Рішення № 81396363, 01.04.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2019 р. Справа № 480/168/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Пономаренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування припису,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який його представник підтримав в судовому засіданні, мотивуючи вимоги тим, що Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради з 11 грудня 2018 по 18 грудня 2018 року проведено позапланову перевірку об»єкта «Будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1» щодо дотримання суб»єктом містобудування ОСОБА_3 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, за результатами якого складено акт №92, протокол №92 про адміністративне правопорушення стосовно позивача. 18.12.2018 року позивачу видано припис №92 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

28.12.2018 року заступником начальника Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради прийнята постанова №63, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1275 грн.

В ході здійснення контрольного заходу, відповідач встановив порушення, яке, на його думку, полягало у тому, що позивач, маючи дозвільні документи на виконання будівельних робіт, не дотримався відстані між об»єктом, що будується та сусідським об»єктом, розташованим по АДРЕСА_2, зокрема відстань між цими об»єктами становить орієнтовно 2,5 м замість 8м, чим порушено приписи п.15.2 ДБН Б.2.2-12:2008 «Планування і забудова територій». Зазначене стало підставою для винесення видано припису №92 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

З даним приписом позивач не погоджується, просить визнати його протиправним і скасувати, обґрунтовуючи вимоги тим, що споруда по АДРЕСА_2 є об»єктом незавершеного будівництва, відтак не сформована як об»єкт нерухомості, об»єктом права у даному випадку є будівельні матеріали, тому положення п.15.2 ДБН Б.2.2-12:2008 «Планування і забудова територій» не можуть застосовуватися, оскільки вони поширюються на введені в експлуатацію об»єкти , на які зареєстроване право власності. Крім того, в акті перевірки відстань між спорудами визначена орієнтовно. При цьому, в ході перевірки відповідач не з»ясував законність розміщення об»єкта будівництва на суміжній земельній ділянці по АДРЕСА_2, власник якого і звернувся до відповідача з заявою про проведення даної перевірки, та не врахував, що позивач фактично здійснює перебудову об»єкта, який раніше знаходився на тому ж місці.

Відповідач подав відзив на позов, в якому проти його задоволення заперечив, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що посадовими особами Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради під час проведення позапланового заходу було встановлено невідповідність вимогам до забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 будівельного паспорта, а саме: не дотримання містобудівних та планувальних вимог та обмежень в частині мінімально допустимих відстаней від об»єкта будівництва до меж земельної ділянки та до існуючих будинків і споруд ( розташування житлового будинку на відстані 8,0 м від будинку на сусідній ділянці, фактично ж така відстань склала орієнтовно 2 м.45 см), чим порушені протипожежні відстані, передбачені п.15.2 ДБН Б.2.2-12:2008 «Планування і забудова територій».

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради від 10.12.2018 року №133-ОД «Про проведення позапланового заходу» призначено з 11.12.2018 по 14.12.2018 позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил при будівництві житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.56). 10.12.2018 видане направлення для проведення позапланового заходу №92 ( а.с.57).

Наказом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради від 14.12.2018 №136-ОД «Про проведення позапланового заходу» продовжено проведення позапланової перевірки з 17.12.2018 по 18.12.2018 ( а.с.61) та видане направлення №92-1 від 14.12.2018 ( а.с.62)

За результатами перевірки складені акт №92, протокол №92 про адміністративне правопорушення стосовно позивача. 18.12.2018 року позивачу видано припис №92 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил ( а.с. 63-69, 70, 71).

Як зазначено відповідачем у акті перевірки, позивач вчинив порушення у сфері містобудівної діяльності, зокрема, допустив невідповідність вимогам до забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 будівельного паспорта, а саме: не дотримання містобудівних та планувальних вимог та обмежень в частині мінімально допустимих відстаней від об»єкта будівництва до меж земельної ділянки та до існуючих будинків і споруд ( розташування житлового будинку на відстані 8,0 м від будинку на сусідній ділянці, фактично ж така відстань склала орієнтовно 2 м.45 см), чим порушені протипожежні відстані, передбачені п.15.2 ДБН Б.2.2-12:2008 «Планування і забудова територій» ( а.с.63-69).

