Рішення № 81396537, 24.04.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 квітня 2019 р. № 520/2516/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Слобожанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Харкові про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1В.) звернувся до Слобожанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Харкові ( далі по тексту - відповідач, Слобожанське ОУ ПФУ в м. Харкові), в якому просить суд:

- визнати противоправними дії Слобожанського об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Харкові про відмову в перерахунку та призначенні до виплати пенсії згідно оновленої довідки за № 37 від 01.11.2017 , виданої Комунальним закладом охорони здоров'я “Харківська міська дитяча лікарня № 5”;

- зобов'язати Слобожанське об'єднане управління пенсійного фонду України в м. Харкові перерахувати з 02.11.2017 року, сплатити заборгованість та виплачувати ОСОБА_1 пенсію згідно оновленої довідки про заробітну плату в зоні відчуження за № 37 від 01.11.2017., виданої Комунальним закладом охорони здоров'я “Харківська міська дитяча лікарня № 5”.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відмова під надуманими підставами у перерахунку пенсії ОСОБА_1В , на думку позивача, є такою, що порушує його право на перерахунок пенсії виходячи із заробітку фактично отриманого за роботу по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Ухвалою від 27.03.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у даній адміністративній справі.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана 11.04.2019 року.

Представник відповідача надав відзив на адміністративний позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Так, з огляду на те, що згідно положень ст. 258 КАС України передбачено, що даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАСУ справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що у 1986 – 1989 роках позивач працював водієм міської дитячої лікарні №5 міста Харкова, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.47-59).

В зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС позивача було відряджено для надання допомоги постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджено копією наказу № 93-к та №66 (а.с.65).

В період з 15.06.1986 року по 15.07.1986 року та з 08.07.1987 по 07.08.1987 року позивач приймав участь у наданні допомоги постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС без вихідних та святкових днів, що підтверджено копією відомостей обліку робочого часу (а.с.11-16) . Безпосередні виїзди в зону відбувалися в зазначені терміни, що підтверджується копією відомостей обліку робочого часу (а.с.11-16).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС І категорії та є інвалідом ІІ групи, внаслідок аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії А № 300680 С, вкладкою № 708572 с із зазначення статусу: учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.10), довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА № 686224, згідно якої вказано, що ОСОБА_1 з 22.09.2017 року встановлено другу групу інвалідності, захворювання пов’язане з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.9).

04.07.2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки від 01.11.2017 № 37 (а.с.88).

У відповідності до витягу з рішення по справі № 204850000092 від 09.07.2018 відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності в розмірі фактичних збитків відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по довідці про заробітну плату № 37 від 01.11.2017, яка була видана Комунальним закладом охорони здоров'я «Харківська міська дитяча лікарня № 5». Підставою для відмови, на думку відповідача, є те, що в довідці не міститься назва підстави для її видачі, відсутні первинні документи, що підтверджують виплату премії в розмірі 60 % заробітної плати, погодинна тарифна ставка вказана в подвійному розмірі, невірно вказана зона небезпеки, в табелі обліку використаного робочого часу на відбитку печатки не читається повна назва організації (а.с.22).

Позивач, вважаючи дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії протиправними, звернувся з даним позовом до суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У частині першій статті 58 Конституції України закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Як передбачено ч. 1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

З 01.01.2012 року набув чинності Порядок обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 року.

В силу положень п. 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ № 1210 від 23.11.2011 року пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії в зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до п. 7 вищевказаного Порядку пенсії призваних на військові збори військовозобов’язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, в тому числі відкомандированих, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Отже, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалід II групи ОСОБА_1В, який виконував роботи по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у період часу з 15.06.1986 року по 15.07.1986 року має право на перерахунок пенсії виходячи із заробітку отриманого за роботу в зоні відчуження.

Відповідно до п. 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою Пенсійного фонду № 22-1 від 25.11.2005 року довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Довідка про заробітну плату №37 від 01.11.2017 року видана ОСОБА_1 на підставі первинних документів про нараховану та виплачену заробітну плату (а.с.17).

Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Таким чином, орган пенсійного фонду може перевірити лише обґрунтованість видачі довідки, а не її зміст.

Відповідач не надав доказів, що дані, які містяться в довідці про заробіток позивача № 37 від 01.11.2017 року, містять неправдиві або недостовірні дані.

Під час розгляду заяви позивача від 04.07.2018 року відповідачем розглядалось питання правильності нарахування заробітної плати ОСОБА_1В за роботу в зоні відчуження, що не входить до компетенції даного органу влади та зроблено висновок про невірне нарахування заробітної плати за роботу в зоні відчуження, при цьому суб’єктом владних повноважень не було встановлено невідповідності розміру заробітної плати вказаної в довідці про заробітну плату первинним документам (розрахунково-платіжним відомостям) про нараховану заробітну плату позивачу.

Позивачем заявлено вимогу про визнання противоправними дій Слобожанського об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Харкові про відмову в перерахунку та призначенні до виплати пенсії згідно оновленої довідки за № 37 від 01.11.2017, виданої Комунальним закладом охорони здоров'я “Харківська міська дитяча лікарня № 5”, втім суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем прийнято рішення № 204850000092 від 09.07.2018 про відмову у перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1. Суд, з'ясувавши, що прийняття цього рішення передувало діям з відмови у перерахунку пенсії, вважає за необхідне визнати протиправним зазначене рішення, оскільки саме рішення, а не дії створює відповідні правові наслідки.

Суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне відновити порушене відповідачем право позивача на пенсійне забезпечення шляхом скасування вказаного рішення.

Отже, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання неправомірними дій Слобожанського об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Харкові щодо відмови в перерахунку та призначенні до виплати пенсії згідно оновленої довідки за № 37 від 01.11.2017 охоплюється визнанням протиправним та скасуванням зазначеного рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що рішення Слобожанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Харкові № 204850000092 від 09.07.2018 щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі довідки про заробітну плату № 37 від 01.11.2017 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Суд також акцентує увагу на тому, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова ВС України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Позивач у просить суд зобов’язати Слобожанське ОУПФУ в м. Харкові перерахувати пенсію з 02.11.2017 року, втім суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 4. ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 04.07.2018 звернувся до відповідача з відповідною заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки від 01.11.2017 №37. А тому, суд вважає за потрібне зобов'язати Слобожанське ОУПФУ в м. Харкові, провести перерахунок та виплату пенсії позивача починаючи з 01.07.2018, тобто з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання Слобожанського ОУПФУ в м. Харкові виплачувати пенсію ОСОБА_1 пенсію згідно оновленої довідки про заробітну плату в зоні відчуження за №37 від 01.11.2017р., суд зазначає наступне.

Обов’язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб’єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Чинним КАСУ не передбачено здійснювати захист не порушених прав та законних інтересів позивача на підставі правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому, а тому адміністративний позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення вимоги позивача в частині щодо зобов'язання Слобожанського об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Харкові перерахувати з 01.07.2018 року та сплатити заборгованість з пенсії ОСОБА_1 згідно оновленої довідки про заробітну плату в зоні відчуження за № 37 від 01.11.2017 р., виданої Комунальним закладом охорони здоров'я “Харківська міська дитяча лікарня № 5”.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п.10 ч.1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” позивача звільнено від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Слобожанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Харкові про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Слобожанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Харкові № 204850000092 від 09.07.2018 щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, 61124, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на підставі довідки про заробітну плату № 37 від 01.11.2017 року.

Зобов’язати Слобожанське об’єднане управління Пенсійного фонду України в місті Харкові (адреса: вул. Гольдбергівська, буд. 15, м. Харків, 61140, код ЄДРПОУ 41247824) перерахувати з 01.07.2018 року та сплатити заборгованість з пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, 61124, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) згідно оновленої довідки про заробітну плату в зоні відчуження за № 37 від 01.11.2017 р., виданої Комунальним закладом охорони здоров'я “Харківська міська дитяча лікарня № 5”.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 24 квітня 2019 року.

Суддя Бадюков Ю.В.