Рішення № 81396579, 24.04.2019, Харківський окружний адміністративний суд

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 квітня 2019 р. № 520/3591/19

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Спірідонова М.О., розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 (63002, Харківська обл., Валківський район,Ю с. Піски, вул. Перемоги, буд. 2) до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату (61052, м. Харків, вул. Кацарська, бу3д 56), Міністерства оборони України (03168, м. Київ, вул. Повітрофлоцький, буд. 46) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати п. 9 протокол №28 від 01.03.2019р. рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_2 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги; 2. Зобов’язати ОСОБА_1 Обласний Військовий Комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги згідно: ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», та в Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року;

3. Зобов’язати Міністерство оборони України вирішити питання про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 згідно вимог: ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та в Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року з підстав встановлення ОСОБА_2 Степановичу II групи інвалідності;

4. Зобов’язати ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення;

5. Зобов’язати Міністерство оборони України відповідно до ст. 382 КАС України подати у 45 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позову зазначено, що рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 01.03.2019 року № 28, п. 9 - позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки при первинному огляді МСЕК було встановлено ІІІ групу інвалідності у 2011 р., а при повторному огляду у 2014 р. встановлена ІІ група інвалідності, позивач не має право на доплату згідно п. 4 ст. 16-3 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та те що позивач був звільнений з Прикордонних військ КББ СРСР.

На виконання ухвали суду про відкриття спрощеного провадження від 11.04.2019 року від представника відповідача - військового комісаріату Харківської області до канцелярії суду було подано відзив на позов, в якому вказано, що проти заявленого позову заперечує, оскільки позивача було звільнено з військової служби у 1986 році, а інвалідність було встановлено у 2011 році, тобто пізніше ніж через три місяці після звільнення.

Від відповідача - Міністерства оборони України, відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.

Згідно ч. 4 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб’єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_2 проходив військову службу у Збройних Силах СРСР з 08.09.1984р. по 26.05.1986р., в тому числі приймав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан в складі військової частини 2066 що підтверджується копією військового квитка ББ №1695929.

Під час виконання обов'язків військової служби при перебуванні у країнах де велись бойові дії позивач отримав множинні осколкові поранення, ЗЧМТ- контузія головного мозку (1985 р.). Внаслідок цього позивач в подальшому отримав інвалідність, що підтверджується:- витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №219 від 09.02.2011 року; - актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 5757;- довідкою МСЕК серія 12ААА, №444369 від 15.07.2016р., відповідно якої позивачу встановлена ІІ група інвалідності з 01.08.2016р.

Судом також встановлено, що 26.04.2018р. позивач звернувся до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату із заявою стосовно виплати йому виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням IІ групи інвалідності, внаслідок поранення, контузія, МВТ, захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.

ОСОБА_1 обласного військового комісаріату від 18.06.2018р. №1771/ВСЗ в задоволенні його заяви відмовлено у зв'язку із тим, що позивачу потрібно надати документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач оскаржив його до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду.

Рішенням ОСОБА_1 окружного адміністративного від 09 серпня 2018 р. по справі № 2040/6058/18 адміністративний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено. Визна протиправною бездіяльність ОСОБА_1 обласного військового Комісаріату, яка полягає в неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей”, Постановою КМУ “Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги...” від 25.12.2013 № 975 та Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530. Зобов'язано ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат подати висновок (за формою Додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України про виплату позивачу (ОСОБА_2) одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей” та Постановою КМУ “Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги...” від 25.12.2013 № 975 та Наказом Міністерства Оборони України від 14.08.2014 № 530.

Постановою ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду від 19.11.2018 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення ОСОБА_1 окружного адміністративного суду по справі № 2040/6058/18 від 09.08.2018 залишено без змін.

Отже, судове рішення у справі №2040/6058/18 забрало законної сили у відповідності до норм діючого законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, що оформлено у вигляді п. 9 Протоколу засідання комісії від 01.03.2019 року №28.

Зі змісту наявної в матеріалах справи копії витягу з протоколу засідання комісії від 01.03.2019 року №28 вбачається, що в якості підстави для відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги вказано на обставини, що заявнику інвалідність встановлена понад 3-місячний термін, оскільки 26.05.1986 позивача звільнено зі строкової військової служби з Прикордонних військ КДБ СРСР та 12.07.2011 під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідність ІІІ групи внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебування в країнах, де велись бойові дії, а 01.08.2014 під час повторного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок цієї ж причини.

Надаючи правову оцінку даним правовідносинам суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, чинній на день встановлення позивачу інвалідності вперше визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону - дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з її проходженням, починається саме з моменту настання підстав для отримання цієї допомоги, тобто, в даному випадку, з моменту настання інвалідності, а не з моменту звільнення з військової служби.

Крім того, частиною 2 ст. 16 вказаного Закону в редакції, чинній на час встановлення позивачу ОСОБА_3, визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за п. 4, у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно п. «б» ч. 1 ст. 16-2 Закону, розмір одноразової грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності другої групи становить суму 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Відповідно до п. 12 Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 - призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов’язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов’язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Суд зазначає, що позивач перебував на військовому обліку у відповідному РВК MO України, причинний зв'язок травми та контузії, отриманих позивачем під час виконання обов’язків військової служби в період перебування в країнах де велись бойові дії, встановлено Центральною військово-лікарською комісією Міністерства Оборони України.

Отже, твердження відповідача про те, що виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям строкової служби провадиться, якщо інвалідність встановлена під час проходження військової служби або не пізніше ніж: через три місяці після звільнення з такої служби є безпідставним та протиправним.

Щодо вимог позивача про зобов’язання ОСОБА_1 ОВК повторно направити документи позивача щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству оборони України, суд зазначає наступне.

Згідно п. 13 Порядку №975 - керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Зважаючи, що рішення комісією МО України приймається за результатом розгляду документів заявника, а такі документи позивача були повернуті ОСОБА_1 ОВК разом з рішенням про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, суд вважає за необхідне з метою забезпечення своєчасного розгляду заяви позивача зобов'язати ОСОБА_1 ОВК направити документи позивача щодо призначення одноразової грошової допомоги до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Щодо вимог позивача про зобов’язання ОСОБА_1 обласного військового комісаріату відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення та зобов’язання Міністерства оборони України відповідно до ст. 382 КАС України подати у 45 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, а також приписи статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язковості судових рішень та відсутності об'єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.257,258,262, 246, 255,295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (63002, Харківська обл., Валківський район,Ю с. Піски, вул. Перемоги, буд. 2) до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату (61052, м. Харків, вул. Кацарська, бу3д 56), Міністерства оборони України (03168, м. Київ, вул. Повітрофлоцький, буд. 46) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати п. 9 протокол №28 від 01.03.2019р. рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_2 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги; Зобов’язати ОСОБА_1 Обласний Військовий Комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього Департаменту фінансів Міністерства оборони України про виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги згідно: ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», та в Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року;

Зобов’язати Департамент фінансів Міністерства оборони України вирішити питання про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 згідно вимог: ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та в Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року з підстав встановлення ОСОБА_2 Степановичу II групи інвалідності;

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.