Суд вважає протиправним припис, виданий позивачу і таким, що підлягає скасуванню з огляду на таке.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Зокрема, Порядком передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. п. 7, 9 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 12 Порядку передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, серед іншого, зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Водночас, п.п.13, 14 Порядку встановлюють права та обов»язки суб»єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Зокрема, суб»єкт містобудування має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Крім того, суб»єкт містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль зобов»язаний надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Судом встановлено, що позивач є суб»єктом містобудування, щодо якого здійснювався державний архітектурно-будівельний контроль. При цьому, із наданих відповідачем документів вбачається, що відповідачем не забезпечене право ОСОБА_3 бути присутнім під час проведення перевірки та надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним. Зокрема, надані відповідачем копії листа та телефонограми ( а.с.58, 59) не підтверджують факту повідомлення позивача про перевірку, крім того, листом відповідача від 12.12.2018 ( а.с.58) позивача повідомлено про необхідність прибути 14.12.2018 до управління з метою забезпечення належного доступу до об»єкта перевірки, додатком до якого зазначено направлення для проведення позапланового заходу, при цьому на звороті самого направлення від 10.12.2018 повідомляється про необхідність прибуття 14.12.2018 для оформлення та ознайомлення з матеріалами перевірки ( а.с.57). Проте, як вже встановлено судом вище, 14.12.2018 відповідачем виданий наказ №136-ОД, яким термін перевірки продовжено з 17.12.2018 по 18.12.2018, також видане нове направлення ( а.с. 61,62). 18.12.2018 складений акт за результатами перевірки та виданий припис про усунення порушень. При цьому у акті перевірки та у приписі зазначено, що позивач у зазначений термін не з»явився для ознайомлення та підписання матеріалів перевірки, що може трактуватися як відмова про підписання цього акту та відповідно отримання припису ( а.с. 63-69, 70). Однак, доказів сповіщення позивача про продовження перевірки та необхідність прибути 18.12.2018 матеріали перевірки не містять. Надані відповідачем копії фіскальних чеків від 14.12.2018 та 19.12.2018 (а.с.75,76 ) не свідчать про направлення позивачу листа від 12.12.2018, оскільки саме в ньому зазначено про необхідність прибути 14.12.2019, інших повідомлень позивачу не направлялося.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем проігноровані вимоги п.12 Порядку щодо обов»язку у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством та ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством та не забезпечене право позивача бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та виконати обов»язок подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Крім того, зазначаючи у акті про порушення протипожежних відстаней, встановлених ДБН Б.2.2 -12:2018 «Планування і забудова територій», відповідач наводить орієнтовні відстані, що взагалі ставить під сумнів факт вчинення порушення позивачем, оскільки такий висновок суб»єкта владних повноважень ґрунтується на припущенні.

Нормами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» ( ст.41), а також Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення перевірок, у тому числі й позапланових. Лише їх дотримання може бути підставою для висновку про законність такої перевірки. Невиконання, в свою чергу, процедурних вимог , встановлених законодавством щодо призначення та (або) проведення контрольних заходів призводить до визнання перевірок (незалежно від їх виду) незаконними та відсутності правових наслідків таких. Таким чином, прийняті рішення контролюючого органу за наслідками незаконної перевірки є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб»єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень. Відповідач, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не довів законність та обґрунтованість власних рішень.

За таких обставин, перевіривши рішення відповідача на відповідність його вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає припис про усунення правопорушень, виданого Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради не обґрунтованими, протиправними та таким, що підлягає скасуванню.

На підставі ч.1 ст.139 КАС України на користь позивача належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн. грн. ( а.с. 40).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради ( код ЄДРПОУ 40163204, вул.Воскресенська, 8А, м.Суми, 40000) про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради №92 від 18 грудня 2018 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданий ОСОБА_3.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради на користь ОСОБА_3 768,40 грн. в рахунок відшкодування судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 08 квітня 2019 року.

Суддя Л.М. Опімах