахуванням раніше сплачених сум.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та інвалідом ІІ групи, внаслідок захворювання якого пов'язано з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова та отримує пенсію по інвалідності 2 групи, призначену йому відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-XII. До 14.03.2016 року позивач мав 3 групу інвалідності внаслідок захворювання якого пов'язано з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримував пенсію по інвалідності 3 групи відповідно до вказаного Закону № 796-XII. Нарахування та виплата позивачу пенсії проводилася у розмірі, визначеному постановою КМУ "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 року № 1210.

Вважаючи, що в період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року пенсія позивачу повинна нараховуватися та виплачуватися в розмірі, встановленому ст. ст. 50, 54 Закону № 796-XII, позивач звернувся до Шевченківського ОУПФ України в м. Харкові з заявою щодо нарахування та виплати йому пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону № 796-XII за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року включно. ОСОБА_2 ОУПП України м. Харкова від 06.03.2019 року № 149/С-11 відмовлено позивачу у нарахуванні та виплати йому пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи зазначивши, що статті Закону № 796-XII не містять норму виплачувати пенсію у розмірі у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тому їх застосування неможливе та суперечить ст. 19 Конституції України. Також зазначив, що у період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року виплата пенсії позивачу обчислювалась у розмірі, визначеному відповідно до постанови КМУ "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 року № 1210, враховуючи зміни, внесені постановою КМУ від 25.03.2014 року № 112 "Про внесення змін до деяких постанов КМУ з питань пенсійного забезпечення".

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив суд задовольнити вимоги адміністративного позову у повному обсязі.

Ухвалою суду від 03.04.2019 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.

Представником відповідача 23.04.2019 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що з 03.08.2014 року набрав чинності Закон України про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", яким було встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статей 5 та 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37, та 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Таким чином, у період з 01.01.2014 по 02.08.2014 Закон України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не містив положень, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 року N 80-VIII, встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Законом України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII з 01.01.2015 року внесено зміни до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Таким чином, з 01.01.2012 року і по теперішній час пенсія позивачу обчислюється у розмірі, визначеному відповідно до ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1, має статус інваліда війни 2 групи, та є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений до І-ї категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалід 2-ї групи про, що свідчить відповідне посвідчення серії А № 305524 від 10.02.2016 року виданого Харківською обласною державною адміністрацією, безстроково, та вкладкою до нього № 709534 від 10.02.2016 року.

У відповідності до довідки МСЕК серія ХАР-04 №021724 від 14.12.2005 року, позивачу було встановлено 2 групу інвалідності безстроково, причина інвалідності захворювання пов*язані з виконанням військового обов*язку під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

В період з 10.02.1990 року по 30.06.1990 року у складі в/ч 34102, я приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС", отримав дозу випромінювання.

Перебуваю на обліку в Шевченківському об*єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова (надалі -відповідач ). Мені призначена державна пенсія по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, а також додаткова пенсія згідно Закону України * Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи* від 28.02.1991 року №796 - XII (надалі - Закон № 796 ).ОСОБА_3 КМУ від23.11.2011 року № 1210 « Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

26.02.2019 року позивач з заявою звернувся до відповідача про приведення розмірів пенсій у відповідність до норм ст.ст. 49, 50, 54, 67, Закону №796 -XII від 28.02.1991 року, виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплати пенсії за цей період.

Рішенням від 06.03.2019 року за № 149/С-ІІ ОСОБА_2 об*єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова відмовило позивачу в перерахунку призначених пенсій з огляду на відсутність підстав такого перерахунку та правомірність визначення розміру пенсії.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у розмірі, визначеному ст. ст. 50, 54 Закону № 796-XII, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є наявність або відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу у період з 01 січня по 02 серпня 2014 року включно основної державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до положень ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-XII.

Відповідно до ст. 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно із статтею 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам IІI групи у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону № 796-XII у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Водночас, Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” від 14 червня 2011 року № 3491-VI (далі - Закон №3491VI) розділ VІІ Прикінцеві положення Закону України “Про державний бюджет України на 2011 рік” доповнено п. 4, яким встановлено, зокрема, що у 2011 році норми і положення ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону № 796-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік (положення пункту 4 розділу VІІ визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року N 20-рп/2011).

Відтак, Законом №3491-VI Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На виконання п. 7 Закону № 3491-VI 06 липня 2011 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету” № 745, яка набрала чинності з 23 липня 2011 року, п. 1 і 3 якої визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.

ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 23 листопада 2011 року № 1210 був затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з абзацом 8 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

З правового аналізу вказаних Законів та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та роз'яснень Конституційного Суду України випливає, що в період з 23 липня 2011 року по 31 грудня 2013 року визначення порядку та розмірів виплат вказаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

Позивачем в позовній заяві зазначено та підтверджено відповідачем у відзиві на позов, що у період з 01.01.2014 року по 02 серпня 2014 року включно нарахування та виплата відповідачем позивачу пенсії проводилася у розмірі, визначеному постановою КМУ "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 року № 1210.

Позивач стверджує, що в період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року пенсія позивачу повинна нараховуватися та виплачуватися відповідачем відповідно до положень ст. ст. 50, 54 Закону № 796-XII як інваліду 2 групи.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

З 01 січня 2014 року Законом України від 16 січня 2014 року № 719-VII “Про Державний бюджет України на 2014 рік” (далі - Закон № 719-VII) не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ. Чинним залишався й Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Порядок № 1210).

Тобто, враховуючи принцип пріоритетності Закону № 796-ХІІ над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком, з 01 січня 2014 року нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинно було здійснюватись у розмірі та на підставі ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ.

Законом України від 31 липня 2014 року № 1622-VII “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2014 рік”, який набрав чинності 03 серпня 2014 року, розділ Прикінцеві положення Закону № 719-VII доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення ст. 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2014 рік.

Відтак, з 03 серпня 2014 року Законом № 719-VII Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Оскільки на цей час був також чинний Порядок, яким визначено механізм обчислення пенсій, щодо яких виник спір, то за загальним правилом дії норм права у часі, оскільки Закон № 719-VII в редакції Закону № 1622-VII був прийнятий пізніше Закону № 796-ХІІ, то саме положення Закону № 719-VII та Порядку підлягають пріоритетному застосуванню до спірних відносин з 03 серпня 2014 року.

Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 року по справі №619/2262/17, від 19.06.2018 року по справі № 344/14522/17, від 11.09.2018 року по справі № 522/6810/17.

Отже, в період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно ОСОБА_2 обєднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова повинно було нараховувати та виплачувати позивачу пенсію по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як інваліду 2 групи.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору згідно ст. 5 Закону України "Про судовий збір", тому розподіл судових витрат відповідно до положень ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (61064, АДРЕСА_1) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 4під., 5 пов.) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 06.03.2019 року № 149/С-ІІ.

Визнати протиправними дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати заборгованості ОСОБА_1 з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсі за віком, призначеної відповідно до ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ».

Зобов'язати ОСОБА_2 об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії починаючи 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у відповідності до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у відповідності до ст. 50 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповіднівиплати, з урахуванням раніше сплачених сум.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